Що буде з приміщенням на вулиці Гнатюка у Львові, де колись були залізничні каси

У Львові у приміщенні пам’ятки архітектури, де раніше були залізничні каси, місто планує організувати мистецький простір. Про це у коментарі Тvoemisto.tv розповів перший заступник міського голови Андрій Москаленко.

У квітні «Укрзалізниця» звільнила орендоване приміщення першого поверху у будинку на вулиці Гнатюка, 20. Там ще з радянських часів працювали залізничні каси.

«Оренда закінчилась. Зараз розглядають різні варіанти щодо цього приміщення. Були пропозиції від управління культури про облаштування мистецького простору там. Рішення ще не прийняли, різні варіанти розглядаємо. Згодом його будемо виносити на комісії, виконком», – зазначив Андрій Москаленко.

Він додав, що місто працює над тим, аби у центрі Львова було більше мистецьких локацій.

Керівниця управління комунальної власності ЛМР Інна Свистун у коментарі Тvoemisto.tv. розповіла, що приміщення першого поверху будинку на вулиці Гнатюка,20 є власністю громади міста.

«Залізниця виїхала з приміщень. Сподіваюсь ми його використаємо для потреб міста. Ймовірно там буде креативний, мистецький простір. Приміщення хороше, у нас таких небагато. Будь-яке приміщення можна використовувати для власних потреб, продати, здати в оренду, місто визначає свої пріоритети», – зазначила вона.

Інна Свистун не називає вартості оренди приміщення, також не пригадує, відколи залізниця винаймала його. 

Нині на вході у приміщення колишніх залізничних кас висить оголошення про те, що квитки тепер можна придбати на головному вокзалі, на площі Двірцевій, 1, або ж на сайті «Укрзалізниці».

Приміщення першого поверху у будинку на вулиці Гнатюка, 20 мають площу понад 380 метрів квадратних. Право власності на них Львівська міська рада зареєструвала у 2019 році.

Додамо, що  Будинок Ґрюнера на вулиці Гнатюка №20-22 збудували у 1911 році. Львів’яни Якуб і Клара Ґрюнери отримавши дозвіл на будівництво нової кам’яниці, замовили проект у будівельному бюро Міхала Уляма. Фердинанд Касслер є автором проекту кам’яниці Ґрюнерів, пише Центр міської історії

У листопаді 1911 року Ґрюнери отримали дозвіл на заселення чотириповерхового будинку. Будинок складався з житлових, торгівельних та інших громадських приміщень. У цоколі  були розміщені: 11 складських приміщень, 12 пивниць, 2 коридори; на партері – 3 крамниці, 1 склад, 2 брами-проїзди, кінематографічний заклад, що складався з двох залів, вкритого подвір’я, фронтових крамниць, сторожки з покоєм та з передпокоєм. На 1-му поверсі спереду був 1 зал, 11 санвузлів та 2 коридори; на 2-му-4-му поверхах – по 20 покоїв, по 4 передпокої, по 4 кухні, по 4 лазнички і по 4 комірки. З тилу кам’яниці був запроектований невеликий сад з геометрично розпланованими клумбами. У 1929 році в будинку був влаштований електричний ліфт.

Вікторія Савіцька

Фото авторки

Новини від “То є Львів” в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/inlvivinua.