У «Шевченківському гаю» вчать робити свічки, що захищають від нечисті
Аби сім’я цілий рік жила у злагоді, а в хаті був мир, потрібно посвятити Стрітенську свічку. Зараз у Музеї народної архітектури і побуту ім. Климентія Шептицького (більш відомого, як «Шевченківський гай») тривають майстер-класи з її виготовлення.
До музею впродовж вівторка та четверга, 13 та 15 лютого, завітають учні львівських шкіл. На майстер-класі вже побували першокласники зі школи №53. Окрім прогулянки, їм запланували особливий урок – музейники навчали дітей самотужки робити Стрітенську свічку. Така свічка, за віруваннями, береже від нечисті та стихійних лих.
«Коли гримить, то наші предки вірили, що то Бог гнівається. Тож вони дуже боялися навіть якесь лайливе слово сказати вдома. Бо від лайливого слова вдома заселялася нечисть. І щоб її прогнати, пращурі запалювали Стрітенську свічку», – розповіла дітям наукова співробітниця музею Аня Куришко.
Такою свічкою після Літургії раніше випалювали хрестики на дверях помешкання – вважалось, що це захищає дім від темної сили. Запалювали її на весіллі, на хрестинах, а підчас похорону клали в домовину, аби вона освітлювала небіжчику шлях в інший світ.
«Якщо просто людина себе погано почувала, то запалювала свічку, гасила її, а дим нюхала – вірила, що так їй легшає. А при зубних болях, коли боліло, то гризли ту свічку. Предки вірили, що помагало. А віра багато дає», – пожартувала Аня Куришко.
Музей співпрацює з пасічниками, тож дітки робили свічку з натуральної вощини.
«Діти, власне, самостійно її скручують, ліплять, гніт в середину вставляють. Вона дуже гарно пахне. Як буде горіти, то буде медовим запахом віддавати. Наповнюватиме дім таким теплом», – пояснила координаторка дійства Ольга Михалюк.
Оздобити свічку можна було в патріотичному, романтичному чи етно-силях.
«Я зробив в патріотичному стилі. Бо свічку обмотують стрічкою у вигляді прапора України. А я Україну сильно люблю!», – додав шестирічний учасник дійства Михайлик.
Освячують так звану громовицю у свято Стрітення Господнього, 15 лютого.
