Свірзький замок: як планують ревіталізувати 500-річну пам’ятку

logo


Джерелом вивчення істориків стала й сама архітектура замку, зокрема, зображення грифона на фасаді, який і став логотипом проекту. Наразі немає остаточного висновку, звідки взявся цей грифон, що не був на жодному з гербів власників замку. Але дослідники схиляються до гіпотези, що раніше на фасаді викарбували лева – символ Сілезії, звідки родом був один із власників замку Балтазар Цетнер. А вже пізніше, коли нащадок Балтазара – Ігнатій Цетнер став воєводою Белзьким, лева трансформували у грифона, який був на гербі цього князівства.

Малодослідженою залишається окрема споруда – руїни вежі, яка може бути старішою за сам замок. Історики вважають, що колись оборонну споруду перетворили на каплицю, у той час, коли Свірж став центром володінь місцевих аристократів.

У радянський час замок перетворили на школу трактористів. Про це нагадують пошкодження на каменях на в’їзній брамі. Вони утворилися, коли трактори в’їжджали в дитинець замку, але оскільки були більшими по габаритах, ніж сам замок, руйнували браму.

Чому замок був закритий 60 років?

Юрист Наталя Гнатюк наголошує, що багаторічний простій замку пов’язаний із відсутністю фінансування на той час. Оскільки з погляду комерції у радянський період споруда не викликала зацікавлення, держава намагалася знайти балансоутримувача.

Фото: m_a_d_m_a_x

“Саме тому замок Свірж був раніше і школою трактористів, і мисливським господарством, колгоспом, архітектурною майстернею – держава шукала гроші”, – підкреслила Наталя Гнатюк.

Сьогодні ж замок сам по собі є магнітом, і питання уже не в фінансуванні, а в наявності ідеї, професійного менеджера, який би не давав йому простоювати, організовував події, залучав більше людей, опікувався замком. Це дозволить “підняти” цілий район, де розташована споруда.

“Усі 60 років до замку було ставлення як до незрозумілого, непрозорого юридичного процесу, де усі питання утримання були дуже зарегульовані, а фінансів не вистачало. Нинішня позиція команди – трансформація візії операційного управління, залучення громадськості до управління замком”, – пояснила юрист.

Читайте також: Біля Стрийського ринку у Львові зведуть офіс та підземну парковку, – ВІЗУАЛІЗАЦІЯ

Команда має на меті створити громадську організацію, до складу якої увійдуть професіонали різних рівність – історики, митці, архітектори, екологи – які разом працюватимуть над відродженням Свіржа.

Які пропозиції?

Окрім зміни самого замку та його навколишніх територій, потрібно змінити підхід до менеджменту. Голова Львівської обласної організації Національної Спілки Архітекторів України Богдан Гой має пропозиції, як підтримувати інтерес громадськості до замку.

Фото: Tatyana Grigoreva

По-перше, слід створити регулярний автобусний рейс Львів – Свірж для індивідуальних туристичних подорожей. По-друге, розвивати взаємодію Свірзького замку та Порохової вежі, організовувати спільні події, виставки тощо. Проведення резиденцій для студентів та професіоналів різних галузей, подій міжнарондого рівня також у цьому допоможе.

Важливо також не перетворювати замок на музей, а посилювати його функціональну спроможність; зробити належну реставрацію, аби зберегти пам’ятку та надавати належний сервіс.

Фото: Tatyana Grigoreva

Нагадаємо, що уперше про Свірж як поселення згадується у документах 1427 року, коли тут мешкав руський вельможа зі статусом лицаря Іван Гліб Дядькович. Останнім видатним володарем замку був французький військовий Роберт Ламезан де Салінс. Він дослужився до генеральського чину в австрійській армії, а в 1903 році одружився та переїхав жити до замку в Свіржі. У часи Першої світової війни, через окупаційні російські війська, які підпалили замок, пам’ятка зазнала найбільших руйнацій, але Роберт Ламезан вирішив відновити помешкання, чим і займався до 1926 року.

З приходом радянської влади, замок перейшов у народну власність та почав занепадати. Українські архітектори (Андрій Шуляр, Євген Соболевський, Ігор Старосольський, Костянтин Присяжний, Юрій Василенко) взялися відновлювати його у 1970-х роках, і саме завдяки їхнім зусиллям, він зберігся у непоганому стані до наших днів.

Візуалізація надана авторами проекту, фото m_a_d_m_a_x, Tatyana Grigoreva.

Повне або часткове копіювання чи відтворення матеріалу забороняється і вважається порушенням авторських прав