Будівництво сміттєпереробного заводу у Львові може стартувати уже в квітні
Побудову сміттєпереробного заводу і рекультивацію закритого Грибовицького сміттєзвалища у Львові активно обговорюють уже більше чотирьох років. Проте заводу досі нема і до завершення рекультивації ще далеко. В чому причина? Говоримо сьогодні з директором ЛКП «Зелене місто» Святославом Євтушенком. Вітаю вас.
І я вас вітаю.
Отже, давайте почнемо з рекультивації. Що зараз відбувається на Грибовицькому сміттєзвалищі? Триває ця рекультивація?
Звичайно, триває. На Грибовицькому сміттєзвалищі триває рекультивація. Я думаю, що десь на наступний тиждень, як трошки тепліше стане, ми зорганізуємо такий невеличкий прес-тур – запросимо журналістів, вас запросимо, громадських активістів для того, щоб виїхати, подивитися що власне відбувається на Грибовицькому сміттєзвалищі.
Тобто рекультивація там триває, тривають зараз земляні роботи, виположуються схили. Знаєте, що у нас сміттєзвалище має отакий от профіль після того, як закрите. А для того, щоб його накривати мембраною, треба мати рівні профілі – й ухил на кожному профілі має бути не більший, ніж 18 градусів. Тому, власне, от зараз турецький підрядник, який переміг…
Тобто зараз це просто розсувають?
Ні, не розсувають. Зараз формують схили. Тобто те, що знизу розсунулося, висунулося, обсунулося – то його, відповідно, вивозять наверх сміттєвого полігону.
Просто я пам’ятаю, що коли воно обвалилося, там такий різкий обрив був.
Так, і от зараз якраз тривають роботи з виположування схилів. Тобто, грубо кажучи, воно має бути профільоване, гарний профіль мати.
І скільки це ще триватиме?
Ну дивіться, взагалі рекультивація складається з двох етапів. Перший етап – це технічна рекультивація. Договір ми підписали, якщо мене не підводить пам’ять, в серпні місяці 2020 року. Отже, в серпні місяці, до вересня місяця 2022 року має завершитися технічна рекультивація. Термін технічної рекультивації, згідно з контрактом, – 24 місяці. Після того ще біологічна рекультивація. Біологічна рекультивація – це, власне, коли вже будуть на тіло полігону завозитися дренажні шари, завозитися ґрунт, висаджуватись трава, розбиватися якісь алейки.
Тобто ці попередні два роки – це тільки ви виположуєте цей схил і накриваєте мембраною?
Ні, попередні два роки – це виположуються схили, робляться всі відповідні шари, які мають бути, обсипається все це ґрунтом – порядку 30 сантиметрів ґрунту до півметра. Потім далі шар геотекстилю, наступний шар – це шар щебню, так само 30 сантиметрів. В шар щебню вкладаються труби з від’ємним тиском перфоровані, звідки мається газ забирати. Тобто, грубо кажучи, в чому суть: зараз газ весь потрапляє в повітря. А після того, як все тіло полігону буде накрите мембраною, відповідно газу не буде куди діватися. Тобто трубопроводи горизонтальні, крім того ще й вертикальні трубопроводи-свердловини, які так само добувають газ. Далі ще один шар геотекстилю і потім шар мембрани.
Ви сказали, цим займається турецький підрядник?
Так, цим займається турецький підрядник – це міжнародний тендер був проведений Європейським банком реконструкції та розвитку, і концерн компанії «JV Goksin Insaat – Hayat Group» перемогли на даному тендері. І, відповідно, вони виконують роботи з рекультивації.
А українські фахівці є такого рівня? Чи це такий складний, що аж міжнародний тендер?
Знаєте, зараз у нашій країні виконується рекультивація лише двох сміттєзвалищ: перше – львівське, а друге – харківське. Перше фінансується Європейським банком реконструкції та розвитку – це те, шо у Львові. І в Харкові це фінансується Всесвітнім банком. Так само були міжнародні тендери – і що там, що тут так само перемогли міжнародні концерни.
Казати про те, чи є в Україні спеціалісти подібного рівня, які би могли це зробити? Я впевнений, що, звичайно ж, є. Але такі компанії, які відповідали б стандартам Європейського банку – немає.
Зрозуміло, це мають бути спеціалізовані. В нас, напевно, є інженери, але вони не володіють компаніями.
Звичайно, звичайно. Це має бути компанія, яка має мати за останні п’ять років оборот більше мільярда євро, наприклад (це є одна з умов). Це має бути компанія, яка виконувала аналогічні роботи – і досить багато їх зробила, найрізноманітніших. Тобто є там відповідні умови, і ті компанія, які пройшли, – ті, відповідно, і перемогли.
Поясніть, що там відбувається з тими інфільтратами? Це ж мали переробляти, там ніби запрацювала станція очисна.
Ви абсолютно праві. Знову ж таки, сама технічна рекультивація складається з трьох різних проектів чи підпроектів. Один із підпроектів – це очистка інфільтрату. Тобто є величезні вагони, в яких накопичилося порядку 177 тисяч метрів кубічних інфільтрату. В нас наразі працюють дві станції. Одна станція, яку запустили раніше, – це станція хімічна механічної очистки, станція рогова, яка працює. І друга станція, яку запустили вже в рамках даного проекту – це станція очистки інфільтрату за системою, за технологією зворотного осмосу. Оцю станцію ми запустили в грудні минулого року.
Вона має переробити весь цей об’єм?
Призначення цих двох станцій у тому, щоби переробити, очистити весь повністю об’єм інфільтрату, який накопичився у вагонах і накопичився в тілі полігону. Тому що ж треба орієнтуватися, що сміття – воно як губка, воно наповнюється водою, насичується водою. І не так швидко та вода звідти виходить.
І в тих водоймах що – потім це буде озеро? Я не розумію, якщо воно очиститься…
Ні-ні-ні, дивіться: там буде сухо, там буде все засипано, всі ґрунти, які є забруднені, звідти будуть витягнуті, так само вони будуть вкладені на тіло полігону – і туди буде завезений чистий нормальний родючий ґрунт. Грубо кажучи, наше завдання – повернути ті ділянки для наступного використання.
Зрозуміло, добре. Тоді поясніть, що відбувається ще з побудовою сміттєпереробного заводу. От я, готуючись, читав: Садовий у серпні 2020 року говорив, що ще в 2020 році передбачається, що почнеться будівництво. Він, правда, попереджав, що можуть у зв’язку з пандемією коронавірусу коригуватися ці дати…
У зв’язку з пандемією коронавірусу, з інших причин. Але так чи інакше, на сьогоднішній момент на ділянці, яка виділена Львівською міською радою для будівництва сміттєпереробного заводу, завершені є підготовчі роботи. Тобто ця земельна ділянка є огороджена, очищена від всього повністю, прокладені тимчасові дороги (і постійні, в тому числі), винесені всі повністю інженерні мережі. Хочу сказати, що коли говорять, що це складна земельна ділянка – це правда, це дійсно складна земельна ділянка.
Тобто там ще було багато інженерних мереж?
Звичайно, там були і інженерні мережі. До земельної ділянки підведені всі ті мережі, які потрібні, знову ж таки: тобто там і електрика, і вода, і каналізація – все це підведено, все зроблено. І вся фактично земельна ділянка вирівняна у відповідності до тих профілів, які повинні бути передбачені проектом. І все передбачено для того, щоби починати будувати сміттєпереробний завод.
У жовтні місяці завершився нарешті міжнародний тендер на будівництво сміттєпереробного заводу. Ну, і зараз ми очікуємо банк на погодження підписання контракту. Але тут є ще, знову ж таки, нюанси – на всі ці речі необхідно передбачити фінансування. Тобто дивіться: у нас є кредит Європейського банку реконструкції та розвитку, у нас є грант на будівництво цього сміттєпереробного заводу безповоротний – це 10 мільйонів євро.
Які нам дарують.
Так, які нам просто дарують з Фонду східноєвропейського партнерства. Наш обов’язок як міста Львова – це заплатити ПДВ від даної суми.
Від 10 мільйонів євро?
Від всієї суми повністю, яку ми отримаємо. Грубо кажучи, з’являється підрядник, з ним укладається угода, ми йому платимо гроші, гроші ми беремо з Європейського банку реконструкції та розвитку. Але ПДВ – це наш обов’язок заплатити.
Це ми платимо в державний бюджет, так?
Так, фактично платимо у державний бюджет. Але все одно воно має пройти через [міський] бюджет.
І про яку суму йдеться?
Ну, на цей рік, якщо ми говоримо про сміттєпереробний завод – це сума порядку 55 мільйонів. І якщо ми говоримо про Грибовицьке сміттєзвалище – то це сума порядку 51 мільйон. Тобто порядку 100 мільйонів – це ті кошти, які…
Гривень?
Гривень. Це ті кошти, які необхідні ЛКП «Зелене місто», яке є замовником будівництва сміттєпереробного заводу, для того, щоб розпочати і продовжувати ті процеси, які в нас на сьогоднішній момент відбуваються. Тобто це для рекультивації і для будівництва сміттєпереробного заводу.
Ці гроші є у вас?
Наразі немає – не затверджений бюджет розвитку ж.
Ага, тобто йдеться про те, що міськрада має затвердити цей бюджет розвитку…
Так, міськрада повинна затвердити бюджет розвитку загальний, в межах якого фінансується взагалі весь розвиток міста Львова – тобто там і шкіл будівництво, і будівництво доріг…
Так, там, здається, 3,7 мільярда – а ви хочете з цього 100 мільйонів?
Ні, ми хочемо 175 [млн грн].
Це такий вагомий шматок.
Вагомий шматок. Але левова частина оцього от шматка – це сплата ПДВ, яке необхідне для того, щоб… Ну як, ми не можемо виконувати роботи, ми не можемо платити підряднику, якщо у нас немає коштів на ПДВ, розумієте?
Добре. Але наскільки я розумію, Європейський банк так само ще не підписав цю угоду… От ви сказали: «Ми очікуємо погодження договору». Тобто фінансування ще немає?
Так, ми очікуємо погодження. Вірніше, ми очікуємо дозволу на підписання угоди. Але поки немає бюджету, цього дозволу теж, відповідно, немає. Ці всі речі взаємопов’язані – там досить багато найрізноманітніших речей.
Розумієте, там досить цікава і взагалі унікальна досить угода. Не те, що унікальна – вони всі унікальні… Наприклад, угодою передбачено, що якщо місто бюджетом не передбачить виділення коштів на гарантійні платежі – це мають на увазі відсотки по кредиту… Кредит, до речі, у нас по 4,75% – надзвичайно низький, і це, знову ж таки, заслуга міста Львова, тому що є на всю нашу країну лише дві компанії, які досягли того, що їм зменшили відсоток по сплаті кредиту. Одна знаходиться в Києві, друга – це «Зелене місто» у Львові.
Так-от, 4,5% в нас розмір кредиту, плюс у нас є частина кредиту в розмірі 5 мільйонів – це там, де під 0,75%, і плюс у нас є грант в 10 мільйонів, який нам взагалі не треба повертати, але наш вклад – ПДВ. Так-от, є такий пункт, що якщо міська рада не передбачила проектом бюджету виділення коштів на гарантовані платежі… Гарантовані платежі – це те саме ПДВ, це відсотки за сплати кредиту і відсоток за резервування коштів кредиту, бо ж кошти, фактично, для нас зареєстровані і ми платимо двічі на рік відсоток за їхнє резервування.
Ага, тобто ми вже платимо відсотки?
Звичайно, звичайно. Так-от, якщо ці кошти не передбачені – то на наступний день після прийняття такого бюджету місто має повернути повністю всі кошти, які воно взяло по цьому проекту, далі припиняються всі інші проекти, які виконувалися…
Уточню: повернути, які вже взяли по цьому проекту. А що ми взяли? Наскільки я зрозумів, ми ж тільки маємо взяти.
Ні, почекайте, ми взяли на…
Чи грант ми вже взяли?
Ні, грант ми якраз не взяли – грант передбачений на обладнання. Ми взяли кошти на станцію зворотного осмосу. Ми взяли кошти на рекультивацію Грибовицького сміттєзвалища, принаймні на перші два платежі. Ну, і все.
Тобто це – європейські гроші? І тоді ми повинні повернути?
Так. Ми повинні повернути ці кошти. Далі ми повинні заплатити відсоток за цей кредит на весь термін кредиту (по який там рік він передбачений). Крім того, банк має право припинити фінансування інших проектів в межах міста Львова. А оскільки гарантом по даному кредиту в нас є уряд України – то взагалі навіть у межах всієї України. Тобто це взагалі може бути такий нонсенс…
Може бути скандал. Зараз є певні політичні торги в міськраді, але, наскільки я розумію, все-таки цей бюджет розвитку буде ухвалений.
Ні, ну звичайно цей бюджет розвитку буде ухвалений, в яких цифрах – наразі взагалі ніхто не може сказати, як воно там що буде. Але ситуація є, і ситуація трошки погіршується, тому що роботи навіть на тих самих Грибовичах відбуваються, гроші платити треба – а платити немає з чого.
А ви спілкуєтеся з депутатами, з керівниками фракцій?
Звичайно.
І яка реакція?
Ми і спілкуємося, і запрошуємо депутатів на виїзди – запрошуємо, привозимо, показуємо, намагаємося працювати, намагаємося розповідати. Розумієте, ми не робимо нічого поганого – сміттєпереробний завод для міста Львова потрібний. Взагалі для кожного міста потрібний світ сміттєпереробний завод, інакше бути не може.
І депутати що кажуть? Вони згодні голосувати?
Бачите, є різні позиції. Є, наприклад, позиція, що Львову потрібен сміттєпереробний завод – але не у Львові, але десь далеко.
Ну так, в Тернополі.
У Тернополі – це ідеальне місто. Якщо вже не в Тернополі, то принаймні не на вулиці Пластовій. Розумієте, нема іншої земельної ділянки в межах Львова, окрім Пластової. Є відповідне рішення Львівської міської ради, це місце закладене і в… Боже, та скрізь воно закладене.
Але хіба досі є суперечки з місцем? Вже всі суди відбулися…
Чого ви так? Суди у нас ідуть постійно. От буквально вчора завершився суд – апеляція щодо скасування містобудівних умов. Тобто група осіб подала свого часу позов на те, що містобудівні умови є незаконні. Цей суд тривав десь півтора року, якщо не більше. От вчора закінчилася апеляція, відповідно рішення на користь Львівської міської ради, що земельна ділянка відповідає чинним містобудівним умовам, все добре – можна будувати.
Тепер що, касацію будете чекати?
Ну чого? Я не знаю. Знову ж таки, це не ми подаємо позов, розумієте?
Я розумію.
Тобто це залежить від тих, хто виступає проти. Є фейк такий, що на Пластовій, 13 будувати не можна, тому що там є заборона судів. Немає жодної заборони суду щодо того, що не можна будувати на Пластовій. Просто немає.
Отже, коли можна фізично почати будувати завод? Там дають ще два роки від того моменту, як починає будувати підрядник. За два роки ми збудуємо? Коли ми почнемо?
Там дається дійсно два роки, контрактом передбачено. Чекаємо затвердження бюджету, чекаємо погодження банку, укладаємо угоду – і з того часу в нас є два роки для того, щоби будувати завод.
Ну, наскільки я розумію, бюджет розвитку можуть затвердити наступного тижня, може, ще через тиждень. Скільки, з вашого досвіду (ви ж спілкуєтеся, напевно, з банкірами), погодження оце ЄБРР, скільки часу?
Думаю, до кінця цього місяця воно вже практично буде.
І це означає, що тоді вже одразу ж підрядник готовий брати…
Відразу підрядник готовий приступати. У нас там є справді все. все реально зроблено – є там проект, є фактично все для того, щоб отримати дозвіл на будівництво. У декларацію потрібно вписати тільки назву підрядника – все.
І в квітні, теоретично, могли би почати будувати?
Теоретично – так, теоретично могли би. І через два роки, відповідно, вже би отримали завод. Бо я хочу, знову ж таки, підкреслити: на сьогоднішній момент місто Львів витратило вже більше 1 мільярда гривень на компенсацію перевізникам за довезення сміття зі Львова в Тернопіль…
Ви маєте на увазі з 2016 року, як закрили?
Так, як закрили Грибовичі. Тобто за цей час вже витрачено більш ніж мільярд гривень. Та за ці кошти можна зробити досить багато роботи. Просто зволікання з тим – також не найкраща позиція. І всі ті противники, які виступають проти будівництва сміттєпереробного заводу…
Ну, можливо, вони не рахують ці гроші – це ж ваша робота?
Та це зрозуміло.
Ще розкажіть про цю станцію компостування, що у вас там є на Пластовій. Як нею користуватися?
Станцією компостування як користуватися?
Так.
Взагалі, станція компостування – це, мабуть, один із найспішніших проектів в галузі положення відходів міста Львова. Це я кажу вам правду реальну і так, як воно є. На станцію компостування приїжджали вже, мабуть, усі – і досі ще їдуть: представники різних компаній, муніципалітетів, міністерства України, з інших міст, представники ЖКГ, керівники ЖКГ.
Їдуть переймати досвід?
Їдуть переймати досвід, тому що цього ніде немає. Тобто технологія проста і ще Бог знає, коли придумана, але ніде цього немає. І от використати та організувати окремий збір харчових та садових відходів і їхню переробку – такого справді ніде немає. Це те, що організовується зараз у Львові. І це те, що має до 2022 року бути запроваджене обов’язково в Євросоюзі. Тобто Львів зараз знаходиться взагалі в тренді оцього от всього. А як працює станція? Дуже просто. По-перше, стоять контейнери по місту (їх, здається, 570 чи 580, чи може вже 590 штук).
Для органіки?
Для органіки. Мешканці – відповідно ті, хто сортують… І, користуючись нагодою, звертаюся до мешканців: сортуйте, будь ласка, відходи, тому що цим ви зберігаєте нашу планету – це просто ваш план збереження планети, і це дуже позитивно, і це треба робити. Люди сортують, нам привозять цю органіку. Є люди, які самостійно привозять, є такі люди, які взагалі дуже сумлінні, які навіть наймають компанії, які займаються доставкою, які так само нам привозять. Багато хто сам привозить. Крім того, муніципальні компанії не треба забувати – ті, що займаються збором листя, обслуговування парків («Зелений Львів», ШРП, ЛКП). Вони так само беруть ці листя, органіку – і привозять до нас.
Хотів запитати, а мешканці навколишніх сіл? У нас же традиційно вони починають палити бадилля, зібрали картоплю – і починають…
А ви помітили, що минулого року у Львові не було відчутно смороду, те, що палять?
Мені здається, що все-таки було відчутно, але… Тобто ви хочете сказати, що вони завозять?
Я хочу сказати, що практично все листя, яке утворилося у Львові, було привезене на станцію компостування протягом цієї осені.
Я розумію, з міських парків – там не палять, бо це заборонено.
І з міських парків, і мешканці самостійно привозили. Тобто досить багато нам привозили цього листя, яке ми все переробили. Далі ми розкладаємо в бурти, частину (та, що є садові і харчові відходи) завантажуємо в контейнери, знезаражуємо, потім так само розкладаємо в бурти.
А куди дівається цей компост потім? Роздаєте фермерам чи продаєте?
До останнього часу ми його роздавали мешканцям – далі вже плануємо продавати.
А які це обсяги? Ви щось можете на цьому заробити?
Щоб ви розуміли, що на момент десь жовтня-листопада місяця ми вийшли на те, що ту кількість компосту, яку ми виготовляємо – її недостатньо для того, щоб задовольнити потреби тих мешканців, які просто приїжджають і забирають, я вам кажу відверто. Тобто в нас там на повороті на Пластову, 13 є такий невеличкий майданчик – ми декілька плит поклали туди. Ми туди вивозили кожен ранок чи кожен вечір компост готовий, якісний – і люди самі приїжджали, забирали. І це робилося безкоштовно.
Я розумію. А не було такого, що хтось просто щоранку приїжджає, забирає – потім перепродує? Люди платять гроші за компост.
Знаєте – не аналізував, відверто вам кажу.
Цікаво. Добре, на жаль, наш час вичерпався. Нагадаю, що сьогодні в студії ZAXID.NET LIVE був директор ЛКП «Зелене місто» Святослав Євтушенко. Мене звати Олег Онисько. Дякую, що читаєте і дивитеся ZAXID.NET.
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
До теми
