Як змінюватимуть генеральний план Львова. Досвід європейських міст

logo
60542_jak_zminjuvatimut_generalnij_plan_lvova_d.jpeg


Чинний генеральний план Львова затвердили ще 6 років тому. Головний архітектор Львова Юліан Чаплінський вважає, що документ вже втратив свою актуальність. Хоча в Україні загалом і у Львові зокрема не бракує нагальніших питань для вирішення, він вважає, що зараз хороший час для обдумування і планування. Відтак, на бізнес-сніданку, організованому ТОВ «Юридична компанія «Ейч.Ді.Партнерз», архітектор презентував стратегію роботи над новим генпланом Львова.
фото: www.stfeder.com

фото: www.stfeder.com

Зараз прослідковується суспільне незадоволення інфраструктурою міста, громадським транспортом тощо: «Ці питання потрібно обговорити на конструктивних дискусіях. Залучення громадськості до зміни генерального плану треба здійснювати не тоді, коли вже все розробили, а тоді, коли тільки потрібно формувати завдання. Адже якщо сформувати керунки разом із громадою, то втілити їх буде значно легше», – зазначив Юліан Чаплінський.

Серед основних напрямків, у яких працюватимуть робочі групи – водний ландшафт, рітейл-політика, розвиток промислових територій, мобільність, зелені простори, розвиток екотранспорту, університетське місто, висотна політика міста. Пропонуємо детальніше зупинитися на окремих кейсах, які потребують удосконалення у рамках зміни генерального плану Львова.

Екологія і сміття

Питання сміття та екології, за словами Юліана Чаплінського, не є проблемою винятково генерального плану.  Але за правильної політики міста, сміттєві майданчики можуть стати частиною дизайну і урбаністичної концепції.

Облаштування сміттєвих майданчиків у Німеччині

Сьогодні, у розумінні людей, вулиці  вимірюються тільки тим, скільки машин там можуть проїхати, і скільки ще можна припаркувати на тротуарах. Проте на дорозі має бути місце для усіх учасників руху. Наприклад, у Лейпцигу роблять зелені коридори і вдумливо сполучають різні райони міста для пішоходів та велосипедистів, які могли б пересуватися окремо від машин.

Водний ландшафт

Львів колись був містом води. У місті заканалізували річку Полтва, але то був нормальний підхід у той час. Проте зараз у всьому світі дбають про міську рекреацію і водойми. До прикладу, у Німеччині є звичною практика, коли частково деканалізовують канали – відкривають окрему частину і навколо створюють громадський простір для відпочинку.

«Я ініціюю хоча б часткове відновлення Пелчинського ставу. Але цікавою є й історія вулиці Вітовського, яка, фактично, була під водою від площі Франка до Парку культури. Це була така собі Швейцарія у Львові», – каже архітектор.

Місто Роттердам є прикладом сучасної архітектури. Воно дуже щільно забудоване і багато природніх поверхонь знищено, заасфальтовано тощо. Проте у місті зі складної заасфальтованої площі вони роблять складнішу конструкцію, яка дозволяє за допомогою сукулентних рослини з дахів будівель отримувати абсолютно чисту воду. «Їхня каналізація, як і наша, в один момент перестане справлятися із тим потоком. І у місті вже про це дбають», – каже Юліан Чаплінський.

Міська рекреація

У Львові можна побачити серпоподібні зелені зони навколо центральної частини міста. Але у Франківському і Залізничному районах, за словами архітектора, із озелененням — проблематично. І це вже потрібно передбачити у генеральному плані.

Соціально-спортивна інфрастуктура

До «Євро-2012» треба було збудувати Арену і її збудували. Проте у варто брати до уваги,  що можна будувати цілі спортивні комплекси, які можуть стати не тільки місцем паломництва футбольних уболівальників, але й інших категорій туристів чи місцевих мешканців.

стадіон у північній частині міста Мюнхена

«Ми звикли до звинувачень, що місто не дбає про соціальну інфрасткуктуру. Але у нас будуються школи, садки тощо. Усі великі житлові комплекси, на які видаються містобудівні умови, у своїх планах передбачають наявність дошкільного навчального закладу. Питання у тому, як можуть виглядати ті садки. Зазвичай, девелопер хоче його розмістити на першому поверсі, щоб «не заважав». Проте дитячі садки можуть виконувати і функцію громадського простору у той час, коли він не задіюється», – каже Юліан Чаплінський.

Схема садків і шкіл, на які за 2 роки видали містобудівні умови

Безпека

Зараз тема того, наскільки міста думають про свою безпеку, є дуже актуальна. І йдеться не лише про антитерористичну безпеку, але і про міжособистісну. Зокрема, в архітектурних колах активно обговорють відеозвернення сирійської біженки-архітекторки, яка описує причину війни, яка, на її думку, полягає у неправильній урбаністичній концепції. Міжусобні конфлікти вона зв’язує із будівництвом безликих будинків і масовою урбаністичною забудовою. Відтак, люди стають далі один від одного зі своїми пристрастями і проблемами один-на-один.

неправильне планування міста із погляду сирійської архітекторки

правильне планування міста із погляду сирійської архітекторки

Вона переконана, якщо б сирійці жили в умовах, коли сусіди бачать один одного щодня і спілкуються між собою, мають спільні подвір’я, де діти бідних і багатих бавляться разом, то не було б місця ворожнечі. На думку Юліана Чаплінського доля правди у такій позиції є. Адже спостерігається, що у зонах так званих будинків-термітників гірша кримінальна ситуація, аніж зазвичай. І треба розуміти, що такі будівлі – це майбутні крадіжки, хуліганства тощо. Тому ці аспекти варто враховувати під час зміни генплану міста.

Структура і міська різноманітність

Як зазначив Юліан Чаплінський цікавими є ті міста, які є різноманітними: у рельєфі, ландшафті, архітектурі. «Насамперед ми маємо звернути увагу на території інтенсивного розвитку. У нас є велика кількість заводів (діючих і закритих), територій, які після радянського періоду не використовуються. Нам треба сформувати чітке розуміння, як мають розвиватися ці території.

Наприклад, є Львівський завод залізобетонних виробів, для якого Віктор Зотов розробив концепцію, як міг би розвиватися цей об’єкт. Скоріше за все він виглядатиме не зовсім так, але тут вже враховано ті системні речі, які роблять світові девелопери: відокремлені автомобільні дороги від пішохідних шляхів, велика щільність забудови при низькій висотності тощо», – каже Юліан Чаплінський.

Історичні шари

Європа, зокрема Німеччина, вже визнає, що до сучасної архітектури треба ставитися як до історичного шару, який має свої правила і має бути чітко читабельним. У Німеччині можна побачити, як гарно поєднується архітектура 19 століття, післявоєнного періоду, сучасності. Для Львова із його історичною спадщиною це питання також є актуальним. Тому у новому генплані міста, за словами Юліана Чаплінського, так зване архітектурне розшарування має регламентуватися окремими зрозумілими і чіткими правами забудови тих чи інших районів.

три історичні шари архітектури у Німеччині

Університети

Львів є містом університетів, проте, на думку Юліана Чаплінського, більшість містян недооцінюють, який вплив ця сфера має на місто загалом: «На жаль наші університети інерційно видають дипломи, але не є центром створення винаходів. Адже європейські технічні університети пишаються не кількістю професорів і написаних статей, а кількістю патентів, які розробили їхні студенти і викладачі. Адже патенти – це гроші.

Наша освіта буде змінюватися, тому університети теж мають бути пріоритетними у новому генплані міста. Потрібно подбати і про резервування територій під нові будівлі, і про безпека вже існуючих університетів, і про пересування студентів».

Туризм

У Львові ця галузь постійно розвивається, але бізнес-туризм є ще слабким. Тому у новому генплані Львова Юліан Чаплінський пропонує подбати про будівництво конгрес-центрів, конференц-залів тощо.

Додамо, що у Львові вже визначили переможця конкурсних торгів на виготовлення технічно-економічного обґрунтування (ТЕО) та попереднього бізнес-плану багатофункціонального комплексу (конференц-центру та виставкового залу), який буде побудовано у Львові.

орієнтовний ескіз проекту конгнес-центру

Поліцентричнісь

Юліан Чаплінський вважає, що Львову потрібно розвантажити центр і відвести людей від площі Ринок: «Нам потрібно у кожному районі створити громадські центри, які любитимуть, до яких тягнутимуться. Це зменшить їхнє бажання проводити час у центрі міста. Перспективними для розбудови є район Рясного та вулиці Мазепи».

Проект невеличкого розважального комплексу у Німеччині

Центр метрополії

«У нас зараз Львів живе своїм життя, а область – своїм, і це виснажує місто. Тому у новому генплані розглянути проблеми міста, як центру економічної ефективності, науки і досліджень. У цій схемі Львів має працювати синхронно з усіма  містами-сателітами області,  – каже архітектор. – Треба обговорити економічні прогнози і очікування, сформувати коридор розвитку метрополії. Також потрібно зважати на позаміську рекреацію та історичну цінність позаміських центрів».

До літа у Львові планують провести всі робочі групи та приблизно на вересень виокремити конкретні завдання.

Охочі долучитися до створення нового генерального плану Львова вже можуть звертатися із пропозиціями у департамент архітектури та урбаністики ЛМР (пл. Ринок, 1, каб. 404): +38 (032) 297-59-63, archilviv@city-adm.lviv.ua.

Довідка. Генеральний план — вид містобудівної документації, що регулює містобудівну діяльність в містах і інших поселеннях, визначає умови безпеки мешкання населення, забезпечення необхідних санітарно-гігієнічних і екологічних вимог, раціональне визначення меж землекористувань, зон житлової, суспільної, промислової забудови, територій, що особливо охороняються, зон різної містобудівної цінності, розміщення місць прикладення праці, розвиток інженерно-транспортної інфраструктури, впорядкування територій, збереження історико-культурної спадщини і антропогенних ландшафтів.

Із чинним генеральним планом Львова можна ТУТ.

Ілюстративний матеріал надав Юліан Чаплінський

 

А поділитися?



Вам має сподобатись...