Культурні події на вихідних у Львові

logo


На вихідних львів’яни мають змогу відвідати останні театральні події фестивалю «Золотий лев», фестиваль сучасної музики «Контрасти» та Міжнародний симпозіум гутного скла в Академії мистецтв.

Завершується «Золотий лев». В останні дні театрального фестивалю приїжджає Дунайський театр з Угорщини. Під керівництвом нашого режисера Ярослава Федоришина поставлять «Івону, принцесу Бургундську» за Вітольдом Гомбровичем. У суботу ж литовці з Драматичного театру імені Мільтініса інсценізують «Чорнобильську молитву» Світлани Алексієвич, чотирнадцятої жінки в історії Нобелівської премії з літератури. Поляки привезуть «Небезпечні зв’язки» за П’єром де Лакло.

«Кожна вистава неповторна. Кожна країна привносить свій менталітет. Так що приходьте, буде цікаво!» – закликав актор театру «Воскресіння» Юрій Пилипчук.

Нічні концерти, кавування з композиторами і майстер-класи. У Львові стартує 22-й фестиваль сучасної музики «Контрасти». Відкриє імпрезу симфонічний оркестр львівської філармонії твором українського композитора Святослава Луньова. Уже наступного дня у філармонію запрошують в темну пору доби на «Ніч контрастів» із класичною та електронною музикою. А далі понад 30 подій.

«Заходи різного формату: від класичних концертів, які відбуватимуться у філармонії, до зустрічей з композиторами, які відбуватимуться зранку у кав’ярні «Дзиґа», також буде такий новий формат, як ланч з новою музикою», – розповів виконавчий директор фестивалю «Контрасти» Богдан Сегін.

Стартує 10-й Міжнародний симпозіум гутного скла. До Академії мистецтв запрошують всіх охочих. Туди з Естонії, Фінляндії, Ізраїлю, Польщі, Латвії, Литви приїде півсотні учасників. Половина з них – працюючі художники. Вони й демонструватимуть біля печі свої вміння, навіть іноземним студентам. А вже за тиждень, 10 жовтня, їхні доробки експонуватиме Національний музей.

Специфіка в будь-якому випадку нашого симпозіуму є гутна. Це є техніка, яка є найдорожча у світі, якою користуються дуже мало художників», – зазначив організатор Міжнародного симпозіуму гутного скла Михайло Бокотей.