Щотижня у Львові одну-дві людини записують на пересадку серця

Коли на початку минулого року заговорили про те, що у львівській Клінічній лікарні швидкої медичної допомоги будуть проводити трансплантацію донорських органів, чого раніше тут ніколи не робили, це виглядало, як мрія, далекосяжні плани. Але мрія дуже швидко стала реальністю, коли у липні 2020 року лікарню включили у пілотний проект МОЗ з трансплантації органів. А це означало, що такі операції для пацієнта є безкоштовні, точніше, за них лікарні заплатить держава.

Торік у львівській лікарні пересадили 5 сердець, 17 нирок (9 від родинного донора і 8 від посмертного) і одну печінку. Цього року перші чотири трансплантації в Україні проведені саме у Львові: серце, нирки і печінку. Пацієнти уже готуються до виписки з лікарні.

Першим з лікарні виписують 22-річного Василя, якому пересадили серце

ZAXID.NET провідав пацієнтів рівно через тиждень після пересадок. 22-річного Василя з Старосамбірського району готують до виписки першим. Він добре почувається, спокійно ходить по коридору і післяопераційній палаті. Пішов би й далі, але через коронавірус виходити заборонено. Коридор, який веде до післяопераційної палати, доволі довгий. І коли попросили увімкнути у ньому світло, щоб зробити фото, Василь першим легко підвівся і не пішов, а практично побіг до вмикача.

Хлопець каже, що ускладнення на серце отримав три роки тому після грипу, який переніс на ногах і практично не лікував.

«Перше, що зроблю, коли остаточно одужаю – поїду в Чехію. Дуже хочу побачити цю країну. Раніше їздив туди на роботу, а тепер хочу поїхати туди як турист», – каже Василь.

36-річну львів’янку Оксану, якій пересадили нирку, з післяопераційної палати вже перевели у відділення. Можливо цього тижня і вона повернеться до своєї сім’ї, де її з нетерпінням чекають син і донька.

37-річний Ярослав повідомив, що пересаджена нирка працює добре. Але він вже після трансплантації переніс ще одну операцію на шлунку, тож тепер оговтується після двох операцій.

48-річна Галина з Яворівського району рада, що наважилася на операцію з пересадки печінки. У неї був цироз печінки, а в лікарні на час, коли з’явився донор, лежала з шлунково-кишковою кровотечею.

«Жінка, якій мали пересаджувати печінку, за станом здоров’я відмовилася від операції і пересадку запропонували мені. Дали годину на роздуми. Я подзвонила рідним, вони підтримали мене і я погодилася. Дуже рада, що ризикнула. Дякую рідним донора і лікарям, що врятували мені життя», – каже Галина.

Медики кажуть, що про стан пацієнта можна дізнатися з виразу їхній очей. Якщо до операції у них був страх, тривога, адже ніхто наперед не знав, як все закінчиться, то тепер очі світяться радістю, надією, що все у їхньому житті нарешті налагодиться.

Скільки коштують операції з трансплантації органів?

Це питання цікавить багатьох. Значна частина хворих, яким потрібна пересадка того чи іншого органа, навіть не розраховують на такий порятунок через відсутність грошей. Адже ще донедавна такі пересадки робили за кордоном і за них треба було заплатити десятки тисяч доларів.

Скажімо, у Білорусі трансплантація нирки коштує близько 67 тис. доларів (від родинного донора – майже 40 тис.), пересадка печінки – 132 тис. доларів, пересадка серця – понад 100 тис. доларів. У країнах Європи такі операції ще дорожчі. Плюс витрати на дорогу для здачі аналіз, на операцію тощо.

В Україні операції з трансплантації органів для українців безкоштовні, точніше за них лікарням платить держава за такими тарифами:

алотрансплантація нирки (від живого донора) – 323798 грн;
алотрансплантація нирки (посмертно) – 397884 грн;
трансплантація серця/комплексу «серце-легені» – 609366 грн;
пересадка печінки/частини печінки (посмертно) – 929125 грн;
донорський етап щодо кожного органу – 74086 грн.

«Від моменту госпіталізації пацієнта і до виписки з лікарні – все покриває пілотний проект: операцію, медикаментозне забезпечення, стаціонарне лікування, незалежно від того, скільки часу пацієнт буде у лікарні – два тижні чи місяць. Наші пацієнти отримують такі ж ліки, як і пацієнти в Білорусі, Іспанії та інших країнах», – каже керівник центру трансплантології лікарні Максим Овечко.

Не фінансується наразі повністю, за словами лікарів, лише дотрансплантаційна підготовка. Минулого року за неї мусили заплатити самі пацієнти. Цього року одне з найдорожчих обстежень (на сумісність), яке коштує понад 10 тис. грн, вже оплачує держава у рамках пілотного проекту. Інші обстеження, вартість яких у середньому 5 тис. грн, оплачує пацієнт. Ці обстеження також планують ще цього року оплачувати за рахунок держави.

Зараз у лікарні готуються до трансплантації легень, якої в Україні ще не проводили. Вартість такої операції наразі обраховують.

«Спеціалісти пройшли стажування. Для такої пересадки треба багато специфічного обладнання, ліків, тож потрохи закуповуємо: дещо є в Україні, дещо привозимо з-за кордону. Технічно і по ризиках, і поверненню пацієнта до нормального життя пересадка легень – це найважча трансплантація. Сподіваємося цього року провести у нас таку трансплантацію», – каже Максим Овечко.

Як підбирають реципієнтів?

Записатися у лист очікування на пересадку того чи іншого органа може будь-який мешканець України, який потребує такої операції. Прив’язки до області нема. Пацієнт сам обирає медичний заклад, в якому хоче оперуватися.

За словами Максима Овечка, зараз у Львові у листі очікування на пересадку нирки є 250 хворих, печінки – 20, серця – понад 60, легень –10.

Хворі записуються з різних областей, але найбільше із Західної України. Багато є мешканців і зі сходу: Запоріжжя, Кривого Рогу, Дніпра, Сум тощо. Є частина хворих, які записалися у лист очікування і в одній із клінік Європи, і у Львові: де швидше знайдеться донор.

Пацієнти, які хочуть потрапити у лист очікування, зазвичай телефонують керівнику центру трансплантології або у транспланткоординаційну службу – 068 5133710. Там розкажуть, як це можна зробити, які обстеження пройти. Таких обстежень понад 20, більшість з яких можна зробити за місцем проживання. Якщо лікарі не виявлять протипоказів до трансплантації, хворого запишуть у лист очікування.

Підбір реципієнтів, за словами лікарів, зараз відбувається виключно по ЄДІСТу (єдиній державній інформаційній системі трансплантації органів і тканин), куди заносять всіх пацієнтів, що є у листі очікування. Є багато критеріїв, за якими підбирають реципієнта, але основні три: група крові, резус-фактор, вік і генетична сумісність.

Раз на три місяці пацієнти, що є у листі очікування, здають кров, яка зберігається у холодильнику в лікарні. Як тільки з’являється донор органів, всім пацієнтам відповідної групи крові, що є у листі очікування, проводять тест на генетичну сумісність. Хто генетично найбільш схожий до донора, той і стає реципієнтом.

«Коли мова йде про підбір реципієнта для пересадки серця, то береться до уваги ще і вага пацієнта. На останню пересадку серця, яку провели 10 лютого, було п’ять реципієнтів, але вони важилили 90 , 100, 110 кг. А вага донора була 60 кг, тому його серце не змогло б перекачувати кров у цих реципієнтів. А Василь важить 64 кг, тому він ідеально підійшов для трансплантації серця», – додає завідувач відділення кардіохірургії та трансплантації серця лікарні Роман Домашич.

За його словами, за протоколами транслантації можна проводити пацієнтам до 65 років. Щотижня у Львові у лист очікування записують 1-2 хворих. Зараз на пересадку чекають вже понад 60 українців.

І не має значення, коли людина записалася у лист очікування. Вона може бути наприкінці списку, а по аналізах вийти на перше місце.

Пацієнти з пересадженими органами повинні постійно пити ліки, які запобігають відторгненню. Ці ліки не з дешевих, але ними хворих забезпечує держава. Дозу ліків індивідуально підбирають для кожного, час від часу її коригують, тож пацієнти повинні періодично проходити контрольні огляди.