Що можна зробити, щоб у центрі Львова жилося краще

logo


Рівень задоволеності мешканців проживанням в історичній частині Львова за останні роки виріс – демонструють результати четвертої хвилі соціологічного дослідження, проведеного Українським центром вивчення громадської думки «Соціоінформ» на замовлення Німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ.фото: Senfil.net

фото: Senfil.net

З 2009 року частка задоволених мешканців зросла на 15%, а це досить багато. Всупереч проблемам та недолікам проживання у середмісті, люди змінюють своє ставлення та усвідомлюють власну відповідальність за свій комфорт та благополуччя. Частина жителів покращує стан своїх будинків, прибудинкових територій та житлових умов вже сьогодні, частині ж бракує поштовху та ініціативного керівництва, в тому числі і з сторони влади. Дослідження виявило потенціал для розвитку міста, наприклад, у взаємодії влади та громад, – коментує директорка «Соціоінформ» Наталія Зайцева-Чіпак.

«Соціоінформ» проводив це дослідження у 2009, 2012 та 2016 роках, тож ми можемо говорити про результати в динаміці. Кожної хвилі було опитано лише мешканців львівського середмістя. За результатами останнього дослідження, люди переважно задоволені доброю інфраструктурою та пішохідною доступністю усіх об’єктів у центрі (46%) – це зручно, коли до важливих об’єктів можна дістатися пішки. Серед плюсів проживання у центрі називають також добре транспортне сполучення з усіма районами міста (24%). Немаловажливим є моральне та естетичне задоволення від архітектури та престижності району (23%). 15% опитаних мешканців подобається перебувати у центрі всіх подій, адже більшість святкових заходів локалізовані у центральній частині Львова.

Людям переважно подобається жити в центрі. Переїхати з середмістя до іншого району хочуть здебільшого орендарі – серед тих, хто винаймає помешкання, охочих змінити район – більше половини. А серед власників житла таке бажання висловив кожен п’ятий. Причин називають багато: шум, аварійні будинки, зростання вартості оренди та комунальних послуг загалом і газу зокрема. Людям важко обігріти квартиру з високою стелею, особливо з огляду на падіння добробуту сімей упродовж останніх років.

Серед недоліків проживання у історичній частини міста, окрім шумового забруднення та аварійного стану будівель, опитані називали ще загазованість повітря та надмірну кількість автомобілів та паркування у неналежних місцях. Також мешканці старого міста не приховують, що величезна кількість туристів приносить їм певний дискомфорт. Та водночас усвідомлюють, що туристи – джерело поповнення міської скарбниці, без якого центр міста не відновлюватиметься взагалі. Більше половини опитаних не бачать проблеми в туристах; серед найбільш незадоволених ті, хто мешкає поруч із хостелами, ресторанами та іншими місцями, що притягують туристів. Деякі проблеми, на які нарікають мешканці старого міста, можна вирішити – наприклад, ефективніше організувати прибирання центру, запровадити у магазинах та ресторанах програми лояльності для львів’ян, адже в крамницях, орієнтованих на туристів, ціни часто вищі, ніж, наприклад, у спальних районах. Це зняло б напругу у ставленні до туристів.

Окрім проблем, названих більшістю мешканців середмістя, були окремі ідеї, що звучали не так часто, проте мають у собі раціональне зерно. Серед таких ідей: заборона новобудов та стихійних ринків у середмісті, знесення архітектурних «потвор», збільшення кількості велодоріжок у центрі та локацій із безкоштовним вайфаєм. Певна частина львів’ян також вважає, що стан будівель та прибудинкових територій значно б покращився, якщо б місцева влада була менш корумпована та вчасно реагувала на потреби львів’ян.

Це дослідження надзвичайно важливе, адже показує, як змінюється потенціал співпраці мешканців і влади, як змінюється стан будівель у середмісті. Але також воно дозволяє визначити больові точки, проблеми, над вирішенням яких потрібно працювати в першу чергу. Адже зараз людей хвилює не те, що сім років тому. Наприклад, за останні роки було встановлено багато стовпчиків, які не дозволяють машинам виїжджати на хідники. Якщо їх встановлюватимуть далі, за пару років проблема паркування на хідниках перестане бути актуальною.

Також дослідження вказує й на проблеми, які щойно зароджуються, але можуть стати важливими в перспективі. Наприклад, дедалі більше невдоволених зростанням кількості ресторанів та їхнім розширенням, що може порушувати права мешканців. Людей непокоїть, що ресторани захоплюють частину подвір’я або виводять туди витяжку; галас гостей закладів та гучна музика заважають спати. Ще один приклад – новобудови в центрі міста. Потрібно або краще переконувати людей у тому, що будівництво не несе загрози навколишнім історичним будівлям, або краще дбати про техніку безпеки. Це ті проблеми, які можна вирішити, граючи на випередження.

Хоч люди все ще неохоче погоджуються вкладати власні кошти в  ремонт будинків, але загалом рівень усвідомлення власної відповідальності за стан міста у людей зростає – це дуже помітно. Люди дедалі менше чекають подачок від влади й розуміють, що можна організуватись і творити простір навколо себе. Іноді для цього достатньо знайти активну людину, лідера у своєму будинку. Водночас одна з причин пасивності – відсутність ініціативних груп. «Ніхто не пропонував», «ніхто не прийшов і не сказав це зробити», – пояснювали нам люди. Адже вони можуть робити різні внески: хтось може долучатись до роботи безпосередньо, хтось не має часу, але допоможе грішми. Можливо, влада могла би стати тією «ініціативною групою», що організовуватиме людей, вислуховуватиме їхні скарги, визначатиме пріоритети та працюватиме разом із ними над виконанням найважливіших завдань.

Ми побачили, що більшість людей, які мешкають в історичному центрі, не хочуть створювати об’єднання співвласників, бо це невигідно. Проте останнє дослідження показує, що люди, які ризикнули і створили ОСББ, є більш задоволеними, ніж ті, що користуються послугами комунальних підприємств. Це може спонукати до роздумів: чи не варто ризикнути й усе-таки створити об’єднання?

Ще один висновок: львів’яни не самі. Є програми, орієнтовані на благоустрій, і люди можуть не лише самотужки вирішувати свої проблеми, а й звертатись до міської влади, благодійників та міжнародних фундацій по допомогу. Зміни і зрушення відбуваються там, де є прагнення до них. Якщо йти до влади, комунальників, пропонувати свої рішення, висловлювати побажання, справа зробиться швидше, ніж якщо обговорювати проблеми в себе на кухні.

Нагадаємо, що 26 квітня платформа «Твоє місто Львів» організувала дискусію «Життя в історичній частині Львова: перевага чи недолік?».  Чиновники, ресторатори, реставратори, архітектори, юристи і прості мешканці львівського середмістя зібрались обговорити результати опитування, проведеного на замовлення Німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ.