У Львові презентували книгу про видатного закарпатця “Народний владика Іван Маргітич” (ФОТО)
Іван Маргітич – це видатна особистість всеукраїнського масштабу, справжній миротворець та патріот своєї Батьківщини, який народився (4 лютого 1921 року) у благородній багатодітній родині батьків хліборобів Антона Маргітича та Терезії Костак, у Великій Чингаві ( нині Боржавське Виноградівського району). Всього дітей в сім’ї було дев’ятеро, Іван був найстаршим серед них. Ще з дитинства він виявляв здібності до знань, що потім підтвердилося у відмінному завершенні навчання у школі та гімназії. Основи християнської патріотичної свідомості в малого Івана заклав вчитель початкової школи рідного села Микола Медвідь, які згодом утвердилися і в Ужгородській духовній академії, яку успішно закінчив пресвітерськими свяченнями із рук улюбленого наставника – єпископа Т. Ромжі (18 серпня 1946 р.), неодруженим.
Недовго душпастирюючи у Виноградові, у жовтні того ж року Маргітича скерували до Успенського храму Рахова, де за короткий час служіння своєю працею та вірою він зумів не лише повернути всіх вірників до храму, а ще й залучити нових. Молодий священик знав, що на нього чекає така ж доля, як і безбожною радянською владою попередників, однак категорично відхилив пропозицію перейти на «московське православіє» і 10 лютого 1949 року був насильно вигнаний з Рахова.
Повернувся до батьківського дому в рідне Боржавське та продовжував утверджувати вірників, аж до підступного арешту 3 березня 1951 р. Був ув’язнений разом із своїм сподвижником отцем Іваном Романом. За свідченнями співв’язнів, о. Маргітич і в таборах відзначався чеснотливим життям, мужністю та незламним духом, де пробув до 1955 року.
Звільнившись від ув’язнення, отець Маргітич продовжував підпільне життя та служіння у Рахові. Згодом, у червні 1987 року підписав акт про вихід із підпілля греко-католицької Церкви, 22 вересня цього ж року був таємно висвячений на єпископа.
Відійшов у вічність владика 7 вересня 2003 р. під час Архієрейської літургії та освячення нового Престолу древнього храму у Пилипці Міжгірського району. Його мощі спочивають у крипті нового храму Покрови Пресвятої Богородиці в рідному Боржавському.
Народний владика Іван Маргітич був надзвичайно віручою людиною з патріотичною свідомістю. Чимало довелося йому натерпітися та пережити у своєму житті. Попри це, його мужній дух не зламали погрози та переслідування тодішньої атеїстичної влади,яка прийняла курс на ліквідацію греко-католицької Церкви, різні режими та ув’язнення. Він залишився вірним своїй присязі, обов’язкам, вірі. Сповідував життєве кредо: «Проти єдності Церкви не може бути жодних правдивих аргументів».
«Іван Маргітич – це приклад нам усім, як треба стояти за Україну… Його вважали божевільним, робили доноси, чинили все, щоб дискретувати, однак він терпляче зносив усе, бо знав, що Україна буде незалежною, українська Церква вийде з підпілля», – говорить заслужений журналіст України Олександр Масляник, упорядник, редактор і видавець книги «Народний владика Іван Маргітич».
Про великого українця Срібної Землі мовили директор Львівського музею історії релігії Орест Малиць,Архиєпископ і Митрополит Львівський УГКЦ Ігор Возьняк, о. Василь Носа – настоятель храму Успіння Пресвятої Богородиці з Рахова, заслужений працівник культури України та модератор презентації Володимир Гаюк, академік НАН України, ректор Львівського національного лісотехнічного університету Юрій Туниця, громадсько-політичний діяч, народний депутат України п’ятьох скликань, Заслужений діяч мистецтв Михайло Косів,настоятель храму св. Климентія о. СевастьянДмитрух, ужгородський письменник та драматург Олександр Гаврош, письменник, доктор історичних наук Петро Шкраб’юк; історик Всеволод Іськів та доктор теології з Кракові о. Мирон Михайлишин.
Підсумком презентації було звернення учасниківпрезентації книги «НароднийвладикаІванМаргітич» до правлячогоєпископаМукачівської греко-католицькоїєпархіїкирМіланаШашіка з проханнямрозпочатипроцесбеатифікації і цим актом гідноувічнитидуховний подвиг Ісповідникавіри, народного владикиІванаМаргітича, який усе своєжиттявіддавслужінню Богу і Україні та разом з іншимиукраїнськимиєпископамивідіграввизначальну роль у виході з підпілля і легалізації УГКЦ.
01 грудня 2016р.
