«Пам’ятати те, що забувається». Історія успіху львівського IT-стартапу

Команда розпочала збір коштів на платформі Kickstarter, щоби запустити масове виробництво пристрою, і вже за першу добу зібрали понад 35 тисяч доларів. Планували зібрати 50 тисяч в цілому, проте зараз вже мають вчетверо більше. 

Мати щось просте, щоб не відволікало і куди можна зберегти свої думки, а потім можна вчасно до них повернутися — це зручно. З цього і виникла ідея, — говорить співзасновник Senstone Маркіян Мацех. 

Євгенія Гончарук: Як виникла ідея?

Маркіян Мацех: Розпочав її співзасновник і директор компанії Назар Федорчук, а у мене була подібна. Ідея дуже проста: пам’ятати те, що забувається. У нас з ним однакова проблема: ми забуваємо багато дрібниць, які хотілося б запам’ятовувати. Дуже часто, поки дістанешся до телефону чи візьмеш шматок паперу та запишеш щось, можеш щось забути, з’явиться важливіше. Чи заліз у телефон — а там написали повідомлення, і ти вже перемкнувся і забув.

Євгенія Гончарук: Ви «взяли» тим, що зафіксувати думку чи мелодію можна ще простіше і швидше?

Маркіян Мацех: Так. Це перше. А окрім того, ми робимо набагато зручнішим доступ до цього. Ви надиктовуєте голосом, а у вас воно організовано за ключовими словами — як звичайна аплікація для нотаток, але набагато легше.

Євгенія Гончарук: Наскільки було складно технічно це організувати? Чи не склало труднощів для вас?

Маркіян Мацех: Доволі складно. Назар починав сам. Він взагалі без технічної освіти, важко було знайти людей, які б це зробили. Впхати такий функціонал у маленький пристрій досить складно. Знайти людей, які б це зробили, зайняло добрий рік.

Євгенія Гончарук: На якій відстані має бути ця кліпса під час запису?

Маркіян Мацех: Наразі оптимальна відстань — до 20 см. Вона має бути досить близько до рота, щоб добре сприймати і розпізнавати текст. Ми працюємо над тим, щоб її віддалити.

Можливостей використання багато, але основне — пам’ятати важливі речі

Євгенія Гончарук: Це була ваша перша задумка, чи щось вже було до того?

Маркіян Мацех: У мене було дещо подібне. Я досить довго працював з розумними годинниками. І років два тому ми з командою на попередній роботі зробили аплікацію на годинник з управління машиною Tesla. Вона тоді теж була досить популярна.

Євгенія Гончарук: На Kickstarter ви виставили цю ідею зі зверненням зібрати певну суму. У вас був запит зібрати $ 50 тис., за добу було зібрано понад $ 35 тис. Наскільки це здивувало вас?

Маркіян Мацех: І так, і ні. Ми дуже довго готувалися до Kickstarter — пару місяців, а то й півроку. Тому ми очікували, що воно не буде нульовим. Але все відбулося швидше, ніж ми очікували, і це дуже приємно. Багато людей вважають це потрібним і готові платити гроші. Це багато для нас означає.

Євгенія Гончарук: Чи є у вас зараз пропозиції щодо співробітництва у зв’язку з цим? Хтось хоче закупити партію чи просить щось додати і теж готовий купувати?

Маркіян Мацех: Так. Дуже багато. Більше, ніж ми можемо справитися. Але зараз у нас перша задача — закінчити кампанію, потім доставити людям пристрій. Ми зібрали кошти, будемо запускати масове виробництво. І це теж дуже складно. Звичайно, паралельно ми дивимось і спілкуємось із дистриб’юторами.

Євгенія Гончарук: Скільки зараз замовлень?

Маркіян Мацех: Зараз 1900.

Євгенія Гончарук: За який це проміжок часу від моменту презентації?

Маркіян Мацех: Десь біля чотирьох тижнів

Євгенія Гончарук: Чи думаєте про якесь розширення?

Нам писали письменники, блогери, рекламщики, маркетологи, бізнесмени, політики, подорожуючі. Різні люди в різних ситуація мають таку потребу

Маркіян Мацех: Так. Ми будемо відкривати дуже багато вакансій. Якщо комусь цікаво з нами працювати, заходьте на сайт і пишіть. Ми шукаємо людей в команду.

Євгенія Гончарук: Про що у вас запитують західні журналісти? Увага ЗМІ для вас стала несподіванкою?

Маркіян Мацех: Це був один з елементів підготовки, десь два місяці ми старалися дістати їхню увагу. Це було складно. Ми висилали їм наші пристрої, щоб вони покористувалися ними тиждень і написали відгук. Це була складна частина, яка зайняла багато часу.

В основному, західні журналісти давали свою думку про пристрій. Були різні думки, що теж класно: і критикували, і хвалили. Але судимо за результатом. Є досить багато людей, яким це сподобалось.

Євгенія Гончарук: Я подумала, що це ще й мікс гаджета та модної речі — аксесуара. Для вас було принципово, щоб річ була також і модною?

Маркіян МацехАвторські права: Фейсбук-сторінка: Markiyan Matsekh

Маркіян Мацех: Так. Девайс гарний, одною ногою в моді, іншою — функціонально привабливий. Ми багато з цим експериментували, дивилися. Зараз ми побачили, що дуже багато людей беруть його за функціонал, деякі — виключно, щоб носити і дивитися на нього, як прикрасу.

Звичайно, і цей елемент є. Але ми зрозуміли, що нічого не знаємо про індустрію моди. Якщо про гаджети щось розуміємо, стосовно моди ми трохи поспілкувалися з людьми і зрозуміли, що нічого про це не знаємо.

Євгенія Гончарук: Яка ціна? З останньої інформації, яку я знайшла, йдеться про 120 доларів за штуку.

Маркіян Мацех: Зараз на Kickstarter його можна купити за 100 доларів, після Kickstarter ціна буде дорожчою. Зараз ми орієнтуємося, що це буде 145 доларів. Можливо, ціна зміниться по ходу співпраці з масовим виробництвом.

Євгенія Гончарук: Поки вам не говорили, що задорого?

Маркіян Мацех: Говорили. Але важливо не те, що люди говорять, а те, що вони роблять. Бачимо, що за 100 доларів на Kickstarter його купують. Ми, в основному, орієнтуємося на рівень США, Європи — там це більш-менш нормальна ціна. В Україні, звичайно, трохи дорожче, але ми не могли б орієнтуватися виключно на український ринок, бо в нас не було б стільки замовлень.

Євгенія Гончарук: Чи є ще ідеї створити щось просте і корисне?

Маркіян Мацех: Зараз ми сфокусовані на Senstone і в нас є дуже багато ідей, як його вдосконалити. Ми тестуємо ідеї з користувачами, слухаємо їх. Ми не дуже відволікаємося на інше.Якщо і є ідеї, ми сфокусовані на розробці Senstone, бо є і обіцянка і очікування людей.

Євгенія Гончарук: Чи справді кожен, хто має класну ідею і потім просто знайде тих, хто це реалізує, може зібрати на це гроші і працювати в цьому напрямку. Невже це так просто?

Маркіян Мацех: Це непросто. Це потребує багато витримки, навчання. Це складно, але можливо. І важливо, що це можливо завдяки таким платформам, як Kickstarter.

Я вірю в те, що ідею не можуть вкрасти без історії її виникнення

Senstone розроблявся близько двох років до того, як вийшов на Kickstarter. Проходив через дуже багато криз, коли здавалося: може, не варто рухатися далі, може, це нікому не треба. Важливо якомога швидше перевіряти, чи ідея комусь потрібна, чи це рішення має для когось застосування.

Євгенія Гончарук: А як тоді захистити ідею?

Маркіян Мацех: Це менша проблема. В світі дуже багато ідей. Я вірю в те, що ідею не можуть вкрасти без історії її виникнення. Чужа людина, яка послухала її, не вкраде і не зробить з неї те саме, що людина, в якої народилася ця ідея, яка пережила все для того, щоб вона виникла.

Але вийти на той самий Kickstarter  — це багато часу і коштів. Ми вклали в це і багато своїх коштів, в нас був інвестор, щоб дійти до Kickstarter. Тому це непросто. Але якщо хтось хоче і вірить в те, що це можна зробити, всього можна досягти.

Можливо, не з першого разу, можливо, перша ідея дурна і нікому непотрібна. Тоді треба якомога швидше «збитися» і приступити до реалізації наступної . Але я вірю в те, що людина, яка хоче зреалізувати себе і щось зробити, зробить це. 

Євгенія Гончарук: Українські ІТ-кадри часто залишають Україну, у вас були міркування повністю переїхати працювати за кордон?

Маркіян Мацех: Звичайно. Моя мама живе в Голландії, бабуся — в Австралії. В мене було досить багато нагод для цього, і по роботі я міг переїхати. Але дуже багато речей неочевидні, коли переїжджаєш і живеш там.

Насправді, жити в Україні мені дуже приємно. Це все-таки свій дім, своє. Хоча я страшенно люблю подорожувати. Але жити і подорожувати — це різні речі.

Я думаю, мені доведеться якийсь час жити за кордоном по Senstone. Але я вірю, що повернуся.

Євгенія Гончарук: Можливо, у вас є якісь поради для тих, хто виношує ідею, але сумнівається, боїться, що це неможливо в Україні?

Маркіян Мацех: Перша порада — те, що допомогло мені — зробити стрибок у невідомість. Коли ви про щось думаєте, але вагаєтесь, у вас є робота, ви боїтеся, як воно буде далі… просто підіть і зробіть. Я звільнився з роботи, щоб почати стартап, після того знайшовся з Назаром і приєднався.

Коли ви висите в невідомості, у вас з’являється суперсила швидко робити те, що потрібно, щоб виживати, придумувати щось, щоб це якось надалі працювало. В комфортних умовах цього просто не існує.

Друга порада — досить багато витримки. Це складно: знати, коли зупинитися і знати, коли продовжувати. Ідея може бути не та. Воно може не йти, і тоді треба зупинитися і зробити щось інше.

З іншого боку, може, це просто момент сумніву. Мені тоді найбільше допомагає мати якийсь зв’язок з людьми, чиї проблеми я вирішую. Якщо я бачу, що є такі люди і є така потреба, в мене лишається мотивація рухатися далі та шукати рішення.

І вірити в себе. Я не люблю людей, які, коли щось не виходить, нарікають на зовнішні обставини. Я думаю, в Україні можна зробити те, що хочеш. Тут дуже класні умови, у нас відносно дешева робоча сила, порівняно зі США, можна багато про що домовитися, є багато сильних IT-спеціалістів. Треба бажання, а потім сфокусуватися і робити. Дуже легко завжди знаходити відмазки, коли ж починаєш робити, дивишся на це зовсім інакше.