У Львові вшанують спецпризначенця, який став жертвою зрадника на Донбасі

logo


Сьогодні, 8 серпня, у Львові вшанують військовослужбовця Тараса Карпу, який загинув на Донбасі у липні 2014 року через зраду місцевого мешканця.

Захід із вшанування військовослужбовця відбудеться у четвер, 8 серпня, о 14.00, у Музеї визвольної боротьби України ( вул. Лисенка, 23а).

Тарас Карпа – родом з с. Лужки Жовківського району Львівської області. Коли почалися бойові дії на Донбасі, Тарасові було 25 років. Був командиром групи спеціального призначення 1-го загону спецпризначення 3-го окремого полку спецпризначення, в/ч А0680, м. Кропивницький. Мав звання капітана. З початком російської збройної агресії з 2 березня 2014 виконував завдання із захисту Батьківщини, брав участь у бойових операціях на Сході України.

Обставини смерті

57508e9e1322034d5c7aa5ee6c5fee7e.jpg

28 липня 2014 року спецпризначенці під командуванням підполковника Сергія Лисенка (18 чоловік — дві розвідгрупи по 8 бійців під командуванням капітанів Кирила Андреєнка і Тараса Карпи та двоє водіїв “Уралів”) виїхала в район міста Сніжне на спецзавдання з евакуації пілотів літаків Су-25 (23 липня в ході виконання бойових вильотів на прикриття наших військ у районі кордону два українські штурмовики Су-25 були збиті російськими системами ППО).

На пошуки льотчиків були висунуті дві групи 3-го полку спецназу під командуванням підполковника Сергія Лисенка (одного з найбільш досвідчених офіцерів), і капітана Кирила Андрієнка. 28 липня 2014 року одна група (саме в якій був Карпа) знайшли і вивели одного з льотчиків і продовжили пошук іншого.

На ніч залишилися на території закинутої ферми поблизу села Латишеве, яке тоді знаходилося в так званій “сірій зоні”. Власник ферми 61-річний Микола Бутрименко зустрів військових і запросив їх переночувати в ангарі, а сам виїхав до Сніжного, де перебувало командування бойовиків, і доніс про це терористам. На бронетехніці бойовики оточили ферму 29 липня.

Як розповідає “Рубрика”, бойова охорона помітила колонну бойовиків, але на бронетехніці були нанесені розпізнавальні знаки ЗСУ, тому командир групи не відреагував належним чином, а бойовики мали змогу оточити ферму. 

Бойовики висунули ультиматум. Після наради було вирішено, що капітан Тарас Карпа здасться у полон, щоб врятувати життя – у нього чотири місяці тому народився син. Він вийшов із піднятими руками, але не пройшов і 50 метрів – був розстріляний чергою з кулемета. Після цього було прийнято рішення йти на прорив. Один з “Уралів”, вибивши ворота, помчав у поле. А інший повернув праворуч і просувався вздовж огорожі. Першого бойовики підбили і він вибухнув, а іншого розстріляли. При цьому поранених добивали.

Із боку бойовиків у бою брали участь “Слов’янська бригада”, “Восток” і “Рязань”, які мали поранених, про вбитих даних немає.

З українського боку було 8 вбитих (добитих) – підполковник Сергій Лисенко, капітан Кирило Андреєнко, старшина Олексій Глобенко, старшина Андрій Шершень, сержант Анатолій Бузуляк, старші солдати Лев Панков, Ярослав Шимчик та Роман Рикалов, що вважався зниклим безвісти. і 7 полонених, із яких 2 було тяжко поранені (Карпа і водій “Уралу” старший солдат Гришин) та померли згодом. Один спецназівець довгий час вважався пропалим без вісти – однак був ідентифікований та перепохований у 2017 році.

Тарас Карпа був підібраний бойовиками пораненим і відправлений спочатку до шпиталю в Шахтарську, а потім до Сніжного. Там під час операції наступного дня він і помер – рани живота, розірвана легеня були несумісними з життям. Лікарям тоді він лише встиг сказати, що його звати Тарас. Жодних документів при ньому не було. На момент загибелі у нього залишилась дружина Марина та чотирьохмісячний син Даниїл.

Четверо українських бійців, які перебували в секретах, самостійно дістались до розташування своїх військ. П’ятеро поранених потрапили у полон,  — їх впізнали на відео, яке терористи виклали в мережу “Інтернет”, згодом були звільнені за обміном.

Тіло знайшов “Чорний тюльпан”

Доля капітана Карпи довгий час лишалася невідомою, була інформація, що він поранений у живіт, перебував у списках зниклих безвісти і списках полонених. Як з’ясувалося пізніше, 15 днів тіло Тараса Карпи пролежало в морзі, після чого тіло поховали в Сніжному як невідомого українського воїна – на місцевому цвинтарі, окремо від інших могил. Серед українських військових там він єдиний.

В серпні 2015 пошуковці місії “Евакуація 200” (“Чорний тюльпан”) віднайшли могилу і провели ексгумацію. У серпні 2015 з дружиною зв’язався судмедексперт, який надіслав фотографії тіла українського військовослужбовця і назвав особисті прикмети. 1 листопада за результатами експертизи ДНК підтверджено, що це тіло Тараса Карпи.

4 листопада 2015 року офіцера поховали на Рівнянському кладовищі Кропивницького — на території меморіалу загиблим героям АТО.

942ba718234daae955f59dbba587c21f.jpg

Підозрюваний Микола Бутрименко (фото з Фейсбуку “Національного корпусу Запоріжжя”)

27 червня 2016 українські розвідники затримали зрадника Бутрименка, який навів російських терористів на місце розташування українського підрозділу. До речі, до війни він був депутатом Шахтарської райради від “Партії Регіонів”.

Львівщина пам’ятає

У червні 2015 року капітан Тарас Карпа посмертно був нагороджений Орденом Богдана Хмельницького III ступеня.

У грудні 2015-го на фасаді Рава-Руської ЗОСШ №1 відкрито меморіальні дошки полеглим на війні випускникам школи, в том числі і Тарасу Карпі. Через декілька місяців – у лютому 2016 року в місті Кропивницький вулицю Тимірязева, де проживав Тарас разом із сім’єю, перейменували на вулицю Тараса Карпи.

А ще у серпні 2016 ім’ям Тараса Карпи було названо одну із новостворених вулиць у рідному місті.

Сегодня, 8 августа, во Львове почтят военнослужащего Тараса Карпу, который погиб на Донбассе в июле 2014 года из-за предательства местного жителя.

Мероприятия в честь военнослужащего состоится в четверг, 8 августа, в 14.00, в Музее освободительной борьбы Украины (ул. Лысенко, 23а).

Тарас Карпа – родом из с. Лужайки Жовковского района Львовской области. Когда начались боевые действия на Донбассе, Тарасу было 25 лет. Был командиром группы специального назначения 1-го отряда спецназначения 3-го отдельного полка спецназначения, в / ч А0680, г. Кропивницкий. Имел звание капитана. С началом российской вооруженной агрессии со 2 марта 2014 выполнял задание по защите Родины, участвовал в боевых операциях на Востоке Украины.

Обстоятельства смерти

28 июля 2014 спецназовцы под командованием подполковника Сергея Лысенко (18 человек – две разведгруппы по 8 бойцов под командованием капитанов Кирилла Андреенка и Тараса Карпы и двое водителей “Уралов”) выехали в район города Снежное на спецзадание по эвакуации пилотов самолетов Су-25 (23 июля в ходе выполнения боевых вылетов на прикрытие наших войск в районе границы два украинских штурмовики Су-25 были сбиты российскими системами ПВО).

На поиски летчиков были выдвинуты две группы 3-го полка спецназа под командованием подполковника Сергея Лысенко (одного из самых опытных офицеров), и капитана Кирилла Андриенко. 28 июля 2014 одна группа (именно в которой был Карпа) нашли и вывели одного из летчиков и продолжили поиск другого.

На ночь остановились на территории заброшенной фермы близ села Латышево, которое тогда находилось в так называемой “серой зоне”. Владелец фермы 61-летний Николай Бутрименко встретил военных и пригласил их переночевать в ангаре, а сам уехал в Снежное, где находилось командование боевиков, и донес об бойцах террористам. На бронетехнике боевики окружили ферму 29 июля.

Как рассказывает “Рубрика”, боевое охранение заметило колонну боевиков, но на бронетехнике были нанесены опознавательные знаки ВСУ, поэтому командир группы не отреагировал должным образом, а боевики смогли окружить ферму. 

Боевики выдвинули ультиматум. После совещания было решено, что капитан Тарас Карпа сдастся в плен, чтобы спасти жизнь – у него четыре месяца назад родился сын. Он вышел с поднятыми руками, но не прошел и 50 метров – как был расстрелян очередью из пулемета. После этого было принято решение идти на прорыв. Один из “Уралов”, выбив ворота, рванул в поле. А другой повернул направо и продвигался вдоль ограждения. Первый боевики подбили и он взорвался, а другой расстреляли. При этом раненых добивали.

Со стороны боевиков в бою участвовали “Славянская бригада”, “Восток” и “Рязань”, которые имели раненых, об убитых данных нет.

С украинской стороны было 8 убитых (добитих) – подполковник Сергей Лысенко, капитан Кирилл Андреенко, старшина Алексей Глобенко, старшина Андрей Шершень, сержант Анатолий Бузуляк старше солдаты Лев Панков, Ярослав Шимчик и Роман Рыкалов, считавшийся пропавшим без вести. И 7 пленных, из которых 2 были тяжело ранены (Карпа и водитель “Урала” старший солдат Гришин) умерли позже. Один спецназовец долгое время считался пропавшим без вести – но был идентифицирован и перезахоронен в 2017 году.

Тарас Карпа был подобран боевиками раненым и отправлен сначала в госпиталь в Шахтерске, а затем в Снежное. Там во время операции на следующий день он и умер – рана живота, разорванное легкое были несовместимы с жизнью. Врачам тогда он только успел сказать, что его зовут Тарас. Никаких документов при нем не было. На момент гибели у него осталась жена Марина и четырехмесячный сын Даниил.

Четверо украинских бойцов, которые находились в секретах, самостоятельно добрались до расположения своих войск. Пятеро раненых, попавших в плен, – их опознали на видео, которое террористы выложили в сеть “Интернет”, впоследствии были освобождены по обмену.

Тело нашел “Черный тюльпан”

Судьба капитана Карпы долгое время оставалась неизвестной, была информация, что он ранен в живот, находился в списках пропавших без вести и списках пленных. Как выяснилось позже, 15 дней тело Тараса Карпы пролежало в морге, после чего тело похоронили в Снежном как неизвестного украинского воина – на местном кладбище, отдельно от других могил. Среди украинских военных там он единственный.

В августе 2015 исследователи миссии “Эвакуация 200” ( “Черный тюльпан”) нашли могилу и провели эксгумацию. В августе 2015 с женой связался судмедэксперт, который прислал фотографии тела украинского военнослужащего и назвал личные приметы. 1 ноября по результатам экспертизы ДНК подтверждено, что это тело Тараса Карпы.

4 ноября 2015 офицера похоронили на Ровненском кладбище Кропивницкого – на территории мемориала погибшим героям АТО.

27 июня 2016 украинские разведчики задержали предателя Бутрименко, который привел русских террористов на место расположения украинского подразделения. Кстати, до войны он был депутатом Шахтерского райсовета от “Партии Регионов”.

Львовщина помнит

В июня 2015 года капитан Тарас Карпа посмертно был награжден Орденом Богдана Хмельницкого III степени.

В декабре 2015 года на фасаде Рава-Русской ЗОСШ №1 открыты мемориальные доски павшим на войне выпускникам школы, в том числе и Тарасу Карпе. Через несколько месяцев – в феврале 2016 года в городе Кропивницкий улицу Тимирязева, где проживал Тарас вместе с семьей, переименовали в улицу Тараса Карпы.

А еще в августе 2016 именем Тараса Карпы была названа одна из новосозданных улиц в родном городе.