У Гуті Пеняцькій, де 75 років тому загинули поляки, проведуть пошукові роботи для встановлення числа жертв

logo
250520_u_guti_penjackij_de_75_rokiv_tomu_zaginul.jpeg


75 років тому, 28 лютого 1944 року, дотла було спалене село Гута Пеняцька, що у Бродівському районі Львівської області. За даними української і польської сторін, загинули від 200 до понад 800 мешканців-поляків. Також по обидва боки кордону по-різному трактують цю трагедію, і польська риторика щодо українців стала ще більш різкою. Аби встановити кількість жертв, комунальне підприємство «Доля» Львівської обласної ради планує цього року провести пошукову-дослідницьку роботу на місці злочину тих воєнних років.

Щороку останньої неділі лютого у колишнє село Гута Пеняцька приїждає делегація з Польщі, щоб вшанувати жертв жахливої трагедії.

10 років тому на цьому місці президенти України і Польщі Віктор Ющенко і Лех Качинський відкрили пам’ятник полякам, як загинули у роки Другої світової війни. Тоді Президент Лех Качинський не звинуватив українців, а саме УПА, у цій каральній операції. Обидва президенти у тій трагедії в історії українського і польського народів звинуватили нацистський і більшовицький режими.

Після відкриття пам’ятника тема трагедії у Гуті Пеняцькій не була на порядку денному у польських політиків і посадовців. Місцем загибелі опікувалось польське товариство «Гута Пеняцька» і саме його члени приїжджають щороку на роковини в Україну. Втім, останні два роки до поминальних заходів долучаються чільні посадовці, на чолі з держсекретарем канцелярії президента Польщі Адамом Квятковським, який цьогоріч удруге поспіль зачитав звернення глави держави Анджея Дуди з нагоди роковин трагедії.

Їхньою єдиною «виною» була польська мова та ідентичність

Польський президент у трагедії 75-ти річної давнини звинувачує «воїнів Дивізії СС «Галичина» і Української повстанської армії». «Вбито тисячі простих людей, які жили скромно з праці власних рук. Їхньою єдиною «виною» була польська мова та ідентичність, вірність традиції і любов до батьківщини. Комуністичній владі на них не залежало», таку заяву з нагоди роковин трагедії зробив президент Польщі.Такої оцінки не дозволив собі у 2009 році Лех Качинський.

Цього року змінилась риторика і голови польського товариства «Гута Пеняцька» Малґожати Госньовської, яка повторила президентські слова, що у Гуті Пеняцькій вбили людей через те, що «вони були поляками». Польща називає число жертв – понад 800 осіб.

Пам'ятник у Гуті Пеняцькій
Пам’ятник у Гуті Пеняцькій

​Українська сторона має свою оцінку трагедії

З такими звинуваченнями польської сторони віддавна не погоджуються українські історики, які наголошують, що у Гуті Пеняцькій 28 лютого 1944 року загинули понад 200 людей, а каральну операцію організували гітлерівці. Тоді у польському селі розташовувались радянські партизани і польське підпілля. 28 лютого 1944 року німецький каральний загін спалив Гуту Пеняцьку і це була відплатна акція за загиблих німецьких поліцейських.

Польська сторона, звинувачучи УПА, стверджує, що у німецькому підрозділі чи у допоміжній поліції були українці.

Під час 75-х роковин трагедії українську позицію щодо того, хто спричинився до злочину, озвучив голова Львівської обласної державної адмінстрації Олег Синютка.

Це – фашизм і комунізм, який 75 років тому панував на українській і польській землях

«Це – фашизм і комунізм, який 75 років тому панував на українській і польській землях. І ці людиноненависницькі ідеології налаштовували два народи один проти одного. Мені дуже прикро, що через 75 років лунають звинувачення на адресу українців. Вини нашого народу у цьому немає. Якщо є вина певних людей у тій трагедії, яка сталася у Гуті Пеняцькій, то я би дуже просив, щоб завжди слідували тим словам, які проголосили владики наших християнських церков – католицької, греко-католицької та православної: «Прощаємо і просимо прощення»», – таку українську оцінку минулим подіям висловив Олег Синютка.

У вівторок посольство Польщі в Україні надіслало ноту на адресу МЗС України з приводу тексту на інформаційній таблиці, де винуватцями злочину назвали німецький каральний загін і згадали, що на цій території у 1944 році діяли й польські відділення. Цю таблицю біля пам’ятника торік встановили з ініціативи влади Львівщини.

«Посольство Республіки Польща в Києві звернулося у цій справі з нотою протесту до МЗС України, наголосивши, що місця пам’яті з таким текстом ставлять під сумнів заявлену владою України політику добросусідства та примирення у відносинах із Польщею, а також просить українську сторону роз’яснити законність та обставини встановлення обох об’єктів», – повідомила речниця МЗС Польщі.

Щоби встановити кількість убитих поляків 28 лютого 1944 року, комунальне підприємство Львівської обласної ради «Доля» планує цього року провести пошуково-дослідницькі роботи на місці колишньої Гути Пеняцької. 4 лютого 2019 року Міністерство культури надало дозвіл на їхнє проведення.

Там буде суттєво менша кількість останків, аніж за польською версією

«Сьогодні це територія Голубицької сільради. Про необхідність дослідити місце вбивств говорили з польською стороною ще у 2017 році. Але від часу знищення українського пам’ятника у Грушовичах у Польщі, у квітні 2017 року, від Польщі не було звернень до міжвідомчої комісії щодо пошукових робіт. Ми плануємо цього року провести дослідження. За інформацією місцевих мешканців і досліджень українських істориків, пам’ятник у Гуті Пеняцькій стоїть на символічному місці. А останки можуть бути за 100-200 метрів від нього. Однозначно, що там буде суттєво менша кількість останків, аніж за польською версією. Хоча кажуть, що люди були спалені, але мають бути обгорілі кістки і скелетовані залишки.

Польська сторона грає у політичну арифметику, завищуючи число жертв

Польська сторона грає у політичну арифметику, завищуючи число жертв. Чітко відомо, що Гута Пеняцька була базою для Армії Крайової і червоних партизанів. У зверненні Анджея Дуди мовиться про загиблих мирних мешканців. Так вони були, але неправда, що лише одні мирні мешканці», – каже у коментарі Радіо Свобода Святослав Шеремета, директор підприємства «Доля», секретар Державної міжвідомчої комісії у справах пам’яті учасників жертв війни та політичних репресій.

Коли саме проведуть пошукові роботи у колишній Гуті Пеняцькій – наразі невідомо, але таке дослідження дуже допомогло б у встановленні історичної правди, щоб припинити політичні спекуляції довкола спільного трагічного минулого обох народів.


А поділитися?