Без паспорта ні ногою. Чому ми втрачаємо Винниківське озеро

Будівництво спорткомплексу для дітей може виявитися приводом для захоплення одного з найцінніших рекреаційних закутків біля Львова.

Фото: Соломія Максимович

Членкиня ініціативної групи проти реконструкції Винниківського озера Соломія Максимович розповідає про те, чому жителі Винників та Львова виступили проти планів забудувати озеро, які просуває один з найбагатших депутатів ЛМР Григорій Козловський.

Плани збудувати дитячо-юнацьку спортивну школу на березі Винниківського озера викликали серед жителів Винників та Львова тривогу і занепокоєння щодо майбутнього однієї з найпопулярніших відпочинкових локацій біля Львова. Бо є чимало підстав вважати, що під нібито благородним наміром насправді сховані плани прибрати до рук чудове відпочинкове місце і тим самим закрити його для більшості жителів Львова та околиць. Тому ми створили ініціативну групу, яка виступає проти таких планів. Підстав для цього достатньо.

Зокрема, детальний план території навколо озера Винниківська міська рада містить порушення низки вимог законодавства:

передбачає капітальне будівництво, яке згідно ЗУ заборонене в межах прибережно-захисної смуги, яка необґрунтовано знята ДПТ;
забудова виходить за межі існуючої ділянки, що надана в суборенду;
не проведено чітких меж ділянок та зонування території;
не визначено функціонального та цільового використання території;
порушує цілісність історично цінного ландшафту;
не нанесені більшість санітарно-захисних, охоронних зон, нормативні санітарні відстані від них та ін.

Так може виглядати озеро та прилегла територія, якщо цей проект реалізують. Візуалізація надана Винниківською міською радою.

На березі озера планують спорудити дев’ять капітальних споруд, у тому числі й шестиповерхових, для дитячо-юнацького спортивного комплексу, що належатиме академії футболу Григорія Козловського. Крім того, будівництво такого комплексу передбачає зміну функціонального призначення ділянки, хоча реального і чіткого обгрунтування, чому саме на території озера мають спорудити цей комплекс, від влади та від інвестора ми не отримали. Зрештою, для українських бізнесменів змінювати затверджені плани через якісь форс-мажори стало вже доброю традицією. І у Львові таких випадків чимало.

Мер Винників пояснював, що влада хотіла зробити благоустрій території біля озера, а тут знайшовся інвестор, який ще й іншу добру справу зробить – збудує спортивну школу для дітей, і це дуже добре, бо таких меценатів небагато. Це правда, але тільки частково, бо вже з цього попереднього проекту видно, що не стояло питання знайти у Винниках місце під футбольну школу, а було завдання забудувати озеро. На цю думку наштовхує і те, що Григорій Козловський купив кілька земельних ділянок біля озера, і що там буде – громада не знає.

Ще один момент – спортивно-реабілітаційний комплекс за замовчуванням є закритою територією, а отже робиться логічний висновок про те, що звичайні жителі Винників, Львова чи сусідніх сіл уже не зможуть просто так відпочити біля води, як це було досі. У Львові та біля нього не так багато водойм, і озеро у Винниках, біля якого я виросла, досі було одним із найпопулярніших місць відпочинку.

У мерії кажуть, що винниківчани зможуть користуватися озером, якщо покажуть документ, що вони живуть в цьому місті. Але по-перше, це стає схожим на поліцейську державу – нащо мені влітку на пляж паспорт носити? Це щонайменше образливо. А по-друге, це порушення закону, який вказує, що УСІ громадяни України мають доступ до водойм і його не можна обмежити, окрім вказаних у законодавстві випадків. Чому жителі Майорівки, яким до озера рукою подати, не зможуть там відпочити, хоча робили це десятками років?

Врешті, жителі Винник мають наочний приклад того, як Григорій Козловський збудував біля ставка у сусідніх Чишках котеджі, і після цього місцеві жителі втратили доступ до своєї водойми. Також колись він обіцяв встановити новітні фільтри на потужностях Винниківської тютюнової фабрики, однак і досі, щойно в’їжджаєш до міста, тебе тут же огортає тютюновий смог.

Крім того, проект реалізуватимуть до 5 років, і на такий же час підписана угода суборенди ділянки. А що буде далі після того, як на цій землі з’являться капітальні споруди? Правильно, до викупу відпочинкової зони залишиться буквально півтора кроку. І спритним порухом рук озеро з громадського чи навіть спортивного перетворюється у приватну власність.

Нарешті, забудова озера зруйнує усталену роками екологічну систему, і місто втратить ще один закуток природи. Є старі фото озера, на яких видно, що власник, який і створював біля озера осередок рекреації, мав своє житло значно вище, і воно не руйнувало цієї природньої краси навколо. А в проекті ми бачимо, що зі всіх боків озеро забудовують, і воно перестане бути частиною природи, а буде водоймою в оточенні будівель.  

Саме тому ми вимагаємо:

використовувати Винниківське озеро для організованого масового відпочинку в межах ділянки, переданої в суборенду;
заборонити здійснення капітального будівництва в межах прибережно-захисної смуги;
відправити даний ДПТ на доопрацювання із врахуванням зауважень.
внести ДПТ на повторний розгляд громадськості після доопрацювання і не лише Винників але й Львова, бо майбутнє Винниківського озера зачіпає інтереси великої кількості львів’ян.

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.