9 кіл будівельного пекла — уже 12 років власники квартир на Львівському живуть без комунальних благ
Шосте коло квартирного пекла. За «Божественною комедією» Данте саме це коло чекає на брехунів. Грішників, які туди потраплять, роздирають на шматки та варять у казані. Не відомо, яка доля чекає на очільницю фірми «Цивільжитлобуд» після масштабної афери. Досі одіозній пані вдавалося жити без мук совісті та «виходити сухою із води». Що не скажеш про «кинутих» на квартири інвесторів. Вони ж бо бажають пані відчути на собі усі кола квартирного пекла.
Бракує слів, аби описати увесь відчай цих людей. Довгих 7 років вони чекають на ключі від власних квартир, за які, між іншим, виклали небачені суми. Увесь цей час забудовник лише годує обіцянками і відкрито бреше в очі.
Ще в 2013-му ми запитали у Тамари Онишко, коли ж будинок таки здадуть в експлуатацію, а люди врешті відсвяткують новосілля. Тоді вона сказала, як відрізала – до кінця року. Ми навіть повірили…
Але минуло два роки. Ми знову на порозі горе-забудовниці і знову питаємо, як просуваються справи на будівництві.
За вікном уже 2016, а власники квартир до сьогодні не мають даху над головою. Ще в 2005-му пані Онишко зібрала в людей гроші, побудувала бетонну коробку і сказала: «Вибачте, в країні криза».
Обдуреним інвесторам не залишається нічого, як винаймати квартири або ж жити у родичів і чекати, коли Тамара Онишко зглянеться і добудує будинок.
Куди люди тільки не зверталися за допомогою: і оббивали пороги міської ради, і писали заяви в поліцію та прокуратуру – проте жодних зрушень. Інвестори подейкують, в забудовниці поважні члени сім’ї, от вони її і «дахують».
Тепер їхній дім – поріг офісу «Цивільжитлобуду». Тут вони ледь не щодня — все ще сподіваються на взаєморозуміння із пані Онишко, щоправда тієї ніколи нема на робочому місці. І цього разу директорське крісло порожнє – як нам сказали: забудовник виїхав на об’єкт.
Що ж, вирушаємо на славнозвісне будівництво. Як і думали, Пані Онишко тут ще не з’являлася. Спілкуємося із жінкою по телефону. І знову чуємо стару обіцянку.
Тож чекаємо листопада. За словами пані Онишко, залишилося нічого: вкрити прибудинкову територію асфальтом та довести її до ладу. Сподіваємося, цього разу – забудовниця не «розвела» людей, і вже найближчим часом вони таки отримають ключі від квартир.
