“Натхненні Пінзелем”: як для львів’ян відкривають “українського Мікеланджело”, – ФОТО
Надихнувся ідеєю також скульптор, графік, реставратор та громадський діяч Віктор Проданчук, який створив для виставки одразу дві графічні роботи, де зображені ангели.
“Концепція була така, що ангел немов пробігає крізь століття, від Трипілля до сьогодення. Я дав багато меандрів, символів безкінечності. Ці орнаменти є і в скіфів, і в трипільців, хвилясті образи є і у скульптурах Пінзеля. Свої графіки я роблю дуже специфічно: беру пластину і по ній ходять люди у мене на виробництві. Графіка має бути “жива”, по ній має пройти “життя”, як по дорозі. Після того, як люди по ній ходять, я її мию і наношу нерукотворне й рукотворне, бездумне і думне”, – розповів Віктор Проданчук.
Митець “відкрив” для себе Пінзеля ще під час навчання у коледжі, але зауважує, що за останні 5 років в Україні помітне більше зацікавлення цією постаттю: після того, як Борис Возницький знайшов для України цього скульптора та зробив у Львові музей його імені, про нього стало дізнаватися більше людей. Зараз справу Возницького продовжує Івона Лобан, своїм нестандартним проектом.
Віктор Проданчук долучився до проекту від самого початку і активно бере участь у всіх мистецьких заходах, пов’язаних із ним. Зокрема, незабаром у Оперному театрі, в рамках проекту “Під Зорею Пінзеля” відбудеться конкурс скульптур на цю тему, до якої автор уже підготував дві роботи, одна з яких стосується явища інквізиції, яке було в часи, коли жив Іоан Георгій Пінзель. Зараз митець працює над створенням портрету галицького майстра. Складність роботи полягає в тому, що єдиний ймовірний портрет барокового скульптора зберігся лише у вигляді “згадки” на одній з робіт самого Пінзеля.
Художниця та викладачка НУ “Львівська політехніка” Наталія Павлюк створила образну роботу на тему Пінзеля, у якому натякає на те, що цей автор – поза часом.
“У мене на картині зверху – земля, а знизу – небо, тому що Пінзель уже відійшов у вічність, а ми зараз є на землі, але його творчість залишається з нами, між небом і землею. Я так її і назвала “Барокове небо під нами і барокова земля над нами”. У цьому житті все дуже відносно, ніколи ми не знаємо, де кінець, а де – початок, тому ця робота вийшла настроєва, філософська, є над чим нам всім подумати: що ми дамо нашим дітям, чи залишимо пам’ять про Пінзеля і чи донесемо ті пам’ятки”, – підкреслила Наталія Павлюк.
Заступник директора Органного залу Тарас Демко розповів, що галерея в установі запрацювала наприкінці 2018 року. “Натхненні Пінзелем” – це уже третя виставка, яка тут відбувається, після персональної виставки молодого львівського художника Івана Дудича “Історі●Я”, що стосувалася біблійної тематики, та київського митця Антона Проненка “Byzantine Electricity”, яка зображувала урбаністичні ландшафти й інтер’єри кав’ярень у країнах, що колись були Візантією, у світлі електрики.
“Галерея повинна притягувати художників з усієї України і не тільки, це наша ціль. Музика і візуальне мистецтво – це те, що, на нашу думку, має чудову синергію. На початку відкриття галереї нам написала Івона Лобан, ми мали довгу й емоційну розмову про її проект, і були захоплені тим, наскільки наші погляди в чомусь співпадають, але наскільки ті способи, якими ми співпрацюємо, є різні. Вона займається питаннями відновлення архітектурної перлини в Годовиці, арт-проектами, возить виставки по Україні, а ми інтенсивно займаємося музичною сферою, організацією концертів. Оскільки ми стали також і галеристами, то вирішили об’єднати наші зусилля”, – пояснив Тарас Демко.
За його словами, “Натхненні Пінзелем” – це той спосіб привернути увагу до соціальних проблем, у контексті руйнування пам’яток, який є дуже актуальним, навіть з огляду на світові тенденції та новини, зокрема, після пожежі в Нотр-Дам де Парі.
