На місці будівництва об’їзної Трускавця археологи виявили неолітичне поселення віком 7000 років
Поблизу Трускавця під час будівництва об’їзної дороги археологи виявили сліди поселення культури лінійно-стрічкової кераміки, яка вважається давнішою землеробською культурою, ніж трипільська. Серед знахідок – обсидіан, кераміка і кремнієві знаряддя праці.
Розкопки поблизу Трускавця представники «Рятівної археологічної служби» розпочали 1 вересня, вони триватимуть ще до кінця наступного тижня. Після цього тут розпочнуть роботи дорожники, які вже будують об’їзну на інших ділянках.
Представник Служби автомобільних доріг у Львівській області Іван Бондар уточнив, що дорога буде протяжністю 3 км 840 м шириною понад 7 м по 1 смузі в кожному напрямку. З двох кінців дороги будуть дві кільцеві однорівневі розв’язки, по 3 з’їзди. У трьох місцях, де дорога перетинатиме річку Вишницю, під дорогою прокладуть залізобетонні труби. Із 250 млн грн загального бюджету на будівництво цієї об’їзної цьогоріч виділять понад 120 млн грн. До кінця року дорожники знімуть верхній шар землі, укріплять ґрунтову основу. Повністю будівництво дороги закінчать до кінця 2021 року.
Археологи розповідають, що представники культури лінійно-стрічкової кераміки одні з найдавніших в Україні, що почали займатися землеробством та скотарством.
«Це неолітичне поселення, яке має понад 7 тис. років. Культура лінійно-стрічкової кераміки займає ареал від Рейну до Дніпра і вважається однією з найбільш яскравих пам’яток епохи неоліту. Трипільська культура не була першою землеробською культурою, лінійно-стрічкової кераміка за 1,5 тис. років до них починала освоювати сільськогосподарські культури», — розповів керівник археологічної експедиції Олександр Сілаєв.
фото ZAXID.NET і РАС
Представники цієї культури вели частково мандрівний спосіб життя. Коли виснажували землю, на якій проживали, пересували далі у пошуках родючих ґрунтів. Археологи виявили обсидіановий відщеп – вулканічне скло, яке могло потрапити сюди з території сучасних Угорщини і Словаччини.
«У ті часи люди не користувалися металами взагалі. Камінь, кістка і кремінь – основні матеріали, які вони використовували. На північ від Карпат в основному використовувався кремінь, на південь від Карпат – обсидіан з вулканічних родовищ. Така знахідка може свідчити про широкі контакти або переміщення поселення», — додав керівник експедиції.
Дослідники виявили сліди «довгого дому» площею приблизно 23х8 м, в якому могли проживати близько 50 людей. Такі будинки зі стовповою конструкцією і плетеними стінами, по центру яких є ями або господарські об’єкти, притаманні культурі лінійно-стрічкової кераміки.
Реконструкція типового житла епохи неоліту
Археолог Микола Шніцер розповів, що найцікавішими віднайденими артефактами є вироби з кременю, скребки, вкладення до серпа, кам’яне тесло, елементи обсидіану – вулканічного скла, керамічний посуд з орнаментом з ліній, які утворюють стрічки, що і дало назву культурі.
Виявлені знахідки передадуть в музей. В який саме – ще радяться. Можливо, у музей «Дрогобиччина» або Львівський обласний краєзнавчий музей у Винниках.
