Гроші на плівку підготували?: Пацієнти й далі платять за плівки до рентген-апарата
Люди називають майже однакові суми вартості плівки, за яку їм довелося заплатити в тому чи іншому травмпункті.
“Мій чоловік заплатив у травмпункті за рентгенівську плівку 20 гривень, ще в 400 гривень обійшлося накладання гіпсу”, — каже газеті Експрес львів’янка Богдана.
“У вересні моя мама зверталася до 8-ї лікарні, зламала надколінну кістку, — додає ще одна жінка. — За плівку сказали заплатити 25 гривень”.
То чи справді немає цієї плівки? І як вона з’являється, коли ти заплатиш? Чи повинні львів’яни віддавати гроші, аби зробити знімок?
“На забезпечення травмпунктів плівкою коштів не вистачає, — каже Володимир Зуб, начальник міського Управління охорони здоров’я. — Але що в травмпункті 8-ї міської клінічної лікарні, що в травмпункті Лікарні швидкої меддопомоги стоять цифрові апарати, які рентгензнімок виводять на екран. І тому в значній кількості випадків купувати плівку й робити знімок немає потреби, бо на екрані все видно й лікар приймає рішення, яку допомогу надати”.
Як пояснив посадовець, рентгенплівку використовують у випадках, які стосуються кримінальних або судових травм, — для підтвердження. (І тут ситуація із забезпеченням ними 50 на 50: якщо пацієнт може купити плівку, тоді його просять купити, якщо ж не може — видають із запасів, які є).
“Стовідсотково ми забезпечуємо рентгенівською плівкою невідкладні стани, тобто, коли пацієнт потрапляє у важкому стані й не має біля себе супроводжуючих, родини, — додає очільник міського Управління охорони здоров’я. — А також, коли є масове потрапляння пацієнтів. Але якщо ви маєте на увазі те, що рентгенлаборант продає рентгенівську плівку й у вас є такі факти, то прошу передати їх у правоохоронні органи. Бо якщо немає плівки, пацієнт має купити її в аптеці, а не в працівника.
Якщо медпрацівник, перебуваючи на робочому місці, пропонує: “Дайте мені гроші, а я дам вам плівку” — це порушення законодавства. І за це треба карати. Але довести це можуть правоохоронні органи. Бо будь-які мої перевірки з цього приводу закінчуються відмовками “це не правда”, “я не продавав”. Торік у нас був такий факт, його перевіряли разом із правоохоронцями, перераховували вручну всі ці плівки, скільки видано, кому, і тих пацієнтів розшукували. Але в кінцевому результаті факт продажу не підтвердився”.
