Вільні Крила: як реабілітаційний центр біля Львова рятує постраждалих птахів

logo


Історія реабілітаційного центру для птахів “Вільні крила”

Неподалік Львова у селі Кожичі працює реабілітаційний центр для птахів “Вільні крила”. Засновником і власником реабілітаційного центру є орнітолог Віктор Шельвінський, який займається опікою птахів абсолютно добровільно. За часи існування центру, він прийняв до себе тисячі птахів з різними травмами, зокрема, які потрапилив центр через війну. LVIV.MEDIA відвідав реабілітаційний центр “Вільні крила” і дізнався про те, як функціонує центр, скільки коштів потрібно, щоб його утримувати та скільки птахів перебувають у ньому зараз.

Про реабілітаційний центр

Віктор Шельвінський розповів, що “Вільні крила” працюють уже понад двадцять років. “Реабілітаційний центр на 21 році свого існування. За цей час він зміг допомогти тисячам птахам. З року в рік, завдяки фінансовій допомозінебайдужих, він розвивається і в принципі існує. Звичайно я з цього заробітку ніякого не маю. Тому для того, щоб собі якісь “штани купити”, паралельно викладаю для студентів-орнітологів одного з львівських університетів. Тому екскурсії відбуваються за попереднім записом і зі мною треба, перед тим як приїхати, сконтактуватись, щоб узгодити графік відвідин” — зазначив Віктор Шельвінський.

Про птахів в реабілітаційному центрі

Зара у реабілітаційному центрі живуть 286 птахів 53видів. “У центрі є птахи знайдені як у Львівському і сусідніх регіонах, так і птахи, яких нам передавали люди з території, де були чи є воєнні дії. Птахів, які відбули у нас реабілітацію, ми відпускаємо, а ті ж, у яких травми не сумісні з існуванням в дикому середовищі, залишаються у нас до своєї смерті. Екзотичні види приїхали до нас через війну і вони перебувають на постійному утриманні” — розповів засновник “Вільних крил”.

На утримання птахів у реабілітаційному центрі йде чимала сума. “Все залежить від сезону та скільки у нас птахів перебуває. Цифри варіюються орієнтовно від 25 до 50 тисяч гривень на місяць. До прикладу є пташка, якій на день потрібно корму, який коштує 100 грн, а є, наприклад, лелека, якій потрібно їсти 800-1000 грамів риби на день, що значно дорожче. До того ж лелека може бути не одна. Тому складно назвати точну цифру” — відповів Віктор Шельвінський.

Птахи потрапляють у центр завдяки небайдужим людям

ВікторШельвінський Розповів, що птахи потрапляють до нього завдяки людям, які знаходять його контакти та в яких є бажання врятувати пташку. “Зазвичай людина знаходить пташку будь-де: чи то попри дорогу, чи то в полі, чи то в лісі й одразу телефонує мені. В онлайн режимі я намагаюся оглянути травму пташки і далі може бути декілька варіантів. Як правило, цю пташку привозять до мене, в самому реабілітаційному центрі я надаю першу медичну допомогу, щоб птаха вижила. Далі я передаю тварину в ветеринарнуклініку, де їй роблять операцію і птаха повертається в центр для подальшого відновлення чи утримання” — розповів засновник реабілітаційного центру.

Окрема ситуація, коли птахів передавали люди, які втікали від війни. “Птахи, через війну, надходять у центр ще з 2014 року. Тоді різні екзотичні птахи приїжджали з Донецької і Луганської областей. Наприклад, у нас є папуга ара, якому вже за 20 років і він до нас приїхав в 2014 році з Донеччини. На початку повномасштабки були птахипереважно з Київщини і сусідніх регіонів, тоді люди їхали в Європу і не могли перевозити птахів через кордон. Я не хотів, щоб птахів кидали напризволяще. Потім вже почали зʼявлятись з південних областей України. Їх віддавали люди, які втікали від війни й не могли утримувати пташок. Також привозили пташенят з невеликих зоопарків, яких знищила війна” — поділився Віктор Шельвінський.

Центр “Вільні крила” відкритий для відвідувачів, вхід сюди — безплатний. Усе для того, щобипопуляризувати ідею порятунку птахів. “Мене радує, що у нас, на мій погляд, близько 80 % свідомих громадян. Вони роблять усе можливе, щоб пташка вижила, активно слідкують за долею, ними ж врятованого, пернатого. Були ситуації, що люди, які знайшли бідолагу, в онлайн режимі за моїми вказівками надавали першу медичну допомогу. Є окремі випадки, коли мені передають знайдену птаху, як того котятку чи песика. Тобто просто залишають пташку під воротами центру і їдуть собі.Тяжко відповісти, що вони собі думають. Але, на щастя, таких людей не багато” — розповів засновник центру.

Про цикл відновлення птаха

За словами Віктора Шельвінського, пташки проходять кілька етапів реабілітації від травмування і до повернення в природне середовище. “Як я вже розповідав, спочатку пташку знаходять деінде люди, привозять до мене, далі операція чи курс лікування у ветклініці, потім етап відновленні і все завершується тим, що пташку з GPS-локаторомвідпускають у дике середовище. Наголошу, пташку відпускають на тому самому місці де її знайшли” — поділився львівський орнітолог.

Фото травмованого яструба Фото травмованого яструба

Для того, щоби відстежити подальшу долю врятованогоптаха, тут використовують GPS-локатори. “Загальна мета і ціль реабілітаційного центру, окрім врятованих життів пташок, — це також хороша практика для студентів-орнітологів. Перед тим як відпустити пташку, я запрошую студентів для того, щоб розповісти про конкретний випадок особини. На основі інформації, студент повинен описати і спрогнозувати шанси пташки на виживання в природному екологічному середовищі після свого повернення. А як воно виявиться насправді, нам дасть змогудізнатись GPS-локатор. До слова, вони коштують чи малих грошей, один GPS-локатор коштує 300-400 доларів. Їх нам закуповують наші іноземні партнери. Від того у нас завжди детальна підзвітність усім, без виключення, організаціям чи меценатам, які допомагають нашому центру. Також про врятовану пташку ми звітуємо державним структурам по захисту навколишнього середовища” — розповів власник реабілітаційного центру.

***

“Вільнікрила” починалися як місце з кількома клітками. Зараз це — великий центр з різними клітками для різних видів пташок, “розлітними” вольєрами для птахів, які відновлюють здатність літати та приміщеннями для птахів, які не витримують холодної пори року. Цього вдалося досягнути завдяки людям, які роблять все можливе, щоб травмовані пташки, яких за законами природи очікувала швидка смерть, фактично отримали другий шанс на життя.