Львівські “Два джентльмени з Верони”: як з жартами та музикою відкрити для себе молодого Шекспіра
У жовтні Перший театр, що на вул. Гнатюка, 11 у Львові, показав прем’єру вистави “Два джентльмени з Верони”. Її поставив режисер Ігор Задніпряний за маловідомою п’єсою молодого Вільяма Шекспіра з однойменною назвою. Журналістка 032.ua побувала на прем’єрі та розповідає, чому львів’янам обов’язково варто відвідати цю постановку у Першому театрі.
Коли пересічний глядач згадує Вільяма Шекспіра, то або захоплюється, або миттєво знуджується – настільки часто у різних іпостасях обігрували “Гамлета”, “Ромео і Джульєтту”, “Отелло” та інші п’єси видатного англійського автора кінця 16 століття. Усі згадані твори містять доволі серйозне підґрунтя для роздумів над життям і смертю – поганий вибір для людини, що переживає епідемію COVID-19. Але “Два джентльмени з Верони” – це ковток свіжого повітря та гарного настрою, який ненав’язливо розповідає про дружбу, кохання та зраду у колі молодих людей.
Головні герої – це пара молодиків з Верони, які вирушають у Мілан до двору герцога. Якщо Валентин уособлює абсолютно чисті та позитивні риси характеру, то Протей – доволі приземлений та двоякий персонаж, якому теж не чужі вищі почуття. Саме Протей першим знаходить кохану – красуню Джулію, заради якої він готовий пожертвувати усім та у зв’язку з чим над ним постійно піджартовує Валентин.
Обоє хлопців походять із багатих сімей і, як це водиться, батьки вирішують дати їм кращу освіту та забезпечене майбутнє. Валентина першого відправляють до Мілану, а після кількох місяців розлуки за ним слідує і Протей. Після переїзду для друзів усе кардинально змінюється, їм доводиться зіткнутися із першими труднощами: визначенням пріоритетів та цінностей у житті, спробах збудувати своє життя та здобути кохання, честь і гідність.
Ці складні духовні переживання подаються глядачам у абсолютно невимушеному тоні. Про жартівливість п’єси свідчить уже сама назва (звідки в Італії взятися типовим англійським “джентльменам”?) та географія подій (автор навмисне розділяє два міста морем, хоч у реальності його там немає). Усі сценки супроводжують веселі музичні композиції від Юрія Саєнка, які цілком занурюють у місце подій. Такі “перебивки” утримують увагу глядача і позбавляють так званої “четвертої стіни”.
Вистава “Два джентльмени з Верони”, 032.ua
Якщо прийом із музичними вставками можна порівняти з прийомами від авторів популярних відеороликів у ютубі, то персонажі Спіда і Ланса – це не менше, ніж шекспірівські стендапери. Саме ці два слуги Валентина і Протея піднімають градус сміху в залі вище та майстерніше за будь-якого “слугу народу” (мова про серіал “95 кварталу” – авт.). Кожен із них не гребує поділитися історією свого життя або й затіяти суперечку з господарем прямолінійною мовою простого люду. Чого лише вартує монолог Ланса у порту, коли той розповідає про слізне прощання зі своєю родиною та собакою!
Варто звернути увагу й на декорації, яких у постановці – мінімум. За основу слугують кілька колон та інвентар у руках акторів. Зараз театри рідко вдаються до таких методів, але в часи Шекспіра або Давньої Греції – це був тренд. У цьому плані, львівський Перший театр вирішив наблизитися до лондонського “Глобуса” та зосередитися на сенсах – тексті, акторській грі та музиці, а не на формах. Частково це зумовлено творчими експериментами, частково – зубожінням українських театрів, на які зараз виділяють вкрай мало коштів.
Режисер Ігор Задніпряний і Дарія Зав’ялова, 032.ua
Фінансове питання змусило шукати рішення не лише щодо декорацій, але й щодо костюмів. Художниця Дарія Зав’ялова з командою дуже креативно підійшла до створення концепції та зуміла знайти “золоту середину” між сучасним мінімалізмом та класичним театральним вбранням. Деякі герої п’єси носять джинси, деякі – перекроєні костюми з інших вистав. Але найголовніше, що кожен із цих образів відповідає персонажеві: глядач може без проблем “зчитати” герцога, слуг та джентльменів, відрізнити просту дівчину від доньки аристократа.
Спершу “Двох джентльменів” у Львові планували показати просто неба – у дворику Першого театру. Для цієї місцини такі експерименти не нові: наприкінці 19 століття подвір’я на Гнатюка, 11 було популярним місцем, де проводили вистави єврейського театру Гімпля. Але оскільки зараз у Львові прохолодна погода, постановку за Шекспіром демонструють всередині, з дотриманням карантинних норм: глядачів впускають удвічі менше, ніж вміщає зал, місця розділені захисними стрічками, на вході міряють температуру і потрібно одягнути маску.
Внутрішній дворик Першого театру, 032.ua
Подивитися веселу виставу і трохи розбавити карантинні дні можна буде й у листопаді. Покази відбудуться 7, 14 та 24 листопада. Квитки уже є в продажу, доступні замовлення онлайн. Вистава підійде як глядачам солідного віку, так і молоді.
