У Старому Самборі відкрили пам’ятник жертвам сталінських репресій. ФОТО

logo
40371_u_staromu_sambori_vidkrili_pam_jatnik_zhe.jpeg


Там, де ще 70 років тому був Старосамбірський концентраційний табір, нині височіє пам’ятник жертвам сталінських репресій. Голуб з білого мармуру, який наче здіймається в небо, уособлює душі всіх невинно убієнних на цьому клаптику землі.

1

Відкриття меморіального пам’ятника та парку відбулося 17 листопада на околиці Старого Самбора біля села Созань. Монумент установлено за ініціативи Товариства культури львівських угорців та за підтримки уряду Угорщини. На офіційний захід завітали консули Генерального консульства Угорщини в Ужгороді, всечесні отці, члени Товариства львівських угорців та делегація з Угорщини, представники Львівської облдержадміністрації й місцевого самоврядування, а також громад села Созань і Старого Самбора.

2

За словами голови Товариства культури львівських угорців Габора Сарваша, за час дії розподільчого табору НКВС № 22 через нього пройшли

близько 40 тисяч в’язнів. За неповними підрахунками, тут загинуло від голоду, холоду і хвороб біля 3 тисяч в’язнів, переважно угорської національності. Полонених хоронили на території військової частини біля села Созань у декількох масових похованнях.

3

«Понад 72 роки тому, 18 листопада 1944-го, розпочався збір на примусове вивезення невинної громади угорців та німців. Того дня зібрали всіх, кого вважали угорцем чи німцем за походженням. Їм казали, що це буде маленька робота на декілька днів, яку тоді було прийнято називати «маленький робот», – зазначив Генеральний консул Угорщини в м. Ужгороді Йожеф Бугойло. – Тепер це словосполучення уособлює весь сталінський терор. Під виглядом роботи забирали і жінок, і молодь та вивозили в табори, де умови були гірші, ніж у німецьких таборах смерті. Ми повинні вшанувати пам’ять про цих людей, адже в наших серцях вони житимуть вічно».

Мер Старого Самбора Ігор Трухим привітав поважних гостей і щиро подякував за відтворення спільної історії українського та угорського народів.

Цікаві історичні факти розповів дослідник Дьордь Дубко. За його словами, Старосамбірський табір був створений у вересні 1944 року четвертим радянським фронтом. Щоправда, до цього тут був теж табір смерті, відкритий німцями, в якому перебували євреї та поляки.

4

«У листопаді 1944 року, коли радянський фронт завоював Закарпатську область, був виданий відповідний наказ, згідно з яким населення віком від 16 по 66 років мало з’явитися для вивезення на роботу. Насправді на них чекав Свалявський табір смерті, – зазначив історик. – Далі був Старосамбірський табір. Згідно зі звітом НКВС від 14 грудня 1944 року сюди привезли близько 22 тисячі 500 людей. Окрім угорців та німців, тут перебували також представники інших націй. Керівником табору в ті часи був майор Мерквалідзе, який відрізнявся особливою жорстокістю. З його списків, які ми віднайшли в архіві в Москві, дізнаємося, що в січні 1945 році тут знаходилося понад 6 тисяч чоловік. Люди з різними інфекційними захворюваннями, які заразилися ще в Сваляві, привезли ці страшні недуги в концтабір у Старий Самбір. Згідно з архівними даними, під час спалаху інфекції щоденно помирало близько 1–2 тисяч осіб. Тому, якщо сьогодні ми кажемо, що тут поховано 3 тисячі людей, то це дуже приблизна цифра. Ліквідація цього табору розпочалася наприкінці лютого 1945 року».

Після зворушливих промов відбулась екуменічна молитва за участю священиків різних християнських конфесій, а також покладання вінків до пам’ятника.

У рамках заходу було також відкрито художню виставку Петера Матла «По п’ять», яка висвітлює страшну історію сталінських концтаборів ГУЛАГу. До слова, саме цей видатний митець і став автором пам’ятника жертвам сталінських репресій.

Христина БІКЛЯН

А поділитися?



Вам має сподобатись...