Ісаї: село на Турківщині, де поряд стоять дерев’яна церква XVII століття і храм Нагірного
Найдавніші відомості про церкву святого Архистратига Михайла в Ісаях зустрічаються в документах 1507 року. Василь Слободян у книзі “Церкви Турківського району” пише, що дерев`яну будівлю, яка стоїть зараз, збудував у 1663 році майстер Ілля Пантелимон, що занотовано у різьбленому написі на західному одвірку. Тоді всі три верхи були тризаломними, а над бабинцем – окремий престіл.
Церкву відновлювали у 1801 році. Цей храм – пам’ятка архітектури національного значення. Зараз він перебуває у користуванні громади УГКЦ.
У 1936 році розпочалося дворічне будівництво нової мурованої церкви в неоукраїнському стилі за проєктом архітектора Євгена Нагірного (сина знаного галицького архітектора Василя Нагірного).
Розташовані обидві церкви на пагорбі посеред села, при дорозі. Стара дерев’яна церква стоїть ближче до краю пагорба. Будівля належить до поодиноких тепер зразків з крилосами.
Давніша церква складається з квадратової нави, гранчастого вівтаря та прямокутного бабинця. З півдня і півночі нави, при її східній стіні, прилягають крихітні крилоси, сховані під піддашшям.
Всі об’єми завершені восьмериковими верхами (над навою з одним заломом), увінчаними цибулястими банями з невеликими ліхтарями і маківками. Над бабинцем на другому ярусі влаштована емпора з відкритою аркадою – галереєю.
Оперізує церкву широке піддашшя, оперте на випусти вінців зрубів, яке навколо бабинця переходить в опасання на різьблених стовпах. Тепер простір перед бабинцем перетворений на закритий ґанок.
Стіни надопасання і восьмериків кожуховані гонтами. Дахи, піддашшя та бані також вкриті гонтами. З південної сторони церкви, під опасанням, стоїть могила невідомого священника, а у східній частині церковного подвір`я розташовані дві дерев’яні каплички.
З 2018 року у церкві триває реставрація старішої церкви. Очільниця відділу охорони культурних пам’яток Львівської ОДА Ганна Харун розповіла Galnet, що майже за чотири роки там відреставрували три куполи:
Станом на зараз роботи призупинені, оскільки потрібне коригування проєктно-кошторисної документації. Ми дуже довго робимо церкву через те, що протягом чотирьох років виділяли мало грошей з обласного бюджету. Ми починали із найбільш проблемного купола, який був над вівтарем. Його замінили в першу чергу: відреставрували і кожного наступного року ми робили по одному куполу. Ми спокійні, що туди не потраплятимуть опади.
На південь від старої церкви розташована дерев’яна дзвіниця, збудована у 1722 році, як зафіксовано в різьбленому написі на північному одвірку. Давніше вона служила брамою входу на прицерковну територію.
Це квадратова в плані чотириярусна будівля, перший ярус якої зрубний, а верхні – стовпові. Другий четвериковий ярус з підсябиттям, має відкриту аркадову галерею.
Вкрита дзвіниця восьмибічним гонтовим стіжком.
Матеріал став можливим завдяки престуру, яки організував Департамент комунікацій та внутрішньої політики Львівської ОДА
Підписуйтесь на наш Telegram. Ми цінуємо ваш час, тому надсилатимемо лише ті матеріали, які справді варті вашої уваги.
