Венеційська, Бандінеллі, “Під оленем”: ТОП кам’яниць на площі Ринок у Львові, – ФОТО

У рамках редакційного спецпроєкту “ТОП від 032.ua” пропонуємо переглянути добірку цікавих кам’яниць, які можна побачити на площі Ринок у Львові. 

Центральна частина Львова заворожує значною кількістю цікавих архітектурних споруд. Часто можна побачити, як зупиняються перехожі, щоб роздивитися унікальні фасади будівель. Кореспондентка 032.ua створила добірку визначних кам’яниць, які розташовані на площі Ринок, та пропонує переглянути сучасні фото і дізнатися їхню історію. 

Кам’яниця Бандінеллі з дельфінами

Наприкінці XVI століття створили кам’яницю Бандінеллі. Її назвали на честь купця із Флоренції, що придав будинок у XVII столітті. Він там започаткував класичну пошту європейського зразка. 

У 1737 – 1739 роках будівлю перебудували. Оригінальними залишилися портал та вікна, що справа й зліва від нього, обрамлені дельфінами. Саме дельфіни зобразили не випадково. Вони повинні були сприяти власникові будівлі у торговельних справах і оберігати від небезпек.

Наприкінці сімдесятих років XX століття будинок був в аварійному стані. Після тривалих реставраційних робіт урочисте відкриття кам’яниці відбулося у 2005 році. Наразі там функціонує музей. 

Адреса: площа Ринок, 2

Кам’яниця БандінелліФото: 032.ua

Кам’яниця БандінелліФото: 032.ua

Кам’яниця Убальдіні

У XV столітті створили першу споруду на місці сучасної кам’яниці Убальдіні. Кам’яниця спочатку належала родині міщан Вільчеків. Згодом вона перейшла у власність зятеві Вільчека – італійцеві Убальдіні, а згодом – його синові Джованні.

У 1663 р будівлю придбав купець Бзовський. Відтак, через зміну власників зустрічаються різні назви – “Вільчківська”, “Бзовська”, “Ульбадіні”. У 1713 році дім належав магнатам Жевуським. У 1771 – 1772 роках на старих фундаментах збудували нинішній будинок.

Якщо проходити біля споруди, привертають увагу фігури атлантів у вигляді лицарів, які підтримують балкон кам’яниці, а також скульптурна група “Слава”, що завершує будівлю. 

Адреса: площа Ринок, 3

Кам’яниця УбальдініФото: 032.ua

Кам’яниця УбальдініФото: 032.ua

Чорна кам’яниця

Одна з вишуканих пам’яток у центрі, що є однією з візитівок міста – Чорна кам’яниця. Її спорудили у 1588 – 1589 роках італійські архітектори на фундаментах первісного будинку, що згорів. 

За всю історію кам’яниця мала декілька поширених назв –  “кам’яниця Лоренцовича”, тому що Ян Лоренцович відкрив там одну з перших у Львові аптек; “кам’яниця Докторовська” – це найменування походить від доктора Мартина Анчевського. Сучасну назву “Чорна кам’яниця” отримала у ХІХ століття.

Існують різні варіанти походження назви споруди. Один із них – вапняк, яким викладений фасад, почорнів від часу та осадів попелу з коминів, так і виникла Чорна кам’яниця. Наразі у будівлі діє Львівський історичний музей.

Адреса: площа Ринок, 4

Чорна кам’яницяФото: 032.ua

Чорна кам’яницяФото: 032.ua

Венеційська кам’яниця

Ще одна визначна пам’ятка у центрі – Венеційська кам’яниця. Її створили у 1589 році на місці готичної будівлі. Визначну перебудову провели у XIX столітті, тоді надбудували четвертий поверх.

Родзинкою кам’яниці є кам’яний герб Венеційської республіки, що розміщений над вхідним порталом. Зображений лев з розкритою книгою, де міститься напис латиною, що у перекладі означає “Мир буде з вами, Марк, мій євангеліст”, – сказав Господь Маркові євангелісту”. 

Адреса: палоща Ринок, 14

Венеційська кам’яницяФото: 032.ua

Венеційська кам’яницяФото: 032.ua

Кам’яниця Шольц-Вольфовичів 

Кам’яницю Шольц-Вольфовичів збудували у 1570 році на замовлення вихідців зі Сілезії Шольц-Вольфовичів. Ця родина була заможною та володіла ще декількома спорудами на площі Ринок. Будинок звели у стилі німецького ренесансу з унікальним скульптурним оздобленням.

Будівля має великі вітринні вікна з білокам’яним обрамуванням. Кожен поверх оздоблений пілястрами – виступ на поверхні стіни, зовні має ознаки колони. Вони прикрашені портретними лев’ячими масками. Наріжник кам’яниці на рівні третього поверху у кутовій ніші оздоблений багатофігурною скульптурною композицією “Хрещення Ісуса Христа Іваном Предтечею”.

Адреса: площа Ринок, 23

Кам’яниця Шольц-ВольфовичівФото: 032.ua

Кам’яниця Шольц-ВольфовичівФото: 032.ua

Кам’яниця Массарівська

Одна із найстаріших будівель у центрі – кам’яниця Массарівська, яку створили у XVI столітті. Спочатку  будинок належав Шольцам і називався Гібльовським. Згодом його власником став Антоніо Массарі і він отримав сучасну назву. На згадку про нього у XX ст. на сходах помістили зображення крилатого лева. 

На початку XX століття провели реконструкцію будинку. Тоді додали четвертий поверх. У 1946 роках будинок передали Історичному музею. Зараз там розміщуються відділи археології та історії середньовіччя.

Адреса: площа Ринок, 24

Кам’яниця МассарівськаФото: 032.ua

Кам’яниця МассарівськаФото: 032.ua

Кам’яниця з афоризмами

Кам’яниця Гепнерівська, що також відома як кам’яниця з афоризмами, була споруджена на початку XVII століття. Будівлю побудував львівський доктор медицини Павло Домінік Гепнер. До нашого часу будинок зберігся майже у незмінному стані.

На фасаді будинку над вікнами вирізьблені латинські вислови. Публікуємо переклад деяких з них – “Ніколи не дисонує корисне з красивим”, “Ти мій Бог і моє все”, “Де милосердя, там Бог”,  “Вщерть добра є – випирає”, “Де багатство, там і друзі”, “Добрий не заздрить нікому, “Чеснота долає все”, Нагорода за доброчесність – шана”, “Низьким висока”. 

Адреса: площа Ринок, 28 

“Кам’яниця з афоризмами”Фото: 032.ua

“Кам’яниця з афоризмами”Фото: 032.ua

Кам’яниця Коритовського

Сучасна кам’яниця Коритовського була збудована для останнього коменданта львівського (польського) гарнізону полковника Феліц’яна Коритовського у 1766 – 1778 роках.

Будинок має наскрізний прохід на вулицю Театральну, 12. У XIX столітті цей прохід мав назву пасаж Андреоллі. Назва походить від імені швейцарського купця Домініко Андреоллі, що прибув у 1803 році до Львова. Орієнтовно через двадцять років у пасажі він відкрив власну цукерню, яка була однією з перших у місті. Згодом там утворився невеликий ринок, де діяло вже декілька крамниць. 

Кам’яниця була власністю родини Андреоллі близько 70 років. У 1870 роках кам’яницю і частину цукерні купила родина Ербарів, які провадили давню цукерню до кінця ХІХ століття. 

Адреса: площа Ринок, 29

Кам’яниця КоритовськогоФото: 032.ua

Кам’яниця КоритовськогоФото: 032.ua

Кам’яниця Реґульовська

Кам’яницю Реґульовську збудували у XVI столітті для міщанина Якуба Реґула. Від його імені походить і назва будинку. За час існування споруди її неодноразово перебудовували та реконструювали. 

У 1902 році кам’яницю придбав представник родини львівських підприємців Генрик Бачевський. На його замовлення там провели реконструкцію і на першому поверсі він облаштував фірмову крамницю родинної фірми, а також облаштував там склад готової продукції. У 1930 роках в партері працювала гуртівня текстилю. Після реставрації на початку XXI століття на партері та у пивницях будинку облаштували кав’ярню, що діє і до сьогодні.

Адреса: площа Ринок, 30 

Кам’яниця РеґульовськаФото: 032.ua

Кам’яниця РеґульовськаФото: 032.ua

Кам’яниця “Під оленем”

Кам’яницю “Під оленем” побудували, об’єднавши дві старі тривіконні кам’яниці – Кудличівську і “Під оленем”. Відтак, будівля має шість вікон по фасаду. Створення споруди включає декілька періодів – будівельні роботи XV ст., перебудову близько 1800 роках, реставрацію у 1934 році.

На початку XX століття там діяла фабрика свічок та воскових виробів, що була єдина тоді у Галичині. У 30-х роках XX століття у будівлі працював ресторан М. Л. Атляса, який був одним із найпопулярніших у місті. Відомий львівський вислів “зайти до пана Едзя”, що означає “зайти до вбиральні” виник саме у цьому закладі. Власником ресторану тривалий час був Едзьо  Тарлерський, саме від його перекрученого імені з’явився такий вислів.

Згодом там було трикотажне ательє, потім магазин спортивного одягу. У нас час відновили популярну кнайпу “Атляс”, вона існує і до сьогодні. 

Адреса: площа Ринок, 45 

Кам’яниця “Під оленем”Фото: 032.ua

Кам’яниця “Під оленем”Фото: 032.ua

Фото на головній: 032.ua