Це ж унікальні печери України, які досі недосліджені
09.06.2017 19:30
Ми побували в унікальних тектонічних печерах України. Більшість з них — досі недосліджені!
Про ці печери, розташовані біля містечка Сколе, що на Львівщині, я дізнався випадково, коли натрапив на згадку про них в інтернеті. Чому про ці печери майже нікому не відомо? Можливо, вони могли б стати ще одним туристичним “манком”? Кличу з собою друга — і ми вирушаємо це перевірити.
…Водоспад Кам’янка. Відома туристична точка. Тут завжди багато допитливих, що приїжджають поглянути на пам’ятку природи. І зовсім недалеко звідси, у лісі, заховані найбільші в Україні тектонічні печери. Тут їх декілька десятків. Утім туристів там не буває — до печер немає навіть нормальної стежки. Щоб потрапити туди, потрібно годину йти навпростець через ліс. Без навігації віднайти їх дуже важко. На щастя, у мене є точні координати входу на смартфоні — і ми виходимо до великого нагромадження скель, захованих у тіні смерек та буків. Якби не знав, ніколи б не здогадався, що піді мною — сотні метрів підземних лабіринтів!
Ззовні вхід у печеру виглядає як невелика ущелина в скелі. До подорожі в печері потрібно приготуватися — надягаю налобний ліхтарик, застібаю куртку і поволі занурююсь у темне й вологе підземне царство. Температура різко знижується — улітку тут холодніше, а взимку — тепліше, ніж надворі. Тунелі в печері тісні, неправильної форми, здебільшого нахилені під різкими кутами. Розмірено йти неможливо — доводиться час від часу просуватися між брилами пісковиків.
“Печери такого типу утворюються в результаті розломів у твердих породах, — розповідає Євген Васильєв, спелеолог. Саме він першим дослідив ці печери. — Коли Карпати росли, монолітні брили пісковиків потріскалися, а тоді з’їхали одна відносно одної. Посеред них утворилися порожнини, які й стали печерами. Уперше я був тут ще у 1982 році. Ми відпочивали на озері неподалік, коли пішли гуляти лісом, натрапили на вхід до однієї з печер. Перші два чи три роки я їздив сюди сам, шукав нові тунелі”.
Комплекс тектонічних печер біля Кам’янки — найбільший в Україні. Найвеличніша з них — Прохідний двір — має загальну довжину ходів понад півкілометра! Та унікальності їй надає перепад висот усередині, який становить 40 метрів. До прикладу, у найбільшій карстовій печері України, Оптимістичній, він удвічі менший. Саме тому досліджувати ці печери потрібно максимально обережно — просторий тунель може раптово закінчитися вузьким лазом або проваллям. Тут не вийде спокійно погуляти — потрібно постійно дивитися під ноги.
“Насправді ці печери дуже небезпечні, — нагнітає страху Євген Васильєв. — Запросто можна впасти або провалитися. Одного разу я випадково ступив у провалля, яке було прикрите гілками ялини. Летів шість метрів донизу — благо, удар зм’якшило листя, тому обійшлося без травм. З цієї ж причини туди неможливо водити екскурсії. Досліджувати їх варто тільки зі спеціальним спорядженням. Однак у цьому є свій плюс — унікальні природні комплекси зможуть довше зберегтися в недоторканому стані”.
…Після одного з таких пролазів я завмираю від здивування — попереду довжелезний тунель з високою стелею. Це і є тектонічний розлом! Дві брили пісковиків розійшлися, утворивши підземну порожнину. Ми зупиняємося на краю великого урвища. Далі — провалля. Друг обв’язує мене мотузкою, і я поволі спускаюся донизу. Десять метрів спуску — і наді мною якийсь шурхіт крил. То пролітає кажан. Печери — їх улюблене місце проживання.
“Доводилося водити сюди надзвичайників, — продовжує Євген Васильєв. — Вони ж повинні знати, звідки рятувати людей, якщо щось трапиться. Так от, навіть вони боялися сюди лізти — зі мною пішов тільки начальник”.
Ми з другом повертаємося до надземного світу через три години. Визнаю — для пересування заплутаними порожнинами з постійними перепадами висот треба мати неабияку фізичну підготовку. Та вражень — хоч греблю гати!
Знайшли помилку в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть Сtrl + Enter
