Голуби – летючі пацюки

четвер, 28 липня, 2016, 17:31
Львів

Голуби – летючі пацюки

Голуби. Фото: Миколи Тиса/ZIK

Останніми роками у Львові розвелось дуже багато голубів. А тепер, коли у місті з’явились труднощі із вивозом відходів, їх все частіше можна побачити біля смітників. Попри те, що голубів вважають птахами миру, фахівці наголошують, що це далеко не так.

Те, що чисельність голубів у Львові збільшилась і продовжує зростати, пов’язано із двома факторами.

«У першу чергу цьому сприяють теплі зими, які дають можливість нормально перезимувати, у тому числі і молодому поколінню. Фактично тепер голуби розмножуються весь рік, – зазначив директор Львівського еколого-натуралістичного центру Ігор Антахович. – Другий фактор – це достатня кількість корму. На жаль, наше населення викидає харчові відходи. Крім того, багато хто, особливо старше покоління, підгодовує голубів на площах і у парках. Це має негативний вплив на архітектуру міста».

Відомим фактом є те, що послід голубів руйнує скульптуру і метал.

Послід від голубів. Фото: Миколи Тиса/ZIK

«Голуби мають у своєму посліді і шлунку великий вміст кислот. Ті кислоти, коли потрапляють на матеріал, засолюють його. Атмосферні опади пришвидшують процес руйнування», – пояснив кандидат архітектури, доцент кафедри реставрації архітектурної і мистецької спадщини Інституту архітектури Національного університету «Львівська політехніка» Олег Рибчинський.

Він додав, що послід руйнує як натуральний – вапняк, пісковик і мармур, – так і штучний камінь – романський цемент. Достатньо року, щоб розпочався процес руйнування.

Реставратор зазначив, що в Європі з цією проблемою борються за допомогою спеціальних запобіжників у вигляді шпильок. Їх цілеспрямовано ставлять на карниз, підвіконня, щоб туди не сідали голуби і не утворювалися груди посліду. Олег Рибчинський порадив практикувати таке і у Львові.

Люди годують голубів. Фото: Миколи Тиса/ZIK

Друга небезпека від голубів – це те, що вони переносять приблизно 60 різноманітних інфекцій. Це так звані орнітози. Ігор Антахович наголосив, що найбільше на цю небезпеку наражаються старші пані і пани, які підгодовують голубів. Клінічні випадки описують зараження сімома такими патогенами. У 99% випадків зараження відбувається повітряним шляхом, пише аспірант Державного природознавчого музею Ганна Кузьо у своєму блозі.

«Голубів інколи називають літаючими пацюками, бо вони харчуються на смітниках, переносять багато збудників захворювань. Це птах, який був приручений людьми і заселяє в основному міста, хоча є і природні популяції. У містах їх чисельність неприродно велика, бо є чим харчуватися і немає достатньо хижаків для регуляції популяції», – наголосила Ганна Кузьо.

Водночас Ігор Антахович зазначив, що потрібно розумно підходити до регулювання чисельності, тому що зараз вона збільшується і доходить до загрозливих масштабів.

У Львові діє комплексна програма на 2012-16 рр, де описана популяція голубів в нашому місті. Її розробив Інститут екології Карпат у 2010-11 рр. Тоді фахівці дали якісну оцінку популяції голубів. За їхніми даними, наприкінці 2010 року у Львові налічувалось 7-8 тис. гніздових пар цих птахів проти 4 тис.

Голуби. Фото: Миколи Тиса/ZIK

«Програмою пропонується зменшувати кількість цих птахів у нашому місті. Саме тому ми неодноразово закликали мешканців не підгодовувати голубів, щоб зменшити їх кормову базу. Тоді б ми могли спостерігати зменшення популяції, – повідомив начальник управління екології і благоустрою Львівської міськради Андрій Галушка. – Крім того, на рівні ЖЕКів та комунальних служб також проводяться роботи у цьому напрямку. Ми закриваємо горища, щоб зменшити кількість гніздування. У такий спосіб також регулюється чисельність голубів».

Чиновник водночас зазначив, що закриття горищ допомагає і зберегти тепло.

У міськраді розглядають ще один метод зменшення популяції птахів – біокорми. Однак поки усе впирається у кошти.

«Це буде відносно дорогий метод. Біокорм не шкодить голубам, але впливає на функції їх розмноження. Це закордонний корм. У нас поки що такого немає. Працюємо з волонтерами і громадськими організаціями щодо його закупівлі. Наступного року ми виходитимемо на міський бюджет», – заявив Андрій Галушка.

Водночас директор еколого-натуралістичного центру Ігор Антахович повідомив, що на найближчу сесію міськради буде винесена Програма допомоги постраждалим диким та екзотичним тваринам і птахам у м. Львові на 2016-2020 рр. У ній передбачені правила поводження з усіма дикими тваринами у місті, зокрема, і з голубами.

«Ми зверталися в управління екології міста з пропозиціями і розробили спеціальну програму щодо регулювання чисельності дикої орнітофауни, у тому числі і голубів. Програма уже пройшла екологічну комісію. У вересні її мали б внести у порядок денний пленарного засідання міськради», – повідомив Антахович.

Він зазначив, що автори програми комплексно підійшли до вирішення питання диких тварин у Львові.

«Йдеться не лише про голубів, а й про дрібних тварин і сов, і лисиць, і зайців. Тому ми комплексно підійшли до цього питання і написали проект такої програми з іншими громадськими організаціями. Нам допомогли Західноукраїнське товариство захисту тварин, Спілка соколярів Львівщини, Екозахист. Також долучилися вчені-орнітологи. Програма стосується проблем екзотичних тварин, які є у людей на території міста, що з ними робити, якщо щось стається, у тому числі і голубів, оскільки це один із видів диких тварин, що постійно живуть на території міста», – повідомив І. Антахович.

Однак, за його словами, однієї програми мало, щоб зменшити популяцію голубів. Саме тому фахівці постійно закликають мешканців і гостей міста не підгодовувати голубів, не давати їм можливості вільно харчуватися. Тоді птахи перестануть безконтрольно розмножуватися і їх чисельність ввійде у норму.

Голуби. Фото: Миколи Тиса/ZIK

«У нас немає служб, які мають стежити за чисельністю голубів. Просто потрібно розробити певні правила поводження з харчовими відходами. Зараз голуби мають доступ до смітників. Вони розпорпують мішки, де є хліб, каші, крупи. У цивілізованих країнах усі контейнери закриті. Це не дає можливості добиратися до їжі собакам, бродячим котам, голубам та іншим тваринам», – наголосив Антахович.

Він також розповів, що у Парижі, до прикладу, є проблема з лисицями: «Їх там розвелася купа. Нас теж це чекає, якщо ми не будемо цивілізовано поводитися з відходами. Лисиці, маючи доступ до харчів, знаючи, що на території міста на них не полюють, вони починають неконтрольовано розмножуватись. У нас зараз у кількох парках міста є лисиці. Є цілі сім’ї, нори. Вони виводять молодняк. Їх поки одиниці, але такий факт є».

Саме тому, наголосив Ігор Антахович, повинні бути чіткі правила поводження з харчовими відходами. Вони мани бути недоступні і закриті.

Також, за словами директора еколого-натуралістичного центру, треба передбачити засоби впливу на мешканців міста, які порушують ці правила.

«На приклад, у Римі, у Ватикані, не дай Бог карабінер побачить, що ви підгодовуєте голуба, – то це штраф 50 євро. А в нас люди вважають це проявом любові до природи. Тобто, потрібно змінювати громадську думку», – наголосив Антахович.

Надія Сапіга,

ІА ZIK

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.