Вертикальні хрущовки, інвесторські шори. Спілка архітекторів про хмарочоси на Сихові
Архітектори погоджуються, що висотні будинки у Львові зводити можна, але міська влада й фахівці мають чітко виписати умови для їхнього спорудження.
У Львові незабаром постануть хмарочоси – 20-25-поверхові будинки заввишки 90 метрів, а може й вище. 13 грудня правління Львівської обласної організації Національної спілки архітекторів України висловилося щодо того, які вимоги треба ставити до висотних будинків не лише на Сихові, а й по всьому місті. Архітектори вважають, що хмарочоси будувати можна, але лише після ґрунтовних містобудівних розрахунків і тільки на конкурсних засадах.
За словами архітектора Юрія Столярова, який представляв концепцію забудови цієї ділянки, початкова ідея інвестора передбачала ледь не суцільні тридцятиповерхові стіни і це виглядало «страшнувато». На певному етапі проектанти зайшли у глухий кут і звернулись до Столярова по допомогу. Відтак замість стін з’явилися 8 паралелепіпедів, висотність яких спадає від вулиці до парку. Ідея паралелепіпедів виникла з огляду на сусідню церкву Різдва Пресвятої Богородиці, що має подібні форми, наголосив архітектор.
Найвищі будівлі не планують робити житловими. Як розповів Юрій Столяров, інвестор вважає, що на Сихові є попит на офісні площі. Містобудівні обмеження видані таким чином, що 40% із майже 90 тисяч квадратних метрів не будуть житловою забудовою. На його думку, це є правильною вимогою, адже не створить великого навантаження на інженерну інфраструктуру, особливо вранці і ввечері, коли багато людей водночас ітимуть на роботу і повертатимуться додому.
Весь комплекс має бути самодостатнім – як місце для життя, праці та відпочинку. Усі паркінги на тисячу автомобілів пропонують зробити підземними, а між будинками – пішохідний бульвар, який плавно з’єднується з сусіднім лісом.
Юрій Столяров наголосив на тому, що цю концепцію можна порівняти з подібними проектами в Лондоні, де також є дуже щільна забудова, мало землі і житло високоліквідне.
На це архітектор із Національного університету «Львівська політехніка» Юрій Джигіль зауважив, що не варто порівнювати проекти з Лондона та Львова. Адже в першому випадку йдеться про проекти всесвітньо відомих спеціалістів, як Річард Роджерс, бо вони дорогі та якісні.
«Якщо ми беремо модель високотехнологічного дорогого житла, то жоден інвестор, жоден будівельник так не зробить. Він зробить так, як завжди – вертикальні хрущовки, ідеологію китайського міста. Росія йде цим шляхом, Київ тягнеться за Росією, а тепер вони нам нав’язують, бо там уже нема де будувати. Давайте вийдемо за ці інвесторські шори!», – емоційно заявив Джигіль.
За його словами, треба думати про те, що з цими будинками буде за п’ятдесят років, чи захоче їх хтось реконструювати. Архітектор упевнений, що шляхом зведення висотних будинків ідуть азійські країни, а не європейські:
«Чомусь у Нідерландах та Швеції не будують вище п’яти поверхів. Єдиний високий будинок у Мальме побудував іспанський архітектор Сантьяґо Калатрава, й це унікальна споруда. А тут лайно всяке нам тулять», – зазначив Юрій Джигіль.
Натомість Юрій Горалевич зауважив, що для того, аби дати відповідь, наскільки потрібен такий комплекс на Сихові, спочатку повинен бути детальний містобудівельний розрахунок, у якому мають врахувати всі складові – потребу в житлі, офісних, торговельно-розважальних спорудах, навантаження на транспортну інфраструктуру, на водні та каналізаційні мережі, потребу в додаткових інженерних мережах на кшталт електрики, яка мала би забезпечувати безпечне та безперебійне живлення висоток.
Горалевич підтримав ідею Василя Петрика про те, що проекти будівель такого типу, які мають стати домінантними в певному районі, слід виносити на відкриті конкурси, бо це сприятиме підвищенню їхньої якості.
Крім того, Василь Петрик розповів, що бажання інвестора долучитись до розвитку шкіл у цьому районі може мати дуже конкретне спрямування. До прикладу, гімназія імені Шептицьких розміщена у будівлі дитсадка і потребує розширення. Вже навіть є ділянка, де можна було би збудувати нові приміщення для навчального закладу. За його словами, дивно, що про це не знають у міській раді.
Архітектор Ігор Кузьмак зазначив, що не проти таких будівель на Сихові, однак місто має розробити системний підхід для висотних проектів по всьому місті. До проектування таких споруд, зокрема, до якості фасадів та благоустрою, повинні бути підвищені вимоги. Також для таких будинків мають бути вимоги щодо сучасного опалення та вентиляції, щоби потім ніхто не клеїв кондиціонерів на фасад і не псував будинок.
«Я не проти, щоби там були двадцятип’яти- чи навіть тридцятиповерхові будинки. Проте має бути системний підхід із боку міста: такі вимоги мають бути до кожного об’єкта, який претендує на домінанту в певному районі. І ці вимоги мають бути сформовані дуже високі», – наголосив Ігор Кузьмак.
Наприкінці обговорення керівник осередку Богдан Гой підсумував, що всі пропозиції внесені до протоколу, а відтак львівська спілка архітекторів доведе свою позицію з цього приводу до громади.
Нагадаємо, минулого тижня виконком Львівської міської ради видав компанії «Авалон Статус» містобудівні умови та обмеження на проектування комплексу з житлових та офісних споруд на проспекті Червоної Калини, 60. Висота будівель не може перевищувати 90 метрів. Присутній на засіданні виконкому бізнесмен і депутат Львівської міськради Григорій Козловський визнав, що фірма належить йому, і розповів, що одна або дві будівлі матимуть по 25 поверхів.
Присутні на засіданні виконкому представники громадської організації «Кращий Сихів» висловили обурення, що заплановане будівництво буде переважно житловим, а тому в майбутньому це спричинить різке зростання кількості населення без вирішення проблем інфраструктури району.
«Вже зараз Сихів потерпає від корків у результаті маятникової міграції зі спального району на роботу й назад у години пік. Нове житло тільки збільшить ці корки. Те саме зі школами і дитячими садочками – вони вже зараз переповнені. З новим майже повністю житловим комплексом ці проблеми лише погіршаться», – йшлося у заяві ГО “Кращий Сихів”, розповсюдженій під час засідання виконком. Крім того, представники цієї громадської організації побоюються, що спершу на ділянці з’являться житлові будинки, а офісні споруди – лише у перспективі.
Тарас Базюк
