Своя «швидка» і школа мистецтв на виїзді. Як живуть Славська і Ходорівська ОТГ
Як реформа децентралізації вплинула на малі містечка та депресивні в минулому села, Tvoemisto.tv розповідає на прикладі двох зовсім різних, але однаково успішних об’єднаних територіальних громад Львівщини — Славській та Ходорівській.
Рішучі й амбітні
Славська ОТГ є маленькою: тут живе менше 9 тисяч людей, до неї входять 9 сіл та смт Славське. Розташована вона у львівських Карпатах, що є водночас і вигодою, і проблемою. Дороги тут поки що погані, а молоді чоловіки далі виїжджають на заробітки за кордон.
Втім, розповідає перший заступник селищного голови Олег Даниляк, в ОТГ відкрили нову сільську школу у Верхній Рожанці, кілька дитячих і спортивних майданчиків у різних селах. Навіть створили власний пункт екстреної меддопомоги на базі Славської лікарні, де постійно працюють дві автівки «швидкої». Окрім того, триває будівництво повноцінної амбулаторії в селі Волосянка.
Славська селищна рада першою в області вирішила відмовитись від пластикових пакетів. Зараз тут сортують сміття, а люди навіть стають у чергу по спеціальні контейнери-сітки.
«У нас був свій полігон, але зараз його закрили на рекультивацію. Сміття за конкурсом вивозить одна компанія. А збором пластику у нас займаються дві фірми — це створює конкуренцію і змушує їх сумлінніше працювати», — розповідає секретар Славської селищної ради Максим Ареф’єв.
Громада має менше двох років. Багато планів за цей час втілити не вдалось, але у жовтні тут мають відкрити ЦНАП у Славському із трьома відділеннями — у селах Нижня Рожанка, Либохора та Волосянка.
«Це значно полегшить мешканцям доступ до отримання адміністративних послуг. У нас навіть закуплене обладнання для видачі ID-карток», — каже Олег Даниляк.
Проблемою ОТГ, говорить Максим Ареф’єв, є інфраструктура — передусім, як і в більшості області, це дороги.
«Люди хочуть дороги, світло ввечері, щоб спокійно і не болотом дійти до хати. У нас гірська місцевість, тому важко робити вулиці — за рік вони знову пливуть. Тут асфальт чи бруківку просто так не покладеш. Ще й в Радянському союзі їх робили дуже неправильно, на жаль», — каже він.
Олег Даниляк додає, що для того, аби проводити принаймні поточні ремонти і покращити логістику між селами, для місцевого комунального підприємства закупили грейдер, трактор, екскаватор та вантажівку КРАЗ. Також Славська ОТГ, за словами Максима Ареф’єва, має плани відновити центральні траси.
«Проблема в тому, що дороги, які між селами, — на балансі області, а там не мають коштів. Щоб це вирішити, ми виділили по 2 млн на дороги Славське — Хащовань, Славське — Рожанка і Тухля — Либохора, щоб область могла виготовити проєкти на ці дороги. І цього року дві дороги вже трохи зробили — близько трьох кілометрів», — каже Максим Ареф’єв.
Торік Славська ОТГ разом із гірськими населеними пунктами сусідніх областей — Закарпатської та Івано-Франківської — створили Асоціацію «Бойківське коло». Серед іншого, Асоціація має амбітний план — прокласти нові дороги через гори, які би їх об’єднали.
«Наша ОТГ є тупиковою, якщо з’їхати з траси Київ — Чоп. Ми хочемо через гори зробити сполучення із Закарпатською та Івано-Франківською областями. Торік почали і цьогоріч продовжуємо виготовляти проектно-кошторисну документацію», — говорить Максим Ареф’єв.
Втім, додає він, без допомоги держави втілити проєкт майже неможливо. Наприклад, лише будівництво 1,8 км дороги до межі Закарпаття коштує 60 млн грн, що є непідйомною для громади сумою. Проте документи роблять і сподіваються, що проєкт втілиться.
Спільно із областю в ОТГ поступово встановлюють вуличне освітлення. За два роки воно охопило понад 10 км вулиць. Для початку — центральних, де розташовані сільські церкви, школи, зупинки, ринки.
Ще одна проблема ОТГ — дитячі садочки. Зараз тут повноцінно працює лише один — у Славському. Планується, що садочки будуть у всіх великих селах громади і розташовуватимуться так, щоб з менших сіл дітей легко було би привезти і забрати, розповідає Максим Ареф’єв. Та будівництво дитячого садочка коштує від 60 млн грн, тож в ОТГ шукають інші шляхи. Наприклад, купили в одному із сіл готове приміщення, що можна переобладнати під садочок. Зараз працюють над потрібною документацією.
Максим Ареф’єв каже, що усе це можливо робити, оскільки після об’єднання бюджет громади збільшився приблизно у 10 разів: на території ОТГ зареєстровано кілька великих платників податників, чиї кошти тепер залишаються на місці.
«Наприклад, бюджет розвитку Славської селищної ради у 2016 році становив близько 2-2,5 млн грн, а бюджет ОТГ вже становить близько 35 млн грн», – пояснює він.
На початку створення ОТГ її члени домовились, що у перші два роки більше коштів виділятимуть на Славське, що є центром громади, а потім мають вирівняти фінансування і розподіляти кошти пропорційно до населення сіл та потреб. Про те, які у віддалених селах є потреби, доповідають старости округів, які є прямими посередниками між людьми і «центром».
Окрім власного бюджету, громада хоче залучати ґрантові кошти та інвестиції. Для цього створили комунальне підприємство «Агенція розвитку Славської ОТГ», що зараз починає активно працювати над проектами.
Більшість населення, розповідає Максим Ареф’єв, працює в лісгоспах або задіяна в зеленому туризмі. Окрім звичних садиб, ресторанів і магазинів тут після створення ОТГ з’явились гончарня і кузня, власники яких виготовляють різні вироби, проводять майстерки тощо. Втім, у громаді ще багато вільних ніш для бізнесу.
«Хоча багато людей їздять на заробітки, є відсоток тих, хто тут лишився і зайнявся чимось своїм. І вони насправді стали успішними. Наприклад, на нашій території відкрив піцерію учасник АТО. Він працює вже понад пів року і створив близько 10 робочих місць. Якби люди хотіли знайти, чим тут займатись, вони б знайшли», — говорить Максим Ареф’єв.
Від міста — світові
Ходорівська міська ОТГ, на відміну від Славської, об’єднує 42 населені пункти і майже 30 тисяч мешканців. Її голова Олег Коцовський розповідає, що місто давно претендувало на статус районного центру, адже завжди було лідером Жидачівського району. Нарешті у 2017 році це вдалось втілити у формі ОТГ.
У спадок громада отримала чи не найгірші, за словами Олега Коцовського, дороги. Трасу, що веде до Львова, відремонтували на 50%, каже він, а решту наразі не вдалось. Проте Ходорівська ОТГ має чим пишатись. Окрім того, що дитячі майданчики вартістю по 2 млн грн є вже у 80% населених пунктів, тут великі кошти вкладають у медицину, освіту та соціальний захист. Гроші — переважно з податкових надходжень та акцизів. Також рада отримала кошти на розвиток громади за державною програмою, бере участь в обласному конкурсі мікропроектів. Торік у міській раді створили посаду заступника голови з питань залучення інвестицій і це, за словами Олега Коцовського, вже дає результати.
«За два роки — 2017 і 2018 — ми вклали в медицину 24 млн грн. Ми зберегли свою лікарню, в яку вклали за 2 роки 4,5 млн грн, і всі 26 ФАПів, що були на території раніше. Ми відкрили у себе палати інтенсивної терапії, повернули собі із Жидачева педіатричне відділення. Загалом у нас є 14 сімейних лікарів, з яких двоє — педіатри», — розповідає він.
Окрім збереження медустанов, ОТГ працює над їх наповненням — закуповує сучасне медичне обладнання. Зараз, наприклад, завершився тендер на закупівлю рентген-апарату вартістю 3 млн грн. Це буде італійське обладнання, яким зможуть користуватись, окрім мешканців ОТГ, люди з Жидачева та Роздолу, аби не їхати до Львова. Серед інших «медичних» досягнень Ходорівської ОТГ — повністю відремонтоване та обладнане пологове відділення.
Щодо іншої «господарки», розповідає Олег Коцовський, ОТГ має власне невеличке сміттєзвалище.
«Раніше вивозили сміття раз на місяць, тепер — двічі, можливо, скоро будемо вивозити щотижня», — говорить він.
Голова розповідає, що, як і раніше, багато людей з Ходорівщини виїжджають за кордон. Аби хоч якось вирішити проблему, громада виділила 500 га землі під сонячні електростанції та закликає інший бізнес приходити працювати на територію ОТГ.
Заступниця голови з гуманітарних питань Ольга Мельник розповідає, що в Ходорівській громаді зберегли усі 36 народних домів, що тут були. З місцевого бюджету повністю забезпечують їхню роботу та фінансують народні колективи, яких за два роки стало ще більше.
«У нас є віддалене село, де переважно старше населення. Там жінки створили народний колектив. Ми виділили з бюджету гроші, щоб вони поїхали в Польщу, показали свої таланти і здобутки. А це старші жінки, які ніколи не були за кордоном. Уявіть, як це впливає на їхню свідомість», — каже Ольга Мельник.
Одним із принципів роботи Ходорівської ОТГ є наближення послуг до людей. І йдеться не лише про ЦНАП за 2 млн грн, що дозволяє людям економити час і нерви. Послугами Ольга Мельник також називає і мистецтво та освіту.
«У нас в Ходорові є дитяча школа мистецтв. Раніше тут було 170 учнів, а тепер — 410, і ще відкрили п’ять філій на сільських територіях. Ми почали це розширення ще до об’єднання, щоб зацікавити мешканців, щоб вони зрозуміли, що воно дасть їм розвиток сільської території, наблизить мистецьку і соціальну функцію до людей», — розповідає вона.
Мистецька та спортивна школа, в якій є 14 тренерів і шість філій, працюють за таким принципом, що вчителі самі їдуть у села до дітей. Окрім того, розширюють мережу позашкільної освіти — зараз є чотири філії, а наступного року відкриють ще нові. Гурткова робота, каже Ольга Мельник, є низькооплачуваною, тому громада вирішила підтримувати тих вчителів, які працюють з дітьми у селах і розвивають на місцях свою опільську культуру. За два роки у селах ОТГ започаткували чотири щорічні фестивалі.
«Як би це не було обтяжливо для місцевого самоврядування і для бюджету, ми акцентуємо увагу на сільських просторах. Депресивна територія в майбутньому може стати територією розвитку», — вважає Ольга Мельник.
Ходорівська міська рада взяла на свій баланс і аматорський музей Слави Стецько, що з 2010 року працював у селі Юшківці. Тепер він розвиває співпрацю з різноманітними фондами і, каже Ольга Мельник, може стати туристичною принадою Ходорівщини.
Не шкодують тут і грошей для дітей-сиріт, учасників АТО та самотніх людей. Для перших і других у співфінансуванні з районом та областю купують житло, а для третіх планують створити центр проживання, де вони будуть залучені до життя громади. Також у планах — створення дитячого будинку сімейного типу для 37 дітей, які опинились у складній життєвій ситуації. Загалом на соціальну допомогу Ходорівська ОТГ витрачає до мільйона гривень на рік.
Унікальність Ходорівської ОТГ ще й в тому, що вона чи не єдина, яка в межах програми «Духовність врятує світ» взяла під свою опіку храми, пам’ятні місця та знаки. На реставрацію, відновлення та підтримку церков гроші виділяють з бюджету ОТГ.
«Керівник громади має відчувати потреби її жителів серцем — тоді буде результат», — каже Олег Коцовський.
Олександра Бодняк
Фото Славської та Ходорівської ОТГ
Цей медіа-продукт створено TvoeMisto.tv за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст продукту належить виключно TvoeMisto.tv і не завжди відображає погляди USAID або Уряду США. Відтворення та використання будь-якої частини цього продукту в будь-якому форматі, в тому числі графічному та електронному, копіювання або використання у будь-який інший спосіб без відповідного посилання на оригінальне джерело та письмової згоди редакції TvoeMisto.tv заборонено.
This media product was produced by TvoeMisto.tv with the support of the United States Agency for International Development (USAID). The product content is solely TvoeMisto.tv and does not necessarily reflect the views of USAID or the US Government. Reproduction and use of any part of this product in any format, including graphic, electronic, copying or use in any other way without the corresponding reference to the original source and written approval from TvoeMisto.tv, shall be prohibited.
