Ринки Львова: історія львівських базарів у фото

“Добробут” сьогодні

В другій половині ХІХ ст. Краківський ринок став першим зразковим торговельним місцем, упорядкованим завдяки ініціативі міської влади.

Радикальні зміни для Краківського ринку почалися з приходом радянської влади, яка вороже ставилася до стихійної торгівлі, називаючи таку діяльність незаконною спекуляцією.

У 1944 р. базар із Площі Ринок було перенесено на площу св. Теодора. На території “Кракідалів” низову торгівлю почали всіляко придушувати, толеруючи лише власне старий Краківський ринок. Однак, масштабний продовольчо-речовий базар, який простягався від оперного театру до площі св. Теодора проіснував ще багато років, оскільки торгівля була єдиним способом заробітку для багатьох тисяч львів’ян.

Лише наприкінці 1950-х років влада рішуче “врегулювала” торговельний простір “Кракідалів”. Продовольчий ринок, який діяв на площі Теодора, перемістили на територію старого єврейського цвинтаря в районі вулиці Клепарівської (від 1947р. там уже функціонував колгоспний “Центральний ринок”).

Однак, місце, яке радянське керівництво вибрало під ринок, явно було не вдалим. Річ у тім, що частина ринку зайняла територію колишнього старого єврейського кладовища. Цей цвинтар був не тільки найдавнішим єврейським цвинтарем Львова, але одним із найдавніших у Європі.

Хоча офіційно ринок називався «Новий», а потім «Центральний», в народі його завжди звали «Краківським», в пам’ять про давній Краківський ринок на площі Краківській (Я. Осмомисла). В сучасному Львові цю ситуацію виправили і ринок уже офіційно отримав назву «Краківський».