У Львові триває виставка ікони Богородиці з Унівської лаври
Вчора, 30-го травня, в Національному музеї імені Андрея Шептицького відбулась презентація ікони Богородиці зі Свято-Успенської Унівської лаври.
Богородиця Одигітрія. 1696 р. Свято-Успенська Унівська лавра Дошка, левкас, темпера, золочення
Однією із раритетних ікон, що заховують зібрання Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького, є “Богородиця Одигітрія” (1696), яка походить із Свято-Успенської Унівської Лаври. Про це повідомляється на сторінці Національного музею у Facebook.
На ікону можна буде подивитися протягом місяця.
Ціна входу:
Для дорослих 50 грн
Для студентів 20 грн
Для учнів і людей похилого віку 10 грн
Години роботи:
10:00 – 18:00
Довідка. Ікона Богородиці зі Свято-Успенської Унівської лаври Студійського Уставу належить до одного із найпоширеніших в Україні іконографічних зображень Богородиці з Дитям – Одигітрії, у варіанті «Богородиці Перивлепти». До Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького (тоді – Львівський музей українського мистецтва) ікона потрапила після закриття Лаври радянською владою у 1950 році. 20 вересня того ж року її разом з іншими творами, що знаходились в Уневі, привезли до музею. В експедиції брали участь знані сьогодні музейники та мистецтвознавці: Михайло Драган, Павло Жолтовський, Василь Ваврик, а також Михайло Пигель (схимонах Мар´ян) – монах Унівського монастиря, котрий після його закриття працював у музеї та опікувався збіркою як головний зберігач і реставратор.Первинне візуальне обстеження ікони, проведене у 2008 році, підтвердило її датування: 1696-й рік вирізано на дошці на звороті твору. Аналіз трактування ликів Богородиці та Христа, які збереглись майже без змін після пізніших втручань, як і сама іконографічна схема в цілому, дали підставу для проведення певних аналогій і припущень щодо авторства. Гіпотетично ікону було віднесено до спадщини жовківського художника Івана Рутковича. Крім стилістичних аналогій і характерного авторського вирішення ликів Богородиці та Христа Еммануїла, особливо близьких до малярства Жовківського іконостаса, на користь гіпотези щодо авторства Івана Рутковича стало з’ясування географії його діяльності в останній декаді XVII ст. –– за межами Жовкви. Йдеться про створені майстром ікони «Св. Дмитрій» (1693) у Збоїськах (передмістя Львова), «Христос Вседержитель» (1697) зі Солови та ікону «Богородиця» (1700) з Митулина (обидва села розташовані поблизу Унева). Отож, цілком вірогідною видається праця Івана Рутковича і для Унівського монастиря й, зокрема, створення заекспонованої ікони «Богородиця Одигітрія».