У Львові поховали політв’язня і письменника Петра Франка

logo


У Львові поховали політв’язня, письменника, ініціатора вшанування пам’яті борців за незалежність України Петра Франка, який днями помер у віці 89 років.

Про це повідомила у Фейсбуці депутатка Львівської облради Ірина Гримак, передає Укрінформ.

«Попрощалися з Петром Франком. Політв’язнем, письменником та дослідником.
Людиною, яка все своє життя присвятила Україні.

Він пройшов жахи концтаборів і зробив великий внесок у справу увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій», – йдеться у повідомленні.

У вівторок, 28 травня, про смерть Франка повідомив міський голова Львова Андрій Садовий.

Поховали померлого громадського діяча на Личаківському цвинтарі.

Петра Михайловича Франка 15-річним юнаком засудили за участь у національно-визвольній боротьбі і на п’ять років відправили до Мордовських особливих концентраційних таборів. Реабілітований 1991 року.

27 березня 1990 р. чи не вперше в Україні встановив синьо-жовтий прапор – на клубі Львівського молочного заводу, де працював.

З 1992 року був членом комісії Львівської
обласної ради з питань поновлення прав реабілітованих, а від 1996 року — член Міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій Львівської облдержадміністрації.

1992 р. обраний головою Львівського обласного Товариства політичних в’язнів і репресованих, з серпня 2010 р. по серпень 2015 р. – голова Всеукраїнського товариства політичних в’язнів і репресованих.

За його ініціативи і керівництва виготовлено та встановлено художньо-меморіальну таблицю Юрію
Липі на фасаді школи села Бунова на Яворівщині, а у місті Львові – поручнику Січових Стрільців Романові Сушку, сину Івана Франка, засновнику Пласту Петрові Франку, патріархові Йосипу Сліпому, головнокомандуючому УПА Роману Шухевичу, полковнику Армії УНР, коменданту УВО, голові Проводу ОУН Євгенові Коновальцю, митрополитові Андрею Шептицькому. Ініціатор найменування вулиць Митрополита Андрея Шептицького та Героїв УПА у Львові.

У 2002 р. підготував і подав архівні матеріали для беатифікації
мученика отця Андрія Бандери.

Член організаційних комітетів спорудження пам’ятника Степанові Бандері у Львові та іншим українським діячам.

Зокрема завдяки його старанням було виготовлено, встановлено і освячено металевий кований терновий вінок на місці загибелі народного композитора Ігоря Білозіра.

Член Ради зі створення музею визвольної боротьби у Львові.

Працюючи з архівними документами у 2005 p., виявив у братській могилі на Янівському кладовищі поховання 26 дітей,
яких в 1949-1951 рр. таємно привозили з львівських в’язниць.

Головний редактор і упорядник фундаментального видання 10-томного збірника нарисів, спогадів і життєписів учасників національно-визвольної боротьби першої половини XX століття «У боротьбі за волю України» (2002—2013 рр.)

Автор понад 20 книжок.

Фото: ФБ