Згадаймо вчителя українського спорту!
Сьогодні 143 річниця з Дня народження Івана Боберського, визначної постаті новітньої історії українського тіловиховання і спорту. Для широкого загалу професор Боберський відомий, як лідер українського сокільського руху. Це під його проводом «Сокіл – Батько» проводив вишкіл української молоді. Професор злучав наш народ в єдиний кулак, щоб спільно вести безкомпромісну боротьбу проти ворогів української державності.
Він був учителем і людиною чину. В радянський період ім’я Івана Боберського на українській землі, яку він безмежно любив, штучно замовчувалось. Натомість для українців за кордоном від Чехії до Канади ця світла особистість теоретика українського спорту була відома й шанована. В Україні ж пам’ять про професора і великого спортовця жила на сторінках старих та пожовклих від часу підшивок періодичних видань у славних львівських бібліотеках.
Із здобуттям незалежності нашою державою поступово повертаються «забуті» постаті видатних українців. Ім’я Івана Боберського викликає справедливий інтерес усіх, хто цікавиться історією українського спорту.
Боберський порушував у своїх статтях і публіцистичних творах наприкінці 19 – го початку 20 – го століття є актуальними й в теперішній час, коли ми, українці, розбудовуємо свою власну державу. Отож, і сьогодні не завадить познайомитись з ідеями, які пропагував і своїх працях видатний професор і спортивний діяч, український патріот та прислухатись до його порад, що робити аби виховати «…нового українця, що стане господарем у власнім домі і буде дорівнювати представникам великих народів».
Нашому суспільству треба без упередження знати, хто такий Іван Боберський, які ідеї виношував у своєму серці, за що боровся. Необхідно знайомитись з його думками та ідеями його публіцистичних праць у царині спорту й фізичного виховання за становлення нації, виховання свідомості пересічних українців і української інтелігенції та консолідації українського суспільства.
Публіцистична спадщина батька українського спорту не є настільки добре дослідженою. Хоча думки та ідеї викладені в ній дуже високі та вагомі для українців у цілому.
Над публіцистикою професора Боберського працювали дослідники українського спорту:
– професор Оксана Вацеба на сторінках книжки «Нариси з історії західноукраїнського спортивного руху» (1997) та альманаху «Сокіл-Батько 1894-1994» (1996);
– професор Степан Гайдучок на сторінках газети «Український вісник» (1921);
– Едвард Жарський «Професор І. Боберський, його роля і значення для української фізичної культури» на сторінках альманаху «Ради фізичної культури 1945-1948» (1952).
Тішить і те, що зараз серед нинішніх дослідників не бракує людей, який тема Івана Боберського актуальна і дорога їхньому серцю. У першу чергу це викладачі Львівського державного університету фізичної культури (ЛДУФК) – Андрій Сова і Ярослав Тимчак.
Робота над публіцистичними працями Івана Боберського допомагає ближче ознайомитись з правдивим образом лідера спортивного руху та ідеями, яким професор присвятив своє життя, із його баченням стану українського суспільства Галичини кінця 19 початку 20 – го століття і шляху, яким воно повинно рухатись, щоб українець став господарем на своїй землі…
Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
