Транспортні стратегії Львова і реальність: що планували та зробили у місті за 10 років
У межах Європейського тижня мобільності у Львові відбулася спеціальна серія Urban Cafe, присвячена темі сталої мобільності (пересування) у містах. Кореспондент 032.ua побував на лекції Павла Сирватки з ЛКП “Львівавтодор” про транспортні стратегії Львова та дізнався, що планували зробити за останні 25 років у місті й що вдалось реалізувати із задуманого, а які ідеї були повним провалом. Нижче пропонуємо ознайомитись із основними тезами лекції.
Транспортна інфраструктура – це річ складна та дорога, яка потребує тривалого будівництва, тож здебільшого її стараються планувати. Одним із документів, яким керуються при плануванні, є транспортна стратегія міста, яку має і Львів з 2009 року. Розробили її у рамках підготовки до Євро-2012, хоч ця стратегія і не була офіційно затверджена Львівською міськрадою.
Існують також інші документи у цій сфері, якими керувалися в 2009 році: стратегія паркування, рекомендації з планування та реструктуризації громадського транспорту (по яких створено транспортну схему 2011 року), рекомендації щодо проведення конкурсів на маршрути (фахівці переконують, що вони дублюють німецькі, і при цьому порушують законодавство України); контракт на перевезення громадським транспортом.
Важливим є також впровадження у Львові електронного квитка, про який усі говорять упродовж кількох років, а чекають з червня 2017 року.
Яким був Львів у 2008-му?
Перш ніж робити зміни у транспортній сфері, спеціалісти дослідили, яким був Львів у 2008-му році. Так, згідно зі статистикою, кількість мешканців міста коливалася в межах 728 – 735 тисяч людей та ще майже 22 тисячі склали студенти, які приїхали на навчання. При цьому, середню зарплату по Львову визначили у розмірі 225 євро на місяць.
Дослідження також показало, що 94% викидів вуглекислого газу в атмосферу Львова надходило від транспорту. Цей показник майже не змінився за останні 10 років. Хоча з 2001 року зросла кількість людей, які користуються громадським транспортом.
Станом на 2008 рік у Львові не було великих автобусів, натомість курсувало 920 маршруток на 77 маршрутах. У трамвайному депо було 62 вагони, які виїжджали на 9 маршрутів, а 67 тролейбусів курсували по 12 маршрутах.
Читайте також: Історія львівського транспорту у цифрах, – ФОТО
Слід додати, що зупинки маршрутних “таксі” на той час ніяк не були позначені, а водії зупинялись будь-де на вимогу. На зупинках електротранспорту була відсутня інформація про рух (графіки). А водії приватних авто скаржились на те, що не мають достатньо місця, аби обганяти трамваї.
На той час у Львові ніяк не розвивалась велоінфраструктура, не було збудовано жодного кілометра велодоріжок. А місцеві експерти переконували, що велосипеди – не для Львова, бо тут лежить бруківка, поганий рельєф, вузькі вулиці та й ментальність не та, але все одно запропонували розвинути її, бо так роблять у Європі.
