Різдвяна хатинка учасників АТО

logo
158616_rizdvjana_hatinka_uchasnikiv_ato.jpeg


Львів – Демобілізовані бійці мають мистецьку хатину ветеранів на різдвяному ярмарку у Львові. Тут свої вироби представили учасники АТО, яким після служби вдалось відкрити власну справу. Водночас це – ще й єдина хатина на ярмарку, яка має благодійну місію. Бо кожен, хто придбає продукцію, виготовлену демобілізованими бійцями, долучиться до порятунку життя двох важкохворих дітей учасників АТО.

Святкова хатина підприємців-учасників АТО – чи не єдина на різдвяному ярмарку, яку звільнили від сплати оренди. Бо місце коштує понад тисячу доларів за весь час участі у ярмарку, а таку суму за оренду підприємці б не назбирали. 12 осіб представили свої вироби – а це і кераміка, і ковальські речі, і тканини, і численна кількість різноманітних сувенірів, зокрема виготовлені з використаних гільз келихи та вази, картини, які намалювали. Дружина учасника АТО шиє дитячі шапочки, а боєць, який після зони бойових дій пересувається в інвалідному візку, варить запашне мило.

«Ручної роботи досить багато. Є ковалі-учасники АТО. Їх багато задіяно. Кераміка, два виробники. Люди працюють. Чи ось білизна – це той бізнес, який належить до високого рівня, годує сім’ю. Їх багато у цій справі задіяно. Також є дрібні хатні речі, це такий додатковий заробіток. Ми не ставили за мету мега-заробітку. Головне – це створення позитивного образу учасника АТО, який творчо працює, може приносити радість іншим», – каже учасник АТО Тарас Бортнічук, який працює у Львівському центрі надання послуг учасникам бойових дій. Саме ця установа ініціювала участь підприємців, які пройшли службу на Донбасі, в різдвяному ярмарку.

Для самих підприємців, які мають за плечима досвід війни, але ще рік-два тому не уявляли, як розвивати власну справу, участь у ярмарку є викликом щодо менеджменту.

Попит на українське є, але найважче, з чим зіштовхнулись, це зі стереотипом, що іноземне краще, що українське гірше, має бути дешеве. Але це не так, навіть українська продукція кращої якості. Треба зламати цей стереотип

Тарас Кутянський, який воював у складі добровольчого підрозділу, після демобілізації вирішив, що займатиметься власною справою. Надихнув його на такий крок побратим. Разом зі своїм братом, який має підприємницький досвід, відкрив трикотажне підприємство і вже рік шиє чоловічу білизну.

«Чесно кажучи, однією з цілей було заробляти гроші і розвивати бізнес до рівня вищого, але хочеться надихнути хлопців щось робити, працювати і не падати духом, рухатись і не стояти на місці. Мені було легше, бо бізнес маю спільний із братом. Працюємо, розвиваємось, є куди рости. Ми присутні на ринку Західної України, в Києві, шукаємо ринки збуту. Натуральна тканина, середня ціна, у нас гарна якісна продукція, використовуємо якісний трикотаж. Попит на українське є, але найважче, з чим зіштовхнулись, це зі стереотипом, що іноземне краще, що українське гірше, має бути дешеве. Але це не так, навіть українська продукція кращої якості. Треба зламати цей стереотип, який побутує серед людей», – говорить Тарас Кутянський.

Займатись підприємництвом важко

На Львівщині за останні два роки 165 учасників АТО отримали одноразову допомогу з безробіття для відкриття власної справи, у тому числі цього року – 38 осіб, повідомили Радіо Свобода в управлінні соціального захисту Львівської облдержадміністрації. Також діють різноманітні програми і ґранти для демобілізованих бійців. Хтось збудував теплицю, у сезон вирощує полуниці, суниці, дехто відкрив піцерію чи ресторан, майстерню взуття.

Для початку власної справи демобілізовані отримали від держави від 16 до 40 тисяч гривень, але за такі невеликі гроші, кажуть, розвивати справу дуже складно. Дехто ризикнув і взяв позику у банку чи вклав власні гроші, хтось отримав грант Європейського союзу. Два роки тому родина Курачів у Львові отримала грант 75 тисяч гривень для закупівлі обладнання для лазерної порізки дерева і гравіювання. Сім’я творча і створила компанію «Мудрик». Тут виготовляє різноманітну дерев’яну сувенірну продукцію, дитячі ігри, пазли, декори.

Робота найкраще, що відволікає від різних думок, соціалізує людину

«Коли чоловік повернувся, була проблема – робота. Для учасників АТО і їхніх дружин діяла програма. Чоловік попросив піти мене, і я пройшла цю програму. Чоловік навчився доглядати за станком, працювати на ньому. Ми всі включились у роботу. Робота найкраще, що відволікає від різних думок, соціалізує людину. Зараз продовжуємо, але не так, як планували, не так активно все йде, до прибутків ще далеко. Ми думали, що вийдемо на магазини зі своєю продукцією, але треба мати більше виробництво. Почали працювати під індивідуальне замовлення, шукаємо себе, щоб не зупинятись», – розповіла Іванна Курач, дружина військовослужбовця.

Суттєве зменшення купівельної спроможності населення, досить дорога плата за оренду приміщення, а також той факт, що не завжди людина вміє оцінити ринок, тобто нинішні українські реалії не вельми сприяють розвиткові малого і середнього бізнесу. За словами Іванни Курач, можливо, варто демобілізованих бійців звільнити на якийсь час від сплати податків, організувати навчальні курси, практичні заняття з досвідченими людьми у веденні підприємницької діяльності. Важливо допомогти людям стати на ноги, додає вона, бо після зони бойових дій для військовослужбовців улюблена робота – найкраща реабілітація.

Учасники АТО, які більше від місяця торгуватимуть у своїй святковій хатині на різдвяному ярмарку, не лише представляють свою продукцію, але й мають благодійну місію. Десяту частину від зароблених грошей вони віддадуть на лікування двох онкохворих діток своїх побратимів.


Реклама

А поділитися?



Вам має сподобатись...