Другий Святвечір: яких традицій дотримуються на Львівщині

logo


Сьогодні, 18 січня, українці відзначають надвечір’я Богоявлення або Другий Святий вечір. За традиціями, ця вечеря є скромнішою за першу. Усі страви мають бути пісними, а починати вечерю слід зі вживання води, яку в переддень Водохреща у церкві заведено освячувати. Також обов’язковими стравами є кутя і хліб. Про традиції Другого Святвечора Суспільному розповіли у Музеї народної архітектури і побуту.

Трапеза на Другий Святвечір має розпочинатися із молитви, каже заступник директора Музею народної архітектури та побуту Сергій Ципишев:

“Святвечірня трапеза напередодні Водохреща розпочиналася із молитви і споживання тієї води, яка освячувалася 18 січня. Обов’язковими атрибутами, які були присутні на столі, був той же ж дідух, адже його вимолочували вже після Водохреща, після 20 січня. Вимолочували діти переважно, а зібране зерно зберігали і додавали до зерна, яке йшло на посів”.

Шевченківський гайСуспільне Львів

Шевченківський гай

Ще одним обов’язковим атрибутом вечері є вогонь. Перед початком вечері запалювали свічку. Готували на Другий Святвечір простішу їжу. Це могло бути не 12, а 6 пісних страв.

“Також постеляли на стіл отаву, як і на Різдво, але соломи під стіл вже не стелили. Кутю робили зазвичай, пекли теж різдвяний хліб. Інколи перед самою вечерею, а інколи й після вечері обходили все обійстя і частували тварин, які стояли у хлівах”, — каже Сергій Ципишев.

Шевченківський гайСуспільне Львів

Шевченківський гай

На вікна та двері прісним тістом чи крейдою наносили хрести. Це робили для того, аби нечиста сила не мала доступу до хати. Також у цей день вмивалися освяченою в церкві водою для того, аби набратися сил і бути здоровим увесь рік.

Після вечері страви зі столу не забирали, а залишали до ранку для своїх померлих предків.

Читайте нас у Instagram: головні новини регіону