Як не заразитись гепатитами B і C у публічних закладах

logo
216654_jak_ne_zarazitis_gepatitami_b_i_c_u_publi.jpeg


Інформація Львівського обласного лабораторного центру про ймовірні джерела інфікування мешканців області гепатитами В і С, яку Центр оприлюднив минулого тижня, мала неабиякий розголос і серед пересічних громадян, і серед лікарів, власників приватних стоматологічних кабінетів, салонів краси тощо.

Пересічні львів’яни обурювалися, що тепер страшно робити манікюр чи лікувати зуби, бо можна заразитися небезпечною хворобою, з якої непросто вибратися і на лікування якої потрібно сотні тисяч гривень. Натомість власники таких закладі стверджували, що це недостовірна інформація, яка безпідставно кидає тінь підозри на їхні заклади, через що вони втрачають клієнтів.

Після оприлюднення інформації про джерела ймовірного зараження людей вірусними гепатитами у ZAXID.NET також виникли питання. Як довести, що гепатитом В чи С людину інфікували у тому чи іншому закладі? Чи може пацієнт добитися від цього закладу фінансової компенсації на лікування і притягнути винних до відповідальності? І що робити, аби уникнути зараження гепатитами?

Допомогти знайти відповіді на ці питання ZAXID.NET попросив заступника директора Львівського обласного лабораторного центру МОЗ Олега Когута.

– Як визначають ймовірні джерела інфікування?

– Кожен лікар, який діагностував інфекційне захворювання, зобов’язаний повідомити про це працівників нашого Центру. Вони виїжджають в лікувальний заклад і під час розмови з пацієнтом збирають епідеміологічний анамнез: де був хворий упродовж інкубаційного періоду (для гепатиту В він становить до півроку, гепатиту С – до двох місяців), де виникала ситуація, коли йому пошкоджували шкірні покрови: робили операцію, манікюр, пірсинг, татуювання, виривали зуб тощо. І зі слів хворих складається список закладів, в яких ймовірно, підкреслюю – ймовірно – могли інфікувати пацієнта.

Буває, що людина за ці півроку і крапальниці отримувала, і зуб виривала, і манікюр робила й де вона могла інфікуватися, невідомо. А буває, що пацієнт за цей період отримував лише стоматологічні послуги чи робив тільки манікюр і у нього є підстави підозрювати, що вірус гепатиту йому могли занести саме там. Та ми не стверджуємо, що інфікування гапатитами сталося у названих закладах, бо таких підстав нема.

– У заклади, на які впала підозра, працівники Центру виїжджають з перевірками?

– Ні. Працівники центру не уповноважені цього робити, це не входить в їхні обов’язки. Ми скеровуємо у медичні заклади листа, яким інформуємо, що є випадки інфікування гепатитом, що пацієнт отримував медичні послуги у цьому закладі і просимо вжити заходів, аби в майбутньому уникнути зараження.

– А як пацієнту без таких перевірок довести, що його інфікували саме у стоматологічному кабінеті, салоні краси чи у лікарні під час операції ? Без відповідних доказів він не зможе звернутися до суду з позовом про відшкодування фінансових витрат на лікування і про притягнення винних до відповідальності?

– Довести, що людину заразили гепатитом саме у тому чи іншому закладі, практично неможливо. Адже симптоми хвороби можуть з’явитися через два місяці, півроку. І ситуація у цьому закладі на той час вже зовсім інша, ніж була тоді, коли людині там надавали послуги.

Навідатися у той чи інший медичний чи побутовий заклад з раптовою перевіркою, розібратись як проводиться знезараження, стерилізація інструментів, чи правильно застосовуються дезінфекційні засоби тощо працівники Центру не мають права. Раніше такі перевірки могла робити СЕС. Та після її ліквідації, функції СЕС передали Держпродспоживслужбі, але вона не проводить таких епідеміологічних розслідувань та досліджень.

Відповідальність за епідситуацію у закладах покладено в основному на керівників – головних лікарів, власників приватних стоматологічних кабінетів, салонів краси, перукарень тощо.

– Ви працювали тривалий час в СЕС і вже не один рік працюєте в лабораторному центрі. Чи пам’ятаєте випадки, коли пацієнтам вдалося встановити джерело інфікування і добитися фінансової компенсації на лікування, притягнути винних до відповідальності?

– У мене майже 30 років стажу, але я не пам’ятаю випадку, щоб хтось з хворих на гепатит В чи С звертався з позовом до суду. Принаймні мені такі випадки невідомі.

Не робіть манікюр у саланах, де інструмент не вимочують у дезінфекційних розчинах

– А пацієнти можуть якось убезпечити себе від інфікування гепатитами, іншими інфекційними хворобами, які передаються через кров?

– Є моменти, які від пацієнта не залежать. Скажімо, він нічого не може вдіяти під час оперативних втручань. Тут все залежить від працівників, які відповідають за стерильність матеріалів. Вони мають особливу увагу приділяти інструментам багаторазового використання, чітко дотримуватися правил їх знезараження. Віруси гепатитів доволі стійкі, але вони гинуть при тривалому кип’ятінні (не менше 30 хв.), при використанні відповідних концентрацій дезінфекційних засобів.

Перед лікуванням у стаціонарі чи під час перебування у ньому варто провести дослідження на наявність антигенів до вірусів гепатитів з профілактичною метою, бо часто гепатити протікають без видимих ознак, недаремно гепатит В ще називають “лагідним” убивцею.

Є випадки, коли пацієнт може сам потурбуватися про своє здоров’я. Скажімо, стежити за тим, щоб при заборі крові з вени чи пальця використовували лише одноразові шприци і скарифікаційні пера, щоб працівник, який робить процедуру одягнув рукавички. Поцікавитися у стоматолога, у майстра, який робитиме пірсінг, чи добре продезінфіковані інструменти. Не робити манікюр, педікюр у салоні чи перукарні, де інструмент не дезінфікують у розчинах, а лише прискають на нього дезінфекційним спреєм, де візуально видно, що там нерегулярно прибирають, а особа, що надає послуги, неохайна.

При знезараженні інструментів дуже важливо скільки часу дезрозчин контактує з ними, де і скільки часу такий інструмент зберігається. Якщо на манікюрні ножиці просто бризнути дезрозчином, це нічого не дасть, він лише його намочить. Від замочування у дезрозчинах тупляться інструменти? Може і так, але без цього люди втрачають здоров’я.

Буває, що власники економлять на дезінфікаційних розчинах. Дуже рідко використовують спреї, які мають таку концентрацію, яка може швидко знищити вірус.

Для нас важливо, аби людина прийшла в той чи інший заклад здоровою, отримала ті чи інші послуги, процедури і здоровою звідти вийшла. До речі, це стосується і працівників цих закладів, які теж можуть заразитися. А так, на жаль, є не завжди.


А поділитися?



Вам має сподобатись...