“Булери є, практично, у кожному класі”, – управління юстиції про школи Львова
Останнім часом у школах України та, зокрема, Львова почали виявляти та боротися з таким явищем, як “булінг”, або “цькування”.
Як розповіли сайту 032.ua у прес-службі Головного територіального управління юстиції у Львівській області, у початковій школі діти ще не займаються жорстким булінгом, але вже можуть бути нетолерантними до інших. А щойно вчитель починає вибудовувати систему конкуренції та пріоритетів, діти починають одне одного “травити”.
Зі слів начальника ГТУЮ у Львівській області Тараса Греня, один зі страшних снів батьків – отримати телефонного дзвінка, в якому повідомляється, що їх дитина побила когось чи образила. Але дуже важливо в такому випадку правильно відреагувати в такій ситуації, дізнатися, де правда у конфліктній ситуації між дітьми.
“Якщо ситуація стосується близьких, то сприймання фактів спотворюється. Як правило, одразу виникає бажання захистити та виправдати свою дитину (або ж протилежна реакція – звинуватити свого, аби виправдатись перед чужими). Чекати ж від агресора (булера) чесної відповіді, що він цькував когось іншого, одразу не варто”, – зауважив Тарас Грень.
Читайте також: Якісне харчування для львівських школярів: міф чи реальність
За даними управління юстиції, аби виявити булера та запобігти шкільному терору, в одній із шкіл міста Львова провели анкетування, як серед учнів молодших, так і серед учнів старших класів.
“Проаналізувавши анкети учнів, здивував той факт, що булери є практично у кожному класі. Тобто, є булінг, є булери і цю ситуацію треба змінити”, – наголосив очільник Львівської юстиції.
Є декілька простих дій, як слід поводитись у ситуації з булінгом. Найголовніше – це пам’ятати, що дитині, яка цькує інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу.
Якщо Ваша дитина – агресор, фахівці рекомендують відверто поговорити з дитиною про те, що відбувається, з’ясувати, як вона ставиться до своїх дій та як на це реагують інші діти. Слід уважно вислухати дитину та зосередитись на пошуку фактів, а не на власних припущеннях.
Не варто применшувати серйозності ситуації такими кліше, як “хлопчики завжди будуть хлопчиками”, “глузування та бійки – просто дитячі жарти” тощо. Слід пояснити дитині, які дії є переслідуванням інших та чому. До цього переліку належать: цькування, образливі прізвиська, загрози фізичного насильства, залякування, висміювання, коментарі з сексуальним підтекстом, бойкот іншої дитини або підбурювання до ігнорування, плітки, публічні приниження, штовхання, плювки, псування особистих речей, принизливі висловлювання або жести.
Дитині потрібно дати зрозуміти, що агресивна поведінка є дуже серйозною проблемою, і Ви не будете терпіти це в майбутньому. Скажіть дитині, що їй потрібна допомога, а тому ви тимчасово триматимете зв’язок з учителями, щоб упевнитись — дитина намагається змінити ситуацію.
Загрози і покарання не спрацюють. Можливо, на якийсь час це припинить булінг, та в перспективі це може тільки посилити агресію і невдоволення.
Не концентруйте увагу на відчуттях дитини, яку булять. Той, хто виявляє агресію, як правило, відсторонюється від почуттів іншої людини.
І пам’ятайте – агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми Вашої дитини та розлади поведінки.
