Львівський Мікеланджело, або ким був Іоан Георг Пінзель

Хоча у місті Лева є цілий музей присвячений його творчості, проте навряд чи багато львів’ян чи гостей міста зможуть впевнено пояснити, хто такий Іоан Георг Пінзель. А він, власне, був одним з найбільш яскравих діячів культури на наших теренах у XVIII столітті, якого подекуди за рівнем майстерності та оригінальності порівнюють з найкращими європейськими скульпторами свого часу. Пропонуємо вам полинути у його цікаве і насичене життя і поглянути, що ж він залишив для Львова і не лише для Львова.

Перша проблема, на яку ми натрапляємо, коли починаємо говорити про постать Пінзеля – біографічні відомості про життя майстра майже відсутні. Його етнічне походження, місце і час народження, обставини появи в Галичині та смерті наразі невідомі. Ми не знаємо навіть чи Іоан це справді його ім’я. Десь після 1740-х років він з’явивляється при дворі Миколая Потоцького. Протягом 1750-60-х років здебільшого разом з архітектором Бернардом Меретином він працював у Львові, Городенці, Бучачі та інших населених пунктах.

Собор Св. Юра

В кінці 1750-х Меретин замовив Пінзелю виконання оздоблювальних робіт в костелі у Годовиці, які він не зміг виконати через передчасну смерть архітектора. У 1759-61 роках, для оздоблення собору Святого Юра він виконує монументальні статуї святих Атанасія, Леона, кінну статую святого Юра, за що отримав близько 37000 золотих.

Св Юрій

Цікавою є історія кінної статуї, адже саме як модель Пінзеля розглядається сумлінно вирізьблена з липового дерева і позолочена група святого Юрія на коні у битві зі змієм висотою 51 см, яка зберігається в Національному музеї у Львові, яка вважається підготовчою роботою до його кам’яної скульптури на фасаді собору святого Юра.

Площа Ринок, 40

У цей же час, Меретин ймовірно доручив йому виконання двох балконових консолей з чоловічими торсами на кам’яниці на Площі Ринок, 40, яка була резиденцією львівського єпископа Леона Шептицького.

Домініканський костел

У 1761 р. Миколай Потоцький жертвує 10000 золотих для виконання робіт в новому Домініканському костелі Львова. До нашого часу вціліли приналежні фігури святих Миколая, Августина, Домініка, виконані Пінзелем до 1764 року. Пінзель виконав статую Матері Божої з дитятком в орторіумі кляшторному за великим вівтарем. З 1764 р. також тривали роботи зовнішнього оздоблення костелу.

Св. Яким

Моделлю Пінзеля вважається також статуетка святого Якима з Музею Пінзеля у Львові. За розмірами та характером виконання її можна порівняти з групою святого Юрія.

Бучацька ратуша оздоблена скульптурами Пінзеля

Окрім Львова, свої творіння він залишив у кількох інших містах, серед яких особливо виділяють бучацькі скульптури. У самому ж Бучачі (тепер Тернопільська область) він очевидно провів і останні роки свого життя. За наявними документами, 24 жовтня 1762 року Єлизавета Пінзелева втретє вийшла заміж, отже, Пінзель, помер до цієї дати (близько 1761 року, ймовірно, у тому ж таки Бучачі).

Монастир кларисок – нині Музей І. Г. Пінзеля

Розп’яття, 1755-1760.

Самсон роздирає пащу лева

Авраам і Ісаак

Покритий забуттям, він у другій половині ХХ століття почав повертатись із забуття, не в останню чергу стараннями Бориса Возницького. З 1978 у костелі кларисок було відкрито Виставковий зал Галереї мистецтв, згодом тут постійно розмістились твори Пінзеля й було створено музей присвячений його творчості.

Афіша виставки робіт І. Пінзеля у Луврі

Фрагмент виставки робіт І. Пінзеля у Луврі.

Фрагмент виставки робіт І. Пінзеля у Луврі.

Апогеєм данини пам’яті скульптору стала масштабна виставка, яка спочатку проходила обласними центрами Західної України, а у листопаді 2012 – лютому 2013-го у Луврі.

Пам’ятник Пінзелю у Бучачі

Фрагмент монети на честь І. Пінзеля

Марка на честь І. Пінзеля

Про Пінзеля загадали. Йому присвятили монету, марку, навіть відкрили пам’ятник. Проте для пересічного обивателя він і досі залишається маловідомим і мало хто з львів’ян може сказати де ж знаходиться його музей. Виправляймо цю ситуацію, пам’ятаймо про людей, які робили цей світ (в тому числі і Львів) дещо кращим і які заслуговують на те, щоб про них пам’ятали.

photo-lviv.in.ua