Львів став відомим у найбагатшій країні світу та чи надовго?

logo


ЛЬВІВ – Львів поволі повертається до туристичного життя. Попри зростання кількості туристів із Туреччини, Польщі, а особливо Саудівської Аравії, за рівнем туризму це менше від половини того, що було у 2019 році, до початку карантину. Експерти туристичної галузі наголошують, що туристи із Перської затоки – тимчасові у Львові, тому радять уже сьогодні думати про те, як бодай невеликий відсоток цих гостей привабити у місто після того, як для них відкриються країни Західної Європи.

Наплив туристів із Саудівської Аравії у Львів розпочався з середини червня, коли саудівський лоукостер відкрив прямі рейси у Київ та Львів. Приїжджають переважно особи віком 25-35 років. Більшість їде цілими родинами, а також молоді пари, які тут проводять медовий місяць, хоча про це не вельми охоче зізнаються у розмові. Маршрут більшості саудівців в Україні виглядає так – Київ, Львів, відпочинок у Карпатах.

Переважно туристи з Садуівської Аравії їдуть із дітьми

Переважно туристи з Садуівської Аравії їдуть із дітьми

Промоційний ролик арабської авіакомпанії «Відкрий для себе Львів» власне і показує, що приваблює арабських туристів в Україні, а це краса природи, пам’яток архітектури, ресторани, крамниці.

«Ми другий день у Львові і ще мені важко сказати, що саме тут сподобалось, бо мало всього бачили. Плануємо поїхати на кілька днів у «Буковель», а потім у Київ, а звідти додому. Приїхали на 10 днів», – говорить саудівець Радіо Свобода.

«Ми третій день у Львові. В Україні плануємо бути місяць. У Львові гарна архітектура, дуже смачна їжа в ресторанах, 10 днів плануємо відпочивати у «Буковелі», подивитись гори, потім повернемось у Львів на кілька днів, і в Київ», – розповідає турист Усам Юсуф Альруба з Саудівської Аравії.

В Україні дуже дешево для нас

«Про Україну мені розповів мій друг. Він сказав, що тут чудові місця, які варто відвідати. Люди тут дуже добрі, подобаються мені. В Україні дуже дешево для нас у готелях, ресторанах, кав’ярнях. Це класний відпочинок», – каже Ахмед Рашид, турист із Бахрейну.

Карпати стали родзинкою для туристів з Саудівської Аравії

Карпати стали родзинкою для туристів з Саудівської Аравії

На сьогодні готелі вищого класу у Львові заповнені майже вщент. З гостей, які проживають у BankHotel, 40% – з Саудівської Аравії. Більшість проживає з дітьми.

Про арабський ринок ніхто нічого не казав

«Півтори роки карантину стали для нас шоком. Ми тоді думали, що потрібно залучати китайський ринок, говорили про потенціал, що там є 2% багатих людей, яким буде цікава мандрівка в Україну. Але про арабський ринок ніхто нічого з фахівців не казав. Бо ми знали, що вони їдуть у Британію, Францію, Італію. Наш готель став першим, куди почали їхати туристи з Саудівської Аравії. До нас звернувся туроператор і сказав, що хоче привозити сюди групи. Туристи з Саудівської Аравії специфічні, мають певні ментальні установки, як вони себе поводять, що для них важливо. Подорожують із дітьми і доводиться довше часу прибирати у номерах. Арабські туристи проживають і в нашому готелі в Яремче», – говорить Тарас Кузик, генеральний менеджер BankHotel.

Львів повертається до туристичного життя

Львів повертається до туристичного життя

Львівський бізнес протягом півтори місяця, відколи масово їдуть туристи з Перської затоки, пристосовується до нових гостей. У львівському аеропорту спеціально у дні, коли прилітають літаки з країн Перської затоки, довше працює Центр туристичної інформації, є додатковий транспорт для туристів із аеропорту до центральної частини міста.

У деяких ресторанах і кав’ярнях з’явилось меню арабською мовою, але знайти крамницю з сувенірною продукцією, де б був перелік арабською, не вдалося.

«Ми не могли подумати, що приїде арабський турист, але зробимо напис на вікні «бурштин» арабською. Хоча вони не цікавляться цим каменем», – зауважила продавчинця одного з магазинів.

Шопінг у Львові теж приваблює, але вибір невеликий

Шопінг у Львові теж приваблює, але вибір невеликий

Окремі ресторатори зважають на ісламську культуру, дехто зазначає у меню, що є халяльна їжа, тобто відповідає законам шаріату, є певні вимоги до м’яса. Втім, сертифікат «Халяль», що підтверджує відповідність продукції вимогам шаріату, не є дешевим.

Їх цікавить не культура чи архітектура

«Туристи з Саудівської Аравії – це найбільша група. Їх цікавить не культура чи архітектура, а більш природні атракції. Велика частина не замовляє екскурсії, багато не знає англійської мови, спілкуємось через гугл-перекладач. Ще є проблема з кухнею, бо більшість хоче халяльну їжу. Є різні туристи, хто йде на масаж, кальян, дивитись місто і природу, а хтось хоче екстрим і вважає, що це можна організувати за годину-дві. Вони приїжджають з мінімальною програмою і думають, що на місці можуть замовити все, що можуть собі уявити. Є нюанси щодо транспорту, доводиться його шукати. Араби чомусь зациклені на машинах Mercedes. Можуть бути проблеми, якщо такого автомобіля немає», – каже Радіо Свобода Володимир Качмар, директор і співвласник туристично-консультаційної агенції «Лемберг-тур».

У «Буковелі» туристи затримуються надовше

У «Буковелі» туристи затримуються надовше

А ще у Львові важко знайти людей, які знають арабську мову. BankHotel чи не єдиний, хто запросив перекладачку. Студентка Валерія Пітиляк працює тут третій тиждень. Найчастіше гості з Саудівської Аравії звертаються до неї, коли виникає незрозуміла для них ситуація, запитують, куди піти і де поїсти.

Не потрібно показувати пальцем чи роздивлятись жінку в хіджабі

«Якщо вони чують, що хтось говорить арабською, то не хочуть уже розмовляти англійською. Жінка з жінкою має повне право розмовляти, вони самі до мене підходять, їм простіше, коли перекладач – жінка. Немає цього бар’єру в жінок. Між українською та арабською культурами – велика різниця. Саудівців, для прикладу, львів’яни фотографують у центрі, вони на це ніяк не реагують, але якщо побачать, то чоловік може зробити зауваження, бо ж вони тут не на виставці. Українці мають вчитись і пояснювати своїм дітям, що є різні культури та релігія і не потрібно показувати пальцем чи роздивлятись жінку в хіджабі», – говорить Валерія Пітиляк.

Арабські туристи залюбки відпочивають у горах

Арабські туристи залюбки відпочивають у горах

У Львові не так багато локацій, які цікавлять арабських туристів. Популярними місцями є оперний театр, Музей народної архітектури імені Климентія Шептицького, ті музеї, в яких немає сакральної тематики, а ще туристичні групи вивозять у Тустань, показувати лавандове поле. Малі галицькі містечка, на кшталт Східниці, Трускавця, наразі не є у маршруті популярних. Туристи з Саудівської Аравії майже не замовляють екскурсій. У тих невеликих випадках, екскурсоводам доводиться добре продумати програму, бо ці туристи не заходять у храми чи не йдуть на Личаківський цвинтар.

Всі автомобілі орендовані

«Це турист, якого ми хочемо неодноразово бачити у місті. Туристи з Саудівської Аравії, попри великі свої багажі, готові бути одну-дві ночі в одному готелі, потім переселяються в інший. Вже є кілька таких випадків. Вони пробують, де їм краще і не бояться переселятися. Очікувати значного зростання цін на проживання не варто, хоча зросла вартість у готелях через те, що входить сніданок, а ціни на продукти виросли. Туристи з Перської затоки дали зрозуміти, що потрібно швидко пристосовуватися. Вони показують нам родинний відпочинок. На сьогодні всі автомобілі орендовані і ми вже залучили перевізників з Івано-Франківщини, Тернополя», – зауважила Галина Гриник, керівниця управління туризму Львівської міської ради.

У Львові туристи гуляють самі

У Львові туристи гуляють самі

На загал у Львові понад 10 тисяч ліжкомісць у готелях, хостелах, апартаментах. За словами туроператора Володимира Качмаря, його компанія відновила роботу на 40-50%, у порівнянні з періодом до карантину. Сьогодні у Львів ще повернулись туристи із Західної Європи, а львівський туроператор до запровадження обмежень через COVID-19 працював здебільшого з туристами Німеччини, які дуже обережно повертаються до активного відпочинку.

Зараз, за даними управління туризму, їдуть гості з Туреччини, Саудівської Аравії, і невелика кількість поляків. Український турист приїжджає на такому ж рівні, як і в 2019 році, переважно з Києва, Одеси, Харкова.

Історик, львовознавець, гід Ігор Лильо зауважує, що на сьогодні є 30% туристів від тієї кількості, що була до карантинних обмежень. За його словами, Україна дуже вдало скористалася моментом, що саудівці з вимушеної необхідності їдуть сюди, коли для них закриті улюблені ними Лондон, Італія, Франція, куди вони їздили на шопінг.

Ми виявилися неготові їх годувати

«Пріоритетно для них є шопінг, вони потребують європейських стандартів – парфумів, одягу, неофіційно знаю, що частина приїжджає попити пивка, але що цікаво, не львівського, у них визначені три світові марки. Їдуть сім’ями. Гарні гори, прохолодна вода, природа – це їм важливо. Ми виявилися зовсім неготові їх годувати. Бо халяльна їжа це не тоді, коли власник ресторану собі вирішив, що приготує курку і назве її халяльною, треба мати сертифікати, а це затратна річ», – говорить Ігор Лильо.

На запитання, як довго їхатиме у Львів турист із Саудівської Аравії, чи зможе його український туроператор привабити ще раз, експерт відповів:

Можливо, хтось захоче інвестувати в Україну

«Це залежить від постковідного періоду. Якщо Європа далі буде закрита, то вони приїжджатимуть, а якщо відкриється, то з тих, хто зараз приїжджає, захоче повернутись десь 20%, а, можливо, хтось захоче інвестувати в Україну. Бо вже аграрні компанії працюють на Саудівську Аравію. Маємо момент зараз, бо коли ще б так Львів став відомим у найбагатшій країні світу», – каже Ігор Лильо.

Відпичинок у Карпатах приваблює

Відпичинок у Карпатах приваблює

На саудівські авіарейси вже продані квитки на вересень. Представники туристичного бізнесу сподіваються, що осінь в Україні арабським туристам сподобається. Однак усе залежатиме від епідеміологічної ситуації.

Цікаво, що у липні цього року, за інформацією пресслужби львівського аеропорту, пасажиропотік із летовища був утричі більший, аніж в аналогічний період 2019 року. Найбільшим попитом користуються рейси зі Львова до Анталії, Стамбула, Варшави, Борисполя і Хургади, що свідчить про те, що львів’яни засумували за морем і відпочинком.