“Тепер будемо воювати за прапори?” Юрій Шухевич про синьо-жовтий і червоно-чорний прапори

logo
171354_teper_budemo_vojuvati_za_prapori_jurij_sh.jpeg


Наприкінці січня депутати Львівської облради затвердили порядок використання революційного червоно-чорного прапору ОУН на Львівщині. Згідно з документом, рекомендується вивішувати такі прапори на будівлях органів влади під час відзначення дат, пов’язаних із визначними подіями національно-визвольної боротьби та вшануванням пам’яті Героїв. Подібну ухвалу теж прийняли депутати Львівської міськради. Однак тут не обійшлось без конфліктів – частина депутатів була за те, щоб червоно-чірний прапор вивішувати у Львові на всі державні свята. Більшість депутатського корпусу вважала інакше.

У зв’язку із суперечками навколо синьо-жовтого та червоно-чорного прапора, ми поспілкувалися з Героєм України Юрієм-Богданом Шухевичем, сином головнокомандуючого УПА Романа Шухевича, і вислухали його думку щодо цього питання.

Пане Юрію, хотілося б дізнатися вашу думку щодо того, що останніми днями у Львові активно обговорювали: щодо значення національних символів, а саме синьо-жовтого прапора та червоно-чорного.

По-перше, синьо-жовтий прапор – це національний прапор, це наш Державний прапор, тому, безумовно, він має першість. При всій пошані до червоно-чорного, який є прапором нашої революційної визвольної боротьби, державна символіка має першість. У Січових Стрільців, які мали малиновий прапор, він не стояв вище жовто-блакитного. Отож, можемо сказати, що синьо-жовтий прапор об’єднував борців за волю України на різних етапах різних поколінь.

До речі, синьо-жовтий прапор з’явився вперше під стінами міської ради у 1848 році. Уявіть собі, скільки вже поколінь він об’єднує. Він є нашим національним і державним символом, тому він має першість, попри повагу до червоно-чорного – прапора нашої боротьби.

Чи варто вважати, що синьо-жовтого прапора недостатньо і потрібно якесь доповнення, аби утвердити нашу незалежність та суверенітет?

Наш жовто-блакитний прапор і є підтвердженням нашої незалежності. Згадайте, як більшовики воювали проти цього прапора у свій час: «жовто-блакитна гадюка» називали людей, які йшли під цим прапором.

Чи потрібно на Ратуші вивішувати червоно-чорний прапор у певні дні і дати?

Я вважаю, що на Ратуші і на всіх урядових спорудах у першу чергу повинен висіти Державний прапор. Червоно-чорний зверху Ратуші не потрібно вивішувати, але у певні дні на флагштоку біля Ратуші можна підняти червоно-чорний. Але, я вважаю, що на висоті урядових будинків повинен висіти тільки синьо-жовтий прапор.

Як ви вважаєте, сьогодні ваш батько відстоював б синьо-жовтий чи чорно-червоний прапор? Як би він віднісся до цього протистояння?

Про протистояння не могли б бути і мови. Безумовно, що мій батько відповів б так само, як і я: жовто-блакитний прапор є Державним прапором, національним символом і це добре, що ця символіка злилася у єдине ціле, тому не може бути мови про щось інше.

Комусь вигідно протиставити одних іншим. Але ми вже у свій час воювали: схід – захід; греко-католики – православні… Так нас зіштовхували. Тепер будемо воювати за прапори? Потім за що? Комусь треба, щоб ми через другорядні питання вели між собою війну.

Що б ви могли сказати про те, що зараз є дійсно важливим для України?

Першорядною для України є наша національна єдність. Згадайте революційний марш – гімн Організації українських націоналістів: «Не сміє брат на брата йти у бій. Під синьо-жовтим прапором свободи З’єднаєм весь великий нарід свій».


А поділитися?