Громада Магерова на Львівщині судиться з науковцями
За землю для своєї громади мешканці Магерова у Жовківському районі взялися судитись із науково-дослідним інститутом. Установа працює на території селища і має у користуванні понад тисячу гектарів землі. Бодай частину цієї ділянки селищна рада намагається відсудити, аби роздати людям.
«Мій друг не має ні сотика землі, а нещодавно одружився. Я теж не маю на себе землі. Не маю городу. В людей мушу орендувати на других селах», – поділився мешканець Магерова Андрій.
«Я, наприклад, вже давно стою на черзі на план забудови, в мене чоловік чорнобилець, він вже давно помер, син інвалід після Чорнобиля. Я вже скільки стукаю – дайте землю. Я в одній кімнаті з сином живу», – додала ще одна мешканка Магерова Ганна Крюкова.
Близько півсотні людей з Магерова приїхали аж до Львова в апеляційний суд. Громада вже мало не рік позивається із Жовківською адміністрацією. Свого часу та передала у користування понад тисячу гектарів землі науково-дослідному інституту ім. Л. Погорілого. Але йшлося про львівську філію цієї установи, яка працює в Магерові. Та чомусь документи затвердили на головний офіс у Києві. Дослідний інститут – третя сторона у справі.
«Виготовлялися документи на львівську філію, а коли прийшло до завершення, то адміністрація винесла розпорядження на київський інститут імені Погорілого. Це означає, що всі земльні ділянки, якими користується львівська філія, будуть передані в постійне користування київському інституту і селищній раді, громаді Магерова не залишиться жодного клаптика землі», – пояснила землевпорядник Магерівської селищної ради Любов Кожушко.
Зумисну чи випадкову, – але помилку у документах Жовківська райадміністрація визнала і селян готова підтримати.
«Ми сьогодні визнали позов Магерівської селищної ради і визнаємо навіть в Апеляційному суді», – підтвердив представник Жовківської рай адміністрації Олег Бакум.
Водночас, чимало мешканців Магерова у дослідному інституті працюють. Тому поділити землю громада готова і поза судом.
«Звичайно, ми хочемо, щоб ця філія інституту існувала, тому що це є робочі місця. Ну але їм всьої землі не треба, так як вони землю не використовують. Земля заліснюється, бур’янами заростає. Насправді вони використовують 30-40 % землі, а решта пустує», – зазначив селищний голова Магерова Микола Сало.
У магерівській філії інституту тим часом запевнили – рішення по землі може приймати лише Київ. Ділянку мали в користуванні ще з радянських часів і зараз мусять оновити на неї акти. А вже потім, можливо, землею поділяться.
«Селищна рада, адміністрація відкликає позов щодо цих земель. Друге – інститут реєструє в чинному порядку ті землі. Після того сідають інститут разом з адміністрацією і селищною радою і обговорюють питання щодо виділення цих земельних площ», – пояснив позицію київського УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого директор львівської філії Микола Климчук.
Власне, реєстрація землі і насторожує найбільше громаду Магерова. Бо п’ятсот гектарів інститут вже закріпив за собою під час судового спору. І зробили це не на Львівщині, а у Васильківському районі Києва.
«Зазначена реєстрація пройшла у травні 2016 року, тобто під час дії заходу забезпечення позову. Тепер буде велика проблема, щоб повернути громаді цих 9 ділянок, нам треба буде подавати новий судовий позов», – наголосила начальник відділу правового забезпечення Жовківської райради Ірина Іващук.
Селищна рада двічі перевірила, як використовуються дослідні ділянки. І дійшла висновку – частина землі пустує, чимало заростає різнотрав’ям.Та науковці запевняють – майже всі свої землі за останні п’ять років обробляли. Сіяли здебільшого зернові, а також деякі нові культури.
«Ми заклали польові досліди. Це є насінневі ділянки кількох енергетичних культур – посадковий матеріал енергетичної верби, посадковий матеріал слонової трави, який можна на сьогоднішній день використовувати для опалення», – розповів заступник директора львівської філії УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого Ярослав Сало.
Мирно поділити землю начебто хотіли б обидві сторони. Але, як кажуть у філії НДІ, якщо апеляцію зараз інститут програє, подаватиме касаційну скаргу.
