У Львові реставрують 300-літню карету львівських архієпископів (Фото)

МІСТО

70 років вона стояла у фойє, приховуючи від усіх свою красу. Лише тепер реставратори почали відкривати вишукану різьбу, золочення та розписи

Усі фото: Музей етнографії та художнього промислу

У львівському Музеї етнографії та художнього промислу (проспект Свободи, 15) почали реставрувати карету львівських архієпископів XVIII століття.

Як розповіли у музеї, результат реставрації стане колосальним сюрпризом для усіх шанувальників музейної мистецької й історичної спадщини. Карету лише нещодавно розмістили в бароковій залі музею, та після реставрації, певні фахівці, вона стане справжньою її королевою.

Тіло карети, чи як ще його називають – «люлька», декороване вишуканою різьбою, золоченням та розписами. Проте усе це неймовірне оздоблення за 300 років неначе вкрив темний фільтр, зробивши його невидимим. Бо ж перед тим, як стати розкішним подарунком графа Дідушицького і потрапити до музейного приміщення, на карету світило сонце, її обвівав вітер з дощем і снігом, вона відчувала своєю конструкцією усю недосконалість доріг. Та і «пил епох» міцно забив її пори. 70 років вона стояла у фойє, приховуючи від усіх свою красу та принадність. У жовтні 2020 року для цієї монументальної пам’ятки (її вага становить 1, 5 тонни!) було визначено нове гідне місце – центр постійної експозиції зали бароко. Проте для відкриття і показу усієї величі та естетичної значимості експонату було необхідно провести ґрунтовні реставраційно-консерваційні заходи. Після багатьох нарад, консультацій, дискусій за серйозної підтримки керівництва Інституту народознавства НАНУ середина літа ознаменувала початок повернення карети до первозданного вигляду. – Пояснює Мар’яна Сеньків.

Реставрують карету Ірина Резніченко та Дмитро Рижий − реставратори, які вже повертали до експозиційного життя знакові пам’ятки, як от: фігурка мавра (XVIII століття, Венеція), скриня XVIII століття, свічник фабрики Івана Левинського поч. ХХ століття. Сантиметр за сантиметром, шар за шаром вони повертають кареті, її декору життя, молодість, світло та колір.

Частину оздоблення уже вдалося відкрити

Нагадаємо, карета львівських архієпископів розмістилася у фойє будівлі колишньої Галицької ощадної каси – нової домівки Музею етнографії та художнього промислу (тоді – Державного музею етнографії та художнього промислу АН УРСР) із 1951 року. Її передав музеєві відомий колекціонер, меценат, природознавець, засновник Природознавчого музею у Львові, галицький політичний діяч, спольщений граф українського походження Володимир Дідушицький.

Підписуйтесь на наш Telegram. Ми цінуємо ваш час, тому надсилатимемо лише ті матеріали, які справді варті вашої уваги.