У Львові над могилами українських Героїв у небо запустили промені пам’яті. Відео

logo


До другої річниці повномасштабного вторгнення російської федерації у Львові вшанували полеглих у боях захисників України.

На Личаківському кладовищі спільно помолилися та символічно засвітили промені пам’яті над могилами наших Героїв.

Промені пам’яті засвітили на трьох локаціях Личаківського кладовища, де поховані воїни російсько-української війни: на полі Почесних поховань №76, полі Почесних поховань №67 та полі Почесних поховань №86А (колишнє Марсове поле). На західзапросили родини полеглих захисників, військових, духовенство, представників влади та громадськість.

«Десять років триває війна. І десять років ми приходимо сюди висловити пошану нашим найріднішим. Хтось втратив сина, хтось брата, хтось чоловіка. Хтось втратив надію. Та, приходячи сюди, відчуваєш особливий спокій і розумієш, що сьогодні це місце є місцем дуже великої сили.

Бувають моменти у житті, коли опускаються руки і не знаєш, що робити. І тоді нам на допомогу приходить оцеНебесне Лицарство. Наші Герої, які зараз на небі, вони дуже уважно спостерігають за нами, бо вони віддали найцінніше, що мали – своє життя. І кожен з них мав свою мрію. І ми, напевно, маємо покликання ці їхні мрії зреалізувати. Це не просто, але це треба.

Хочу висловити сьогодні слова співчуття всім, хто втратив своїх найрідніших. Ми завжди будемо разом і ми повинні вірити, що їхні смерті не були даремними. А віра – це те єдине, що завжди є з нами і буде», – сказав міський голова ЛьвоваАндрій Садовий.

На кожному полі Почесних поховань присутнізаспівали Державний Гімн України, запалили лампадки під звук повстанських пісень та спільно помолились поминальну молитву. Також хор «Гомін» виконав композицію «Ой, у лузі червона калина…».

«Пам’ять, повага, і все те світле, що продовжує жити у нашому серці, – це ті почуття, які спонукають нас сюди приходити. А також любов і бажання наслідувати життя і подвиг наших Героїв, які поховані тут і повсюди в Україні. Ми їх усіх любимо. І хай навіть пройдуть роки, минуть покоління, та це почуттялюбові ніхто і ніколи не затре у наших серцях і нашій пам’яті.

Ми сьогодні зібралися на місці пам’яті і надії. Ми зустрічаємося тут для того, щоб бути сильними. Молимося і віримо, що не тільки ми молимося, але разом з нами моляться небеса і наші Герої. Вони моляться, щоб ми були сильними і вірили у нашу спільну перемогу», – зазначив владика Степан Сус (УГКЦ).

Серед тих, хто прийшов вшанувати пам’ять полеглих воїнів, була Наталія Михайлишин, дружина загиблого у боях десантника АндріяКирича та сестра полеглого бійця «Азову» Ігоря Михайлишина. Торік у листопаді вона зголосилася доглядати за могилою невідомого солдата Збройних Сил України, якого поховали поруч із її чоловіком.

«Насправді важко щось сказати. Біль досі розбирає душу. Та я точно знаю, що все це було не даремно. Наші Герої хотіли, щоб ми жили у вільній, самостійній, справедливій і українській Україні. І лише в єдності, небайдужості, взаємоповазі наша сила. Ми повинні вистояти. Заради них. Ми переможемо, колине зрадимо самі собі. Слава Україні», – сказала Наталія Михайлишин.

До слова, завтра, 24 лютого, на полях почесних поховань Личаківського кладовища відбудеться поминальна молитва за полеглих захисників України. Молитву очолять капелани Центру військового Капеланства Львівської Архиєпархії УГКЦ.

Нагадаємо, торік на Личаківському кладовищі також символічно засвітили «промені пам’яті» над могилами новітніх Героїв.