Духовна велич Львова: що робити, якщо свято Благовіщення припало на Велику Суботу
Підходить до завершення Страсний тиждень, на Велику Суботу якого припало святкування Благовіщення. Багато християн, які складають справжню духовну велич Львова, звернулися до нас із запитанням, як правильно себе поводити в цей день, 7 квітня, якщо відбулася накладка двох великих релігійних днів.
Сайт 032.ua вирішив зібрати усі традиційні настанови та поради священиків, як поводити себе у Велику Суботу, коли на неї припало також Благовіщення.
Отже, Благовіщення – це свято спокою, добрих справ, за віруванням, у цей день Діва Марія отримала благу звістку про швидке народження у себе сина-Спасителя від непорочного зачаття. У цей день здавна не прийнято влаштовувати гуляння.
Читайте також: ТОП-5 рецептів смачної паски для львівських господинь.
Разом із тим, Страсна Субота – це останній день Великоднього посту. Саме в цей день Ісус Христос спустився в пекло та забрав звідти всіх праведників, тож це одночасно день скорботи і радості, який прийнято проводити спокійно у родинному колі, моляться та завершують приготування до Пасхи.
Митрофорний протоієрей, кандидат богослів’я Євген Заплетнюк нагадує християнам, що суворий чернечий устав наказує вживати у такий день, коли містичним чином поєдналися події, розділені 33-ма роками, лише овочі, фрукти, каші та хліб. Забороняється вживання в їжу риби, але натомість можна випити зовсім невелику кількість вина, щоб фізично підтримати втомлену людину.
Читайте також: Церкви Львова: розклад Богослужінь на Великодні свята
“У Велику суботу в багатьох храмах уже освячується і благословляється їжа, паски, яйця, масло, м’ясо та інша пожива. Однак вживати це все не можна до часу закінчення святкового Великоднього богослужіння. В ідеалі, спробувати цю їжу віруючі можуть тільки після причастя на нічній Літургії свята Пасхи. На два найбільших свята Великого посту – Благовіщення та Вербної неділі віруючим дозволяється на трапезі риба, однак, на час Страсної седмиці ці дозволи скасовані – триває суворий піст. Рибу вживати все одно не можна. Однак, віруючі зігріті думкою про швидке, вже за пів доби, настання Великодня, з можливістю повного «розговіння»”, – зазначає протоієрей Євген Заплетнюк.
Читайте також: У Львові святкуватимуть Великдень у Шевченківському гаю. Програма
Попри це, пекти паски та інші страви до Великоднього столу можна, але лише після того, як людина духовно очистилась та побувала у церкві на Службі. Багато людей на Благовіщення, після походу в храм, просять пробачення у рідних і близьких, при потребі звертаються до святої Марії по допомогу.
Існують також народні традиції та прикмети, пов’язані з Благовіщенням. Одна з найстаріших українських прикмет говорить, що на Благовіщення не можна нічого робити, адже навіть птахи не будуть вити свого гнізда у цей день. Забороняється займатися хатньою фізичною працею (прибирати, мити підлогу, майструвати), розпивати алкоголь, проводити гучні свята, мати інтимний зв’язок.
Після Благовіщення, уже в Недільну ніч, починається хресний хід із великодніми кошиками. Напередодні його, у суботу рекомендується прикрасити будинок гілками молодих дерев і квітами, що стане символом початку життя.
Хорошим явищем, за повір’ям, вважається, коли людина побачить у сні на Благовіщення водойму, для жінок це може означати вагітність незабаром. За часів Русі у храмах існувала традиція випускати з кліток птахів на волю. Парафіяни у цей день також випікають проскури – пісний хліб, який роздається людям на знак миру, чистоти і благословення, оздоровлення.
Нагадаємо, раніше сайт 032.ua писав про традиції, звичаї та заборони Страсної п’ятниці.
