Жалійтесь правильно. Як змусити владу Львова відремонтувати вашу вулицю

logo
266039_zhalijtes_pravilno_jak_zmusiti_vladu_lvov.jpeg


ZAXID.NET проаналізував скарги на «Гарячу лінію Львова» за чотири роки та з’ясував, про що треба знати та як правильно скаржитися, щоб у найближчі роки бажану вулицю відремонтували.

***

Біля ринку «Народний» є яма на самому переході. У період дощу через перехід не тільки складно перейти, а є висока вірогідність потрапити під авто. 28 грудня 2018 року львів’янин Ігор Мигалевич звернувся до «Гарячої лінії Львова» на Facebook з проханням усунути цю проблему. На скаргу зреагували досить швидко: «Ямковий ремонт при сприятливих погодних умовах зроблять до травня 2019 року».

В останні тижні квітня Ігорю повідомили, що «ямковий ремонт на цій ділянці провели». Проте фотодокази пана Ігоря свідчили про зворотнє. Скаргу направили повторно.

Цього разу відповідь була дещо іншою: «У Сихівській РА повідомили, що у 2019 році на вул. Драгана провели ліквідацію гостроаварійної ямковості, зокрема на згаданому пішохідному переході. Недоліки на фото цього року не ремонтували. Ця ділянка дороги потребує капітального ремонту, проте коштів на 2019 рік не передбачено. Дякуємо за Ваше звернення».

З подібними зверненнями за чотири роки (з 2015 по 2018 рр.) до «Гарячої лінії» подзвонили майже 10 тисяч разів. Попри таку велику кількість, ці звернення становлять всього 3,12% від усіх скарг. Найбільше скаржаться на ями, вибоїни у асфальтовому покритті проїжджаю та прибудинкової території. Також є скарги на пошкоджені тротуари, провали на дорозі й вантажні машини, які розбивають міжквартальні дороги.

«Гаряча лінія Львова» є ефективним інструментом для міста, щоб розуміти, якими є проблемні точки міста і на що варто скеровувати гроші з бюджету. Директорка «Гарячої лінії» Віра Фрис запевняє, що ЛМР стежить за аналітикою викликів та бере до уваги скарги мешканців під час складання титульних списків.

Спочатку звернення реєструється у електронній базі, а потім скеровується до відповідного виконавця. Великі дороги обслуговує – ЛКП «Львівавтодор». Міжквартальні – районні адміністрації. Прибудинкова територія – це ЛКП, адже це зона, яка належить безпосередньо будинку. Водночас більшість викликів все одно обслуговують районні адміністрації.

Термін реагування на такі звернення десять днів. Протягом цього періоду мешканець має отримати зворотній зв’язок. Якщо запит неможливо закрити на цей момент, то його відтермінувановують. «Наприклад, у січні ми ями робити не можемо. Бувають часто звернення, що не можуть задовольнити через брак коштів. Райони закривають великі ями, але не завжди мають ресурси для маленьких», – пояснює директорка «Гарячої лінії».

Вона розповідає, що найбільше скарг припадає на період після зими, коли тане сніг. Погода значно впливає на динаміку скарг не лише протягом року, але й на кількість скарг у певний рік. Так, у 2018 році кількість скарг значно збільшилася у порівнянні з 2017. «Зима 2017 року була трошки затяжна, не було різкої зміни погоди. А 2018 був мороз, а потім відразу потепління. От і полетіли всі дороги», – пояснює Віра Фрис.

На цей момент лідерами за кількістю скарг є Шевченківський та Личаківські райони. “Шевченківський завжди лідер по скаргам, бо це найбільший район”, – розповідає директорка. У 2018 році перше місце зайняв Франківський, на другому – Шевченківський.

Франківський район – 865 скарги

Попри те, що на скарги мешканців звертають увагу, це не єдиний фактор, який впливає на те, які дороги відремонтують цього року. «Ми беремо до уваги скарги мешканців, звернення депутатів, стан доріг, доручення міського керівництва. Із цього всього ми дивимося, де ситуація найгірша, приймаємо рішення і врешті-решт щось робимо», – пояснює начальник відділу комунального господарства Франківської адміністрації Мирон Гук.

На старті всі райони у рівних умовах. У 2019 місто дало на капітальний ремонт по 20 мільйонів кожному району. В цю суму входять два титульні списки: «Утримання та розвиток автомобільних доріг загального користування та дорожньої інфраструктури» та «Організація благоустрою населених пунктів» (це ремонт доріг, приквартальних доріг та тротуарів).

У Франківському районі особливий кейс. Тут на благоустрій виділили більше грошей, ніж на автомобільні дороги загального користування: 17 та 6 мільйонів відповідно.

Свою першість у кількості скарг начальник відділу комунального господарства Франківської РА Мирон Гук пояснює тим, що у районі найкращі дороги. Виходить, що дороги ремонтують і запит серед населення збільшується.

Шевченківський район – 791 скарга

У Шевченківському районі свої «лідерські позиції» пояснюють дещо інакше. Окрім того, що це найбільший район Львова, заступник голови районної адміністрації Святослав Костяка зазначає: «До Євро-2012 у цьому районі робіт було вкрай мало». Сама місцевість досить різноманітна у плані рельєфу. Окрім того, весь район не у ґрунті, а в асфальті. Водночас він погоджується з Мироном Гуком, що чим більше скарг львів’ян закривають, тим вища вимогливість серед населення.

Водночас Святослав Костяка звертає увагу на те, що варто розрізняти капітальний та поточний ремонти. Адже фінансуються вони окремо. Так, виклики на «Гарячу лінію» – це переважно скарги, які стосуються поточного ремонту. Попри те, що у кожного району на старті однаковий бюджет на капітальний ремонт, до кінця року ситуація може дещо змінитися. «Кожного кварталу переглядають бюджет, якщо є перевиконання, то райадміністарція подає пропозиції і можуть виділити додаткові кошти», – пояснює Святослав Костяка.

У титульних списках Шевченківського району на утримання та розвиток доріг є лише два об’єкти, вартість яких запланована. Це вулиця Сосюри (від вул. Масарика до вул. Пожежників) – 5,2 мільйони. Та вул. Хвильового, 3-7 – вул. Мазепи, 4-12 – понад сім мільйонів. Натомість у списку є ще 38 вулиць, вартість ремонту яких не вказана. «Ми розподілили суму на перші два, бо планували об’єкти для виконання робіт, а не суму. Якщо нам нададуть ще кошти, то тоді ми переробляємо титульні списки і захоплюємо нові об’єкти», – каже заступник голови райадміністрації.

Він підсумовує: «Звернень дуже багато, на це потрібні мільйони грошей, а реальне фінансування набагато менше. На жаль, кошти нам виділяють, ми не формуємо самі цю суму. Це як у магазині: ти не купиш на сто гривень, якщо у тебе лише сімдесят».

Личаківський район – 712 скарг

«На поточні ремонти треба виділяти не менше коштів, ніж на капітальні», – вважає керівник відділу комунального господарства Личаківської РА Ярослав Сеньків. Він також вважає, що магістральні вулиці потребують щоденної уваги, тому це виправдано, що на них йде більше коштів. «Я би взяв всі 100% (коштів – ZAXID.NET) на дороги, щоб їх “підняти”», – каже він.

У 2018 році Личаківський район посів третє місце за кількістю скарг. Водночас проаналізувавши титульні списки на капітальний ремонт у межах цього району, можна сказати, що відібрані вулиці для ремонту мають досить мало скарг від мешканців. Наприклад, на вулицю Каштанову за весь рік скаржилися два рази, а на вулицю Лодія – один. Також у списку є вулиці, які не мають скарг взагалі. Наприклад, вулиця Механічна, Ребета, Табірна, Яричівська. Вулиця Піскова не мала скарг, але була у дуже поганому стані, за словами керівника комунального господарства Личаківської РА. Нещодавно її відремонтували. На цю вулицю закладали 1,280 млн грн, але вона обійшлася в 587 тис. грн, про це йдеться на Prozorro.

Водночас Ярослав Сеньків говорить, що деякі з перерахованих вулиць, наприклад, Жасмінова й Каштанова, насправді мають набагато більше скарг. Справа у тому, що це були скарги не на «Гарячу лінію», а напряму у район. Він вважає, що на «Гарячу лінію» можна звертатися лише щодо гостроаварійних питань. Якщо ж мешканець реально хоче вплинути на капітальний ремонт вулиць у своєму районі, то йому варто звертатися напряму до райадміністрації. Ярослав Сеньків розповідає, що мешканці досі пишуть справжні листи.

«Якщо ситуація аварійна, то ми усуваємо. Але ми стараємося робити картами, щоб захопити більший обсяг території», – говорить керівник відділу комунального господарства Личаківської РА. Тому не факт, що вашу скаргу таки задовольнять.

Сихівський район – 652 скарги

«Звісно, ми беремо до уваги звернення мешканців, але ж ми і самі майже щодня об’їжджаємо район і знаємо фактичний стан кожної дороги. У першу чергу – це магістральні та аварійні ділянки», – говорить начальник відділу комунального господарства Сихівської РА Віктор Західний.

Він наголошує, що майже всі вулиці вичерпали свій термін експлуатації. Капітальний ремонт має проходити кожні вісім-десять років. «Наприклад, квартальні вулиці мають товщину асфальту де-не-де і три сантиметри, а зараз великі машини там їздять. Старі вулиці не витримують такого навантаження», – каже він.

Віктор Західний розповідає, що на Сихові також намагаються захопити більші ділянки для ремонту як під час капітального, так і поточного. «Але все залежить від фінансування», – підсумовує він. Інколи через такі фрагментарні ремонти кількість скарг лише збільшується. «Нам можуть скаржитися, що ділянка у поганому стані, хоча ми буцім-то її нещодавно ремонтували. Насправді ж, це може бути територія поряд, яку ми просто не встигли захопити», – пояснює він.

Віктор Західний розповідає, що переважно у Сихівському районі кошти витрачають на тротуари, тому протягом року вдається відремонтувати лише декілька вулиць. «Якщо є економія за рахунок тендерних закупівель, то тоді можуть бути додаткові об’єкти», – додає він.

Залізничний район – 568 скарг

«Вулиці треба будувати, а не ремонтувати», – вважає начальник відділу комунального господарства Залізничного району Юрій Равлик. «Навіть вулиці, які робили до Євро-2012 вже треба ремонтувати, а ми витрачаємо багато коштів на поточний ремонт», – додає він.

Для закриття скарг використовують кошти поточного ремонту із загального фонду міського бюджету. Інколи ділянки, на які скаржаться мешканці, можуть ремонтуватися у межах капітального ремонту. Але такий збіг буває не завжди. «Наприклад, так було з вулицею Виговського, по якій було дуже багато звернень», – розповідає Юрій Равлик. До речі, вулиця Виговського увійшла у титульні списки 2019 року. За підсумком 2018 року, ця вулиця була на другому місці за кількістю скарг у Залізничному районі.

Водночас процес затвердження титульних списків – процес тривалий. І мешканці можуть впливати на вибір вулиці для ремонту, але їхнє слово не вирішальне. Район подає свої пропозиції, депутати – свої. Шляхом обговорення доходять до спільного рішення.

Наприклад, вулиця Яворницького – це пропозиція району. За минулий рік на «Гарячу лінію» міста на неї поскаржилися три рази. «Аналізують виклики до самої районної адміністрації, не лише на “Гарячу лінію”», – нагадує Юрій Равлик.

На противагу є вулиця Параджанова, яку запропонував хтось із депутатів. «Ми сварилися, не хотіли, бо є речі більш нагальні у районі. Наприклад, центральні тротуари по району, на вулицях Любінська, Виговського», – розповідає Юрій Равлик. Він наголошує, що треба перш за все звертати увагу на центральні вулиці, де є потік людей. «Тому прерогатива району – центральні вулиці. Але депутати настоюють більше на прибудинковій території», – каже Юрій Равлик.

Є інша вулиця – Темницьких. На неї протягом 2018 року не було жодної скарги. Це також була пропозиція депутатського корпусу. «Це невеличка вулиця, яка обійдеться у межах одного мільйону. Там є невеликий об’єкт біля садочку, щоб воно вже було на тій території повністю закільцьоване. На тій вулиці навіть тротуару немає», – розповідає Юрій Равлик.

Традиційно найбільше скарг збирає вулиця Городоцька. Вона на третьому місці за кількістю скарг за 2018 рік (83 скарги). Її також внесли у титульні списки на 2019 рік. «На Городоцькій буде тротуар з парної сторони і велодоріжка. Це перехідний об’єкт, на нього буде більше грошей, ніж прописаних два мільйони. Вже цього року ми витратили багато коштів на її ремонт після зими», – говорить Юрій Равлик.

Взагалі записані у титульні списки суми на початку року не є остаточними. Сума витрат на кожну вулицю може як збільшуватися, так і зменшуватися. «Якщо великий об’єкт – збільшується, маленький – навпаки», – доповнює Юрій Равлик. Окрім того, необхідна сума може змінюватися і через інфляцію. Ціни підвищуються, тож грошей, які дали на початку може бути недостатньо.

«Це надзвичайно великі кошти задовольнити потреби всіх мешканців у ремонті. Звернень на «Гарячу лінію» дуже багато. Ми навіть спробували розрахувати, скільки це коштувало б, якби ми задовільнили всі ці запити, – орієнтовно 600 мільйонів», – підсумовує начальник відділу комунального господарства Юрій Равлик.

Галицький район – 365 скарг

«Кожен район має набагато більше роботи, ніж на 20 мільйонів», – говорить начальник відділу комунального господарства Галицької районної адміністрації Віктор Дубяк. Водночас він зазначає, що переважно магістральні вулиці у Галицькому районі перебувають у задовільному стані. «Не враховуючи вулицю Бандери, але там плануються роботи орієнтовно на 2020 рік», – уточнює він.

Особливість Галицького району у тому, що значна його частина – це історичний центр. «Переважно ми проводимо роботи по замощенню бруківки та мозаїки, а ці роботи складніші, – зазначає Віктор, – це центр міста, все на виду». Тому тут стараються максимально пришвидшити ремонтні роботи.

Не лише ремонтувати, а й утримувати

«Справа в тому, що система реагує тоді, коли вже є видимі недоліки дорожнього покриття. Тоді вже проблема не на рівні верхнього шару, а значно глибше», – розповідає начальник відділу урбаністики ЛКП Інститут просторового розвитку Олександра Сладкова.

«Європейський досвід – це комплексна реконструкція вулиць», – впевнена Олександра. Вона каже, що тендери будівельних робіт проводять із гарантією і утриманням на п’ять і більше років, а не на одноразовий ремонт. Водночас вона наголошує, що є принципова різниця між «тендером на ремонт» і «тендером на ремонт і утримання». «Підрядник відповідальніше ставиться до роботи», – пояснює вона.

У Львові так вийшло лише з проспектом Червоної Калини. «Проект, зробили на кредитні кошти, що вимагає інших процедур проектування, контрактування, закупівель і технагляду», – пояснює Олександра Сладкова.

»Реконструкція вулиці – це прекрасний час, коли є можливість зробити ідеально всі шари, а потім раз на кілька років змінювати верхній шар вулиці. Одночасно на всіх вулицях у місті такого зробити не вдасться, але коли знаєш куди і як прямувати, то за 20 років цілком можна зробити все», – вважає Олександра Сладкова.


А поділитися?