Бояться, але приходять: чим Львівщина приваблює інвесторів

logo
37350_bojatsja_ale_prihodjat_chim_lvivwina_priv.jpeg


На XVI Міжнародному економічному форумі у Львові говорили про те, як залучити до України гроші іноземних компаній.
фото: gahanagriha.com

фото: gahanagriha.com

«Нас досі бояться», – констатує директор Офісу залучення та підтримки інвестицій України Данило Білак. За його словами, іноземні інвестори мають купу проблем із владою, законодавством і з гарантіями своїх майнових прав. І все це відлякує їх навіть більше, ніж війна на Донбасі. Водночас, перший віце-прем’єр-міністр, міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів нарікає, що за двадцять п’ять років незалежності в Україні так і не розроблено стандарти розвитку вільної економіки. Про те, як привести до України гроші іноземних інвесторів і стимулювати розвиток економіки країни – й Львівщини зокрема, – говорили 3-4 листопада на XVI Міжнародному економічному форумі у Львові.

На Львівщині, за словами учасників дискусії, ситуація з інвестиціями краща, ніж у багатьох інших регіонах. Зокрема, під час форуму була підписана кредитна угода на 34 млн євро для зведення вітроелектростанції «Старий Самбір-2».

«Львів – яскравий приклад того, як треба ставитись до інвесторів. Їх треба вітати як гостей, що прийшли до вашої оселі, накривати їм стіл, лестити, пестити й любити», – пояснює Данило Білак.

Окрім вигідного географічного положення, історичної спадщини й високого рівня розвитку інформаційних технологій, чиновники та економісти назвали один чинник, що робить бізнес тут вигіднішим, – дешеву робочу силу. Проте й доходи підприємств, за словами голови Львівської облдержадміністрації Олега Синютки, є не досить високими. «Ключова проблема – низька зарплатня й невеликі доходи на території як області, так і країни в цілому. Бізнес цікавить кваліфікована робоча сила – вона є, і її вартість дуже низька», – констатує Синютка.

Колишній міністр економіки Павло Шеремета наголошує: питання підвищення зарплат має вирішуватись через підвищення продуктивності праці. А вона зросте за умов збільшення капіталовкладень, створення конкуренції на внутрішньому ринку, поліпшення інфраструктури, регулювання економічних відносин на місцевому рівні, тобто децентралізації. А головне – продукування нових ідей і розробок у різних галузях. Найперспективнішими з них міжнародні експерти на форумі називали енергетику, агробізнес, деревообробну промисловість і машинобудування.

«Зараз ми відкриваємо двері компаніям, які застосовують великі трудомісткі процеси з левовою часткою ручної праці, – каже Олег Синютка. – Та на майбутнє нам слід закладати основи нашої економіки, виходячи з географічного потенціалу, трудових ресурсів і високого рівня освіченості людей. Наукомісткі виробництва, що дають високий рівень доданої вартості, та вертикально інтегровані компанії в машинобудівному комплексі є перспективними в плані світового та європейського поділу праці».

Він наводить приклад львівського заводу «Електрон», що розробив із нуля новий наукомісткий продукт, здатний конкурувати з такими зразками як BombardierTransportation – і це завдяки внутрішньому капіталу, а не лише іноземному.

Голова Львівської обласної ради Олександр Ганущин наголосив на необхідності інвестицій державних коштів у програму енергоефективності регіону, розвиток курортного бізнесу, зокрема зведення комплексу «Буковель-2». А головною проблемою називає будівництво трас Львів-Краковець і Львів-Броди, які є відрізками міжнародної автостради А-4 Лісабон-Київ, важливої для торгівлі з Європою.

Учасники форуму також рекомендують створювати платформи з конкретними пропозиціями для іноземних інвесторів, зокрема індустріальні парки. «Найбільше інвестицій там, де є індустріальні парки: у Польщі їх 300, у Туреччині 264, в Угорщині 206, у Чехії 144», – говорить експерт проекту ЄС «Підтримка політики регіонального розвитку в Україні» Василь Федюк. В Україні розвиток індустріальних парків лише розпочався – офіційно введені до реєстру лише п’ятнадцять. І вони ще не готові приймати прямі іноземні інвестиції. Проте Львівщина, на думку Василя Федюка, є першою в країні за інвестиційною привабливістю, й саме завдяки цьому стало можливим, наприклад, відкриття заводів Fujikura у Львові.

За словами начальника управління інвестиційної політики департаменту економічної політики Львівської ОДА Романа Матиса, поки що інвестори не дуже цікавляться львівськими індустріальними парками. «Ми маємо 53 ділянки промислового призначення, але єдине, що можемо запропонувати – це простір, – говорить чиновник. – Інвестори ж мають потребу в потужностях і комунікаціях». Він сподівається, що законодавчі зміни, які врегулюють роботу індустріальних парків, покращать ситуацію.

Головна проблема української економіки, на думку голови правління Німецької торгової палати Маркуса Александера, – невідповідність між застарілою індустрією, що має погану технічну базу й значну частку ручної роботи, та стрімким і перспективним розвитком ІТ-сектору. «Закрити цей проміжок тільки за рахунок інвестицій не вийде, –  говорить експерт. – Індустріальні парки – лише платформа, перший крок. Це стратегія на десять років, ви ж повинні думати на перспективу. Інакше Україна може залишитись на рівні виробничої платформи для іноземних компаній. Слід розробляти спеціалізації з використанням високотехнологічних засобів».

Також керівник Німецької торгової палати додав, що важливо налагоджувати відносини між підприємствами й державою, а також створювати конкурентну атмосферу, зокрема й між іноземними інвесторами.

Підготувала Євгенія Науменко,
фото Мелісси Жаботинської

А поділитися?