Лише за годину в соціальній їдальні Львова з’їдають 120 літрів супу

Ті, хто не має грошей навіть на шматок хліба, приходять поїсти у сквер біля Порохової вежі у Львові. О другій годині тут роздають обід.

….До невеликого столу, поряд із яким стоять 60-літрові термоси з їжею, вишикувалася черга — близько 50 чоловік. Більшість — пенсіонери, є й безхатьки. Один із них має на візочку всі свої речі.

“Сюди приходять різні люди: безхатченки, нужденні, пенсіонери, ті, хто не в змозі собі самі щось зварити,  — розказує нам Ольга, жінка з черги. — Та не треба бути наївними. Є тут і ті, хто приходить, аби закусити”.

Відчувається запах горохового супу, пахне дуже смачно! Суп кожному наливають у пластикову мисочку, дають три скибки хліба. Кілька хвилин — і в багатьох посудини порожні. Люди стають у чергу знову. Одна пані переливає суп у банку й ховає у велику торбу.

“Я їм дуже мало. Чому б мені не поділитися? — каже, помітивши наш погляд, Людмила. — Віднесу суп товаришці, яка не може сама прийти сюди. А ще трішечки наллю своєму котові”.

Життя у пані Людмили було нелегке. Усе пішло не так, коли помер її чоловік. “Мені дуже важко без нього”, — каже вона, на очах сльози. Розповідь жінки перериває крик. Дехто обурюється, що їм не налили другої порції. Минуло близько години — і термоси вже порожні.

“Щочетверга ми приходимо сюди, щоб нагодувати людей, — каже волонтер Громадської організації “Оселя”. — Держава гроші нам не виділяє, тому ми відкрили свій магазин. Там продаємо власноруч перероблені меблі. На ці кошти купуємо продукти”.

Адреси соціальних їдалень у Львові

* перехрестя вул. С. Бандери і Городоцької — сквер поблизу Храмусв. Ольги та Єлизавети;

* вул. Богдана Хмельницького, 189а;

* проспект Червоної Калини, 127а;

* вул. Городоцька, 319а;

* кінець пр. Чорновола — село Підголоско.

Катерина БАРИЛО, Юрій ТУРЧИН