Мораторій на російськомовний продукт в Львівській області. Чи відповідає це громадському запиту

Заборонити російськомовний культурний продукт на териториії Львівської області – відповідний мораторій підтримала Львівська облрада. Про це – у сюжеті Радіо НВ.

За це рішення проголосували 57 депутатів. Рішення діятиме до моменту повного припинення окупації на території України. Депутати доручили Львівській облдержадміністрації створити міжвідомчу робочу групу, яка буде роз’яснювати фізичним та юридичним особам нові правила.

Дивіться також

Виконавчому апарату облради доручили звернутись до Верховної Ради, щоб вже народні депутати внесли зміни до законів та заборонили публічне відтворення аудіовізуальних творів мовою держави-агресора.

Бійка з музикантами

Як розповів один з ініціаторів мораторію, депутат обласної ради від партії Свобода Руслан Кошулинський, обларада має створити механізм покарання підприємців, які порушуватимуть мораторій, це може бути навіть позбавлення ліцензії.

Він зауважив, що до нього із проханням про заборону публічного використання російськомовного продукту неодноразово зверталися ветерани АТО та інші мешканці області.

Обларада має створити механізм покарання підприємців, які порушуватимуть мораторій

Кошулинський нагадав, що в березні у Львівській області відбувся інцидент, коли в одному із закладів харчування бійці АТО просили музикантів не ставити російські пісні, однак музиканти влаштували бійку. За словами Кошулинського, подібні випадки ставалися в області періодично. 

Президент Петро Порошенко підтримав ініціативу львівських депутатів. На книжному форумі у Львові він заявив, що загальнонаціональні та місцеві радіостанції перевиконують встановлені квоти на кількість українських пісень в ефірі.

Квоти на українські пісні

Порошенко наголосив, що за даними моніторингу, у 2018 році загальнонаціональні радіостанції перевиконують встановлені квоти україномовних пісень на 24%, а місцеві – на 18%. Президент підкреслив, що перевиконання мовних квот говорить про те, що їх впровадження повністю відповідає громадському запиту.

Кабінет Міністрів прийняв постанову про створення Експертної групи з питань мовної політики. Документ ініціювало Міністерство культури.

У пояснювальній записці зазначається, що позиції української мови як державної потребують посилення практично у всіх сферах суспільного життя. Це стосується освіти, культури, засобів масової інформації, державного управління, правової, військової сфери, сфери обслуговування тощо.

Завдання та обов’язки експертної групи

Основне завдання експертної групи проаналізувати мовно-культурну ситуацію в Україні. Група розроблятиме критерії оцінки ефективності державної мовної політики і політики у сфері культури. Крім того, вона запропонує заходи для забезпечення всебічний розвиток і функціонування української мови як державної у всіх сферах життя.

Брати участь у створенні документів, державних стратегій та цільових програм. Крім того, група готуватиме пропозиції щодо фінансування державної мовної програми на 2018-2028 роки. Також група вивчатиме діяльність центральних та місцевих органів влади, підприємств та інших установ, буде перевіряти, як державні органи виконують покладені на них завдання.

До складу групи увійдуть віце-прем’єр-міністр, міністр культури та його заступники, гендиректор Директорату мовної політики Мінкульту, заступник голови Держкомтелерадіо, голова Українського інституту національної пам’яті. Крім того, директор Інституту української мови Національної академії наук, представник управління НСБУ за згодою та інші.

Група буде боротися зі спекуляціями, які виникали навколо мовного питання 

Директор Інституту української мови національної академії наук Павло Гриценко повідомив, що планує увійти до експертної групи і вважає її роботу вкрай необхідною. Гриценко наголосив, що одним з найважливіших завдань групи він вважає боротьбу зі спекуляціями, які неодноразово виникали навколо мовного питання впродовж років незалежності.

Експерт пояснив, що кожного разу, коли в Україні приймали ініціативи щодо розвитку державної мови, у публічній площині відбувалась протидія цьому процесу. За словами Гриценка, експертна група має боротися з цією негативною тенденцією.

Нагадаю, закон про квоти україномовних пісень на радіо вступив у листопаді 2016 року. З 8 листопада 2017 року частка україномовних пісень на радіо повинна становити 30%.

Хочете знати не тільки новини, а й що за ними криється?

Читайте журнал Новое Время онлайн.Передплатіть зараз

Читайте 3 місяці за 59 грн

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її курсором та натисніть Ctrl+Enter