У Львові завершився театральний фестиваль «Кіт Ґаватовича»
Розмови про театр, обговорення театру, гра в театр, театр перед нами, серед нас і всередині нас – це все про театральний фестиваль «Кіт Ґаватовича», який відбувався у Львові.
Програму фестивального вікенду умовно можна розділити на три блоки: теоретичний – розмови, дискусії, лекції; практичний – майстер-класи, тренінг-ігри; оглядовий – власне вистави і перформанси. Лекційна та прикладна частини були вільними для відвідування та відбулися у Стрийському парку поряд із кінотеатром «Львів». Для показу вистав «Кіт Ґаватовича» обрав цікаву локацію – колишній ангар трамвайного депо Lem Station. Театр у публічному просторі – ідея театрального діяча XVII століття Якуба Ґаватовича і, відповідно, одна з концептуальних засад фестивалю, що носить його ім’я.
Сніданок з Ахтемом Сеітаблаєвим
Відвідувачі фестивалю мали змогу розпочати свої вихідні за кавою у розмовах з актором та режисером Ахтемом Сеітаблаєвим, а також драматургинею, сценаристкою стрічки «Кіборги» Наталією Ворожбит. Ці сніданки стали відвертими розмовами про театр, кіно, Крим, війну і майбутнє.
Ахтем Сеітаблаєв розповів про «батьківщину, яка пахне лавандою», про відмінність між режисерським і акторським досвідом, про зйомки стрічок «Хайтарма», «Кіборги» та майбутнього «Захара Беркута», про мрію поставити виставу в театрі.
Прем’єра Hamlet by Max Sir
Наталія Ворожбит ділилася досвідом роботи з британським театром «Королівський двір» (Royal Court Theatre), порівнюючи театральні школи наших країн, а також говорила про нову драму, «власний внутрішній конфлікт з українським театром» та терапевтичний ефект документальних вистав у часи війни.
«Кіт Ґаватовича» для обговорення центральної теми фестивалю – театральний етикет – зібрав в одному місці унікальні компанії зіркових гостей.
У дискусії «Сценічність у часі війни: спекуляція» взяли участь Ахтем Сеітаблаєв, організаторка фестивалю й режисерка львівського театру «Склад 2’0» Єва Якубовська, акторка полтавського документального «Театру Сучасного Діалогу» Надя Миколаєнко, театральні режисери Роза Саркісян та Антон Романов. Разом із театрознавчинею Любов’ю Ільницькою учасники ділилися думками щодо специфіки поведінки театру в часи війни: теми, засоби, межі, ефекти.
Дитяча сцена фестивалю
9 вересня цю розмову під час дещо палкого обговорення продовжили львівські «театрали»: Олекса Кравчук, керівник театру «І люди, і ляльки»; Наталія Рибка-Пархоменко, акторка театру ім. Леся Курбаса; Ірина Гарець, керівниця Львівського театру ляльок; Ольга Пужаковська, директорка-художня керівниця у театрі імені Лесі Українки, Роза Саркісян, режисерка «Першого театру» та театральна критикиня Уляна Рой. Кожен міркував про театральні етику та етикет в контексті власного професійного досвіду.
«Кіт Ґаватовича» не тільки говорив про театр, але й запрошував опанувати мистецтво гри. Так, під час тренінг-гри «Імпровізуй, дитино, імпровізуй» разом із Ростиславом Лозою кожен охочий мав змогу відчути себе актором. Куратор імпро-групи «Пан Коцик» у формі вигадливих ігор пропрацював з учасниками 5 правил імпровізації: розім’яти тіло, розім’яти розум, слухати партнера, нічого не планувати і завжди казати «так!».
Фестиваль потурбувався і про найменших. Саме цього року запустилася повноцінна дитяча сцена: із зірковими сніданками, бесідами, музичними квестами і майстер-класами, які відкривали дітям захопливий світ театру.
Вечірня програма фестивалю в ангарі трамвайного депо Lem Station презентувала глядачам різноманіття вистав і жанрів: психологічна драма «Безталанна, або Безглуздя» від молодіжного театру «Мельпомена», українсько-американський «Гамлет», театральні імпровізації від львівського «Пана Коцика», легендарний монолог Леся Подерев’янського «Купатись чи не купатись?» у виконанні акторок Олени Рєпіної та Олени Хижної, авангардна НЕвистава «Що робити у Попасній після шостої вечора?» від театру «На лінії вогню», вистава-експеримент київського колективу TanzLaboratorium «Гамлети. Гра в театр» і перформанс «У присутності кота» – відкритий мікрофон для розмови із учасниками фестивалю.
«Наш фестиваль покликаний до відкритості театру, до щирих емоцій і відвертого діалогу. Це виклик, який постає перед кожним: переді мною особисто, усією командою, відвідувачами і перед кожним з учасників зокрема. Мені подобається, що через це фестиваль живий. Найприємнішим цього року, мабуть, було те, що ми побачили зміну і ваговий ріст, бо вперше ми мали найсуворішу оцінку – це продаж квитків. І ми дуже пишаємося тим, що відразу ж мали sold out на наш проект із міжнародною мистецькою групою MAX SIR ART. Події третього “Кота Ґаватовича” показали, що ми рухаємося у правильному напрямку і потребуємо росту», – розповіла Єва Якубовська, програмна директорка «Кота Ґаватовича».
Фото: Кристина Червінська
