Останній прихисток графа Скарбека

logo
129408_ostannij_prihistok_grafa_skarbeka.jpeg


Граф Станіслав Скарбек, що у 1842 році відкрив на той час третій за своїми розмірами театр Європи – досі шанований і знаний львів’янами, як театр імені Марії Заньковецької, не міг знати, що його могилу зруйнують вандали, а каплиця-склеп загубиться у Богом забутих хащах Закладівського лісу.

Поселення Заклад, що за 5 км від Миколаєва на Львівщині, заснував сам багатій і меценат Скарбек. Там він збудував палац за проектом його австрійської резиденції у містечку Нусдорф. У 1840 році у приміщенні палацу Скарбек відкрив “Доброчинний заклад для сиріт і убогих” (звідси й походить назва села). Його діяльність узаконена 1 серпня 1843 року. Ця будівля неймовірної краси й витонченості мала стати помешканням для бездомних дітей. Окрім 400 дітей, у палаці Скарбека мешкали 60 стареньких. Аби влаштувати для них притулок, Скарбек продав власний будинок театру у Львові, звіринець, три містечка й 28 сіл. Натомість граф одержав палац у Закладі у вічне володіння.

Станіслав Скарбек не дочекався завершення будівництва палацу й помер у Львові 28 жовтня 1848 року. Поховали його на Личаківському цвинтарі. А 1888 року, коли будівництво у Закладі остаточно завершили, тіло графа перепоховали у каплиці у Закладівському лісі неподалік від палацу.

Тепер у величезному занедбаному палаці розташувалася психіатрична лікарня, а місце останнього прихистку великого благодійника облюбували мародери, вандали і бомжі.

У 1939 каплицю понищили радянські окупанти – розікрали поховання і викинули з крипти рештки Скарбека. У 1945 році мародери шукали тут золоті зуби та коштовності. Навесні 2009 року у святині завалився дах. “Завдяки” варварам зник і цвинтар навколо неї.

До палацу, який майже 200 років тому вражав своєю вишуканістю і помпезністю, та до місця спочинку графа Станіслава Скарбека, чий внесок у розвиток Львова – величезний, не ведуть вказівники. Споруди ніхто не думає реставрувати. Людська пам’ять – коротка.

А поділитися?