У Львові презентували виставку старовинних плащаниць з галицьких храмів

logo


У Львові у храмі Священномученика Климентія Шептицького виставили для огляду старовинні галицькі плащаниці, ікони страстей Христових з фондів меморіального музею Митрополита Андрея Шептицького, а також авторські ковані хрести Олега Боньковського. 

Виставка присвячена пам’яті загиблих захисників України. Про це
повідомляє Бюро спадщини.

«Сама експозиція має назву «Плащаниця. Страсті Христові» і ми її присвячуємо воїнам, які віддали своє життя за волю України. Плащаниці є майже з цілої Галичини, зокрема XVI століття з села Путятичі Городоцького району. Там збереглися підписи жертводавців, це є одна найдавніша», — каже
отець Севастьян.

Збирання плащаниць та ікон ініціював засновник музею і настоятель храму, отець-доктор Севастіян
Дмитрух. У музейних колекціях зберігається близько 50 старовинних плащаниць, серед яких найдавніша, датована XVI століттям. Її знайшли на смітнику в селі Путятичі на Городоччині.

До прикладу, дві подібні ікони розпʼятого Христа були знайдені у Новому Милятині та Глинянах. Перша — в костелі, друга у церкві. Але старші жителі сіл розповідають, що на відпусти ходили одні до одних молитися цим іконам, навіть попри те, що одна була в
римо-католицькому, а інша в греко-католицькому храмах. А котра з них старша потрібно досліджувати.

Також на виставці можна побачити
Пієту в живописі, датовану 1728 роком.

В експозиції присутні приватні ікони митрополита Андрея Шептицького та греко-католицьких владик, копії ікон, авторство яких приписується самому митрополиту і які дивом збереглися у підпільних монастирях, а також давні твори європейських митців.

Олег Боньковський, народний художник України, представив на виставці свої ковані хрести. Ці хрести, як він пояснив, є виразом Божої любові, символізують дух і силу, мають власну символіку, орнаментику і стиль.

Вхід вільний. Експозиція доступна за адресою, вул. Кривоноса, 1. Її можна буде відвідати
до Великодня. Можлива добровільна пожертва на розвиток музею Митрополита Андрея Шептицького.

Читайте також: Державний архів Львівської області оцифрував 150 000 історичних документів Львова