Симфонічний бронетанковий завод. Як у Львові відзначили День Європи поміж танків
У Львові відзначили День Європи – уперше святкові урочистості відбувались на території діючого Львівського бронетанкового заводу. Підготовка до свята супроводжувалась скандалами, що привернуло додаткову увагу громадськості.
Авторкою ідеї провести концерт не у концертній залі, а в ангарі заводу, стала директорка департаменту з питань культури Львівської облдержадміністрації Христина Береговська.
«Ми довго думали, де відзначити День Європи. І я завжди буду повторювати, що мистецтво – не слабша зброя, ніж танк чи гвинтівка. Я хотіла ще раз підтвердити: мистецтво – як зброя заради миру», – вважає Христина Береговська.
Що це було?
Святкове дійство, гаслом якого організатори визначили «Україна – європейський щит», мало продемонструвати як силу українського виробництва військової техніки, так і розмаїття культурного надбання. На святкування запросили 350 людей (більше не вміщав зал), серед яких були ветерани АТО, вдови загиблих військових та члени їхніх родин, освітяни, медики та інші.
Фоторепортаж з Дня Європи
Серед учасників «культурної програми» були симфонічний оркестр INSO під керівництвом відомої диригентки Оксани Линів, хорова капела «Дударик», балет «Життя». Серед почесних гостей (окрім голови облдержадміністрації Олега Синютки та мера Львова Андрія Садового) – віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе та голова представництва ЄС в Україні Хюґо Мінґареллі.
Перед концертом гості змогли оглянути урочисто-показове гасіння пожежі спеціальною пожежною машиною, що виробляється на заводі.
На зазвичай закритій території заводу можна було прогулятись поміж танками та іншою військовою технікою: новою та тією, що доставили до Львова на ремонт
«Комусь не подобається балет чи військова техніка? Прийдіть подивіться, а потім пишіть»
Напередодні свята у Львові вирував скандал: частина активістів та журналістів назвали «кітчем» ідею «балерин на БТРах», озвучену директоркою департаменту з питань культури ЛОДА Христиною Береговською. Згодом Христина Береговська пояснила, що танцівниці не мали би їздити на БТРах, а лише сидіти на танкових гусеницях, які спеціально не чистили від землі з зони АТО. Також активістам не сподобалась ідея поєднати війну та мистецтво – у цьому побачили наругу над військовими та їхніми загиблими товаришами.
Непорозуміння та критика вилились у прес-конференцію, яка відбулась 24 травня, під час якої художній керівник львівської опери Василь Вовокун (який є режисером святкування львівського Дня Європи ) назвав журналістів, які ставлять «провокаційні» питання, «п’ятою колоною» та звинуватив у роздмухуванні гібридної війни.
«Комусь не подобається балет чи військова техніка? Прийдіть подивіться, а потім пишіть. Але дехто вже написав, і це – гібридна війна на наших теренах. Якщо ви ставите провокаційні запитання – ви належите до п’ятої колони. Це не шоу, а підтримка людей, які виробляють інтелектуальну міць для захисту українців та Європи. Це не просто концерт, а дійство, яке об’єднує зброю і мистецтво», – заявив директор Львівської опери Василь Вовкун.
«Коли мені запропонували взяти участь у проекті, я не вагалася ні хвилини. Це захід європейського рівня. А журналістам потрібно бачити позитив», – заявила керівниця балету «Життя» Ірина Мазур.
У результаті: балерин у програмі свята не було, а танкові гусениці виглядали доволі чистими. Хореографічну частину урочистостей забезпечив балет «Життя». Щоправда, через не найвдаліше розташування сцени (виступ балету влаштували ліворуч від головної сцени), побачити їхній виступ змогли не всі.
Чимало глядачів та журналістів очікували побачити балерин разом із танками
Зі щитом та натхненні козацькими думами
Провідною темою урочистостей став акцент на тяглість українського досвіду «щита»: ведучі неодноразово згадували про історію та акцентували на ролі України у боротьбі із військами Золотої Орди. Попри намагання сучасної подачі, крізь текст проскакували штампи про «сиву давнину» і «козаків, які, натхненні думами, захоплювали Москву». Втім, не забули і про українців, що відомі у світі: від княжни Анни Ярославівни до Соломії Крушельницької, від відомого скульптора Олександра Архипенка до нобелівського лауреата з літератури Шмуеля Йозефа Агнона, який народився 1888 року у Бучачі.
Диригентка Оксана Линів, яка стала першою жінкою-головним диригентом Опери та філармонійного оркестру в австрійському місті Ґрац спеціально з нагоди львівського Дня Європи кілька разів прилітала з-за кордону на репетиції та, власне, на сам виступ. Під її керівництвом симфонічний оркестр львівської філармонії INSO задавав тон усьому заходу. Під супровід оркестру відомі виконавці заспівали майже класичні і всім давно знайомі твори, як уривки з «Привида Опери», пісню “Vivo per lei” та арію з мюзиклу «Нотр-Дам де Парі» “Le Temps des Cathédrales”.
Наприкінці хор заспівав “Щедрика” – як найвідомішу у світі українську музичну композицію
Кого публіка оцінила по-справжньому – так це оркестр, якому аплодували стоячи. Решта креативних ідей організаторів дещо загубилась через складне планування зали та дещо хаотичний склад музичної програми. Втім, усі охочі змогли наробити чимало фотографій на червоній доріжці та на фоні бронетранспортерів.
За словами чиновниці, таке святкування обійшлось не дорожче, ніж звична святкова академія, що їх організовує департамент з нагоди визначних дат. І, на думку Христини Береговської, традицію організовувати мистецькі заходи у нетрадиційних місцях варто продовжувати.
«Вважаю, що треба слідкувати за європейськими тенденціями, особливо – освоювати нові простори, поєднувати непоєднуване. В цьому нема нічого крамольного. Це хід по лезу ножа, і головне – не спаплюжити першоджерело», – вважає Христина Береговська.
(фото Павла Паламарчука, ZAXID.NET)
